УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 97 відвідувачів

Теги
УПЦ КП Голодомор Церква і влада Президент Віктор Ющенко іконопис Церква і медицина УГКЦ педагогіка шляхи єднання краєзнавство українська християнська культура молодь 1020-річчя Хрещення Русі милосердя секти Католицька Церква конфлікти Митрополит Володимир (Сабодан) церковна журналістика діаспора автокефалія вибори комуністи та Церква Києво-Печерська Лавра церква і суспільство постать у Церкві Мазепа Доброчинність Церква і політика Археологія та реставрація Ющенко розкол в Україні Вселенський Патріархат Патріарх Алексій II Предстоятелі Помісних Церков Священний Синод УПЦ забобони Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква та політика монастирі та храми України






Рейтинг@Mail.ru






«Сім'я і дім» (Луцьк): Священик - батько 150 дітей



«Сім'я і дім» (Луцьк), Віктор Вербич, без дати

У душпастиря двоє синів та донька. А загалом священик має понад 150 дітей. Саме завдяки їм він зумів подолати смертельну недугу.

І ПРЕЧИСТА ЗАПЛАКАЛА
...Під час полієлейного «Хваліть ім'я Господнє» отець Михаїл відчув силу погляду. Він подивився на іконостасний образ Богородиці й спершу не захотів повірити: очі Пречистої Діви Марії сльозилися! Настоятель церкви Різдва Богородиці, що в селі Боянах на Буковині, зібрав ватою вологу з ікони (її написано лишень два роки до того) й поїхав у Чернівці до владики.
Наступного дня, 19 грудня 1993 року, коли православні пошановують Святого Миколая, високопреосвященний Онуфрій, тоді архієпископ, а нині митрополит, уже був у боянському храмі. Коли ж після молитов перед цим образом почали зцілюватися навіть невиліковно хворі, то і найзатятіші атеїсти зрозуміли: це не випадково. Сьогодні в цьому селі жіночий монастир на честь ікони Богоматері.
А Провидіння і далі вело священика, колишнього історика. Адже, окрім трьох власних дітей (сини здобувають вищу освіту в класичному і медичному університетах, донька студіює у медколеджі), має ще й 32 усиновлених. Усе почалося з того, як побував у дитбудинку в Чернівцях. Тоді до душпастиря підбігло хлопченя: «Тату...» І священик, зазирнувши в очі досі ще не знаного Іванка, зронив: «Сину».
Нині дітей в отця Михаїла вже понад 150. Саме стільки хлопців та дівчат (кілька з них уже мають власні сім'ї) називають його батьком. Живуть вони в селі Молниці Герцаївського району на Буковині у трьох триповерхових будинках. Та загалом це обійстя іменується сім'єю отця Михаїла. І всіх їх він узяв під свою опіку. «Ні, це нас узяла під свій омофор Пресвята Марія, - каже душпастир, - все у волі Божій».
Йому в сні (було це, певне, 1992-го) явилась обитель.
 Але ж тут, у Банченах (це село поряд із Молницею, хоча належить до іншої сільської ради), ніколи не було монастиря, - промовить до себе він уранці. Та думка про храм із дзвіницею заввишки понад п'ятдесят метрів щоденно озивалася у свідомості. Й отець Михаїл, діставши благословення чернівецького владики, освятить місце для святині. Й станеться те, у що годі повірити.
Нині це фактично чернече містечко (монахів і послушників - майже 200), яке стає туристичною столицею буковинського краю. Тут шукають порятунку й звертаються до Господа сотні тисяч вірян не лише з усієї України, а й із сусідньої Румунії. До речі, Служба Божа ведеться і церковнослов'янською, і румунською (місцеві жителі, як і більшість братії, румуномовні).

ДИВО ЗЦІЛЕННЯ ВІД СНІДУ
Нині на зелено-блакитному фоні Карпат золотобанно сяють маківки церков Свято-Вознесенського монастиря. Святиню, що на горі, в погожу днину видно і в довколишніх буковинських селах, і на Івано-Франківщині та Тернопіллі. Неодноразово там моляться до Господа й ті, хто вважає своїм батьком митрофорного протоієрея Михаїла Жара.
Тут воістину вершаться дива. Троє діток, хворих на СНІД (після того, як від них відреклися кровні батьки), одужали.
 Це неймовірно. Але те сталося, - розводив руками лікар, який раніше вважав, що над дітьми фатум. -
Дякуймо Господові, Філатея, Михайло та Лаврентій здорові, - відповів отець Михаїл.
Згадуючи ці слова, вслухаюся у дитячий щебет на подвір'ї «Сім'ї отця Михаїла», що в Молниці... Які осонцені погляди, стільки життєдайності в кожному вислові... Отець Михаїл розповідає, що вже його діти (ті, хто закінчив виші) створюють свої сім'ї. Кожна з родин матиме власне помешкання. «Уявляєш, яким я буду багатим», - усміхається душпастир.
Вслухаючись у добротворчу енергетику його погляду, зважуюся на запитання, яке не мав наміру ставити. «Так, мене вирятували діти, - підтверджує отець Михаїл. - То вже був мій третій інфаркт. А ще - дванадцять інсультів до того. П'ять годин у комі... Діти молилися... Напевне, завдяки їхнім молитвам я й живу».

ШЛЯХ, ОЗНАЧЕНИЙ ПРОВИДІННЯМ
В найбільшій у світі сім'ї отця Михаїла за дітьми доглядають 92 брати з Банченів та 133 сестри з Боянів. «Направду діти для мене як рідні, - каже душпастир. - Зрештою, ми й рідні в Ісусі Христі».
Михаїл Жар розуміє знедолених і тому, що й самому судилося сирітство. Він не намагається шукати земної слави та віддяки за своє доброчинство. Водночас лишається унікальною особистістю, знаною в Україні, Молдові та Румунії. Хто лишень не молився в його монастирі, в його обійсті. Президенти, прем'єри, спікери, бізнесмени, лідери політичних структур, звичайні топтальники рясту...
Діти потрапляють сюди найдивовижнішим чином. Хлопчину з екзотичним іменем Нектарій «списали» лікарі, Олега підкинули в картонній коробці, двійко (брат і сестра) самі дісталися до Банченів аж з Одеської області. До слова, ще не було жодного випадку, аби хтось із підопічних душпастиря намагався втекти та віднайти інший прихисток. По-своєму промовиста навіть назва церкви, що зі спальними корпусами - «Всіх скорботних радість».
...Отець Михаїл, зіпершись на парапет, вслухається у час. Він згадує, як останньої земної днини мама сказала: «Нема кому віддати тебе, сину, під опіку. Віддаю Богові». Це були її останні слова. «Дякую Тобі, Господи», - осіняє себе хресним знаменням душпастир. А поряд - ікона. Із неї вдивляється благодатно в очі кожному сущому Ісус Христос.

СіД-інфо
Село Банчени - за 27 кілометрів від Чернівців. Перший камінь під майбутній Свято-Вознесенський чоловічий монастир закладено 28 жовтня 1994 року. Статут зареєстровано 27 березня 1995 року. Діяльність обителі благословив Священний Синод Української православної церкви 6 грудня 1996 року. А 28 травня 1998 року блаженнійший митрополит Володимир, предстоятель УПЦ, освятив Свято-Вознесенський монастир «Банчень». Тепер будуються вже лаврські корпуси. Очевидно, найближчим часом обитель отримає найвищий статус (нині УПЦ має три лаври - Почаївську, Києво-Печерську, Святогірську).
Дитячий будинок (це три триповерхові будівлі) «Багатодітна сім'я отця Михаїла Жара» - у селі Молниці Герцаївського району, що поряд із Банченами.


ОБІД У СІМ'Ї ОТЦЯ МИХАЇЛА: мішок картоплі, 25 кілограмів м'яса, 15 кілограмів макаронів, 10 кілограмів овочів, 40 літрів компоту.
Якщо захочете допомогти, телефон притулку 8 (03740) 3-33-19, Молницької сільської ради - 8 (03740) 3-33-37, 3-33-32.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.