УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 101 відвідувачів

Теги
Священний Синод УПЦ Голодомор Києво-Печерська Лавра розкол в Україні УПЦ КП іконопис церква і суспільство церква та політика Церква і політика Патріарх Алексій II церковна журналістика Приїзд Патріарха Кирила в Україну українська християнська культура постать у Церкві Предстоятелі Помісних Церков комуністи та Церква Мазепа Вселенський Патріархат Археологія та реставрація молодь вибори 1020-річчя Хрещення Русі автокефалія краєзнавство діаспора конфлікти Церква і влада Президент Віктор Ющенко секти Католицька Церква шляхи єднання Ющенко Митрополит Володимир (Сабодан) УГКЦ педагогіка милосердя Церква і медицина монастирі та храми України Доброчинність забобони






Рейтинг@Mail.ru






«Вісник & Ко» (Луцьк): Хвороба навернула вишити Ісуса



«Вісник & Ко» (Луцьк), Мирослава Манелюк, 2008

В оселі Цюриців понад 100 пейзажів та релігійних сюжетів

Тісна "хрущовка" Цюриців у центрі Луцька - наче салон художньої вишивки. Стіни дитячої кімнати розквітають барвами дарунків землі, килимом квітів: польовими ромашками, волошками, полум'яними маками, мальвами та соняхами. В експозиції вітальні найбільше пейзажів зі сріблястою провесінню та золотою осінню. Філігранні мініатюри "Пори року": у символічному поєднанні сяючих куполів храмів з вербовими котиками - Пасха, з берізками - Трійця, з багрянцем - Покрова, із зимовим дивом - Різдво.

Натякаючи господині, що пора уже й персональну виставку відкривати, запитую, скільки ж тут робіт і скільки треба часу, щоб їх вишити? Напевне, з дитинства починала?
- Картинок до ста, а точніше... до ста двадцяти. У дитинстві я вишила  на уроках трудового навчання тільки дівчинку з куркою під рукою. А зацікавилася рукоділлям, коли сиділа вдома, народивши сина. Це були рушники та доріжки. Повісила ж тільки один чи два і дві доріжки постелила. А простирадла з вишитою прошвою в ходу. - Помітивши моє здивування, Люся пояснює: - Вони від мами - свекруха перед смертю передала. "Візьми, дочко, - казала, - знаю, ти збережеш мою працю - я їх сліпала ночами". І моєї мами вишивки бережу. Вони для мене як дорогі спогади дитинства. Сама ж всерйоз захопилася рукоділлям, коли залишилась без роботи. Мене скоротили у районній бібліотеці, і щоб не впасти у відчай, заповнила вільний час вишиванням.
- Коли вишивала пейзажі з "Домашніх колекцій із Санкт-Петербурга", до двадцяти відтінків одного кольору підбирала та з лупою підраховувала хрестики дружина, - каже зі знанням справи Люсин чоловік журналіст Сергій Цюриць, якому іноді доводиться купувати нитки.
Окремий невеличкий розділ у її вишиваній галереї становить релігійна тематика, що з'явилась зовсім недавно. Цікавлюся, що дало поштовх до нового повороту у творчості?
- Три роки тому я перенесла важку операцію. Бог дав мені сили перебороти недугу, з'явилась потреба у щоденній подячній молитві, тягло до храму. Коли ж минуло кілька місяців і мені стало легше, перше, за що взялася, була давно відкладена картинка "Різдва". Якось не могла раніше за неї взятися. Чи то духовно не була готовою до цього, а тут взяла до рук - і вишивка "пішла". Пробудився інтерес до життя і віра у себе. Стало легко на душі, наче відбулося очищення, коли вишивала народження маленького Ісуса Христа. Кортіло йти до церкви. Спочатку водив мене в собор чоловік, переживаючи, щоб мені не стало зле. Згодом вже сама почала ходити на вечірню. З Божою поміччю вишила "Різдво", далі - "Ангела з дітьми" та "Діву Марію з Ісусом на руках". Аналізуючи усе, що зі мною сталося, згадую 19 грудня, свято Миколая. У цей день мене виписували. Пролежавши місяць в Інституті нейрохірургії, просто рвалася додому, бо переживала за дітей. Адже чоловік був зі мною у Києві. Дзвонить Сергій до Луцька, а машина, яка мала мене забирати, розвозить діткам гостинці. Коли звільниться - невідомо. Але я собі молюся і вірю, що Микола чудотворець зробить для мене диво, і по мене, дасть Бог, таки приїдуть. Машина прибула надвечір. З Божим благословенням добралися ми додому благополучно. Моя віра в той момент була настільки сильною, що ніколи такого піднесення не переживала. Можливо, тому, що в цей час у церквах багато добрих людей молилося за моє здоров'я.
- А де ж твоє літечко? - роблю несподіване відкриття, ще раз оглядаючи її виставку.
- Нема, - усміхається мило господиня. - Влітку ніколи вишивати, бо гудуть грядки в селі і на дачі. Моє літечко в плодах, у запасах на зиму в коморі і в натюрмортах на стіні та на столі.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.