УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 102 відвідувачів

Теги
краєзнавство Священний Синод УПЦ діаспора Вселенський Патріархат монастирі та храми України Предстоятелі Помісних Церков Мазепа постать у Церкві комуністи та Церква Церква і політика іконопис Президент Віктор Ющенко Приїзд Патріарха Кирила в Україну шляхи єднання забобони УПЦ КП вибори молодь українська християнська культура Археологія та реставрація Католицька Церква Ющенко УГКЦ 1020-річчя Хрещення Русі розкол в Україні Патріарх Алексій II церква і суспільство автокефалія церква та політика Києво-Печерська Лавра Доброчинність Митрополит Володимир (Сабодан) конфлікти церковна журналістика милосердя секти Голодомор Церква і медицина педагогіка Церква і влада






Рейтинг@Mail.ru






«Закарпаття OnLine»: Державної турботи потребують понад тисяча пам’яток Закарпаття



«Закарпаття OnLine», Сніжана Русин, сайт Закарпатської ОДА, 29.07.2008

У цьому світі немає нічого вічного... Втім, зберегти якнайдовше для нащадків культурну спадщину, що дісталася нам від предків, - завдання кожного з нас. Тим паче, що за кількістю пам'яток культури, археології і мистецтва Закарпаття - лідер по Україні. Чи не тому останніми роками обласна влада так серйозно взялася за збереження закарпатських культурних шедеврів.

- Сьогодні на державний облік та охорону в області взято 478 археологічних пам'яток, 504 - історичних, 86 - монументальних, 204 - архітектурних пам'яток, серед яких і 115 споруд сакральної архітектури, - розповідає спеціаліст відділу охорони культурної спадщини обласного управління культури Томаш Сопко. - Переважна більшість наших дерев'яних архітектурних пам'яток, на щастя, є діючими. Однак 40 відсотків дерев'яних церков знаходяться у аварійному стані.
На жаль, ще кілька років тому збереженню в краї культурної спадщини приділялося не так багато уваги. Вірніше, програми офіційно діяли, але реально не працювали через брак коштів. Тому більшість об'єктів трималися тільки на людському ентузіазмі. Внаслідок цього, чимало унікальних дерев'яних церков - сакральної спадщини - були безглуздо перекриті бляхою, що понівечило їх первісний вигляд (але в той же час зберегло від повної руйнації). Це ще в кращому випадку. Бо бувало й гірше, зізнається мистецтвознавець з Ужгорода Михайло Сирохман: наприклад, в Кобилецькій Поляні на Рахівщині, старовинну церкву люди бездумно розібрали, освятили й... спалили.
Більше двох років тому на сесії обласної ради було затверджено «Комплексну програму збереження і використання пам'яток культурної спадщини Закарпатської області на 2006-2015 роки». З обласного бюджету на ці заходи виділили реальні кошти: у 2006 році - 480 тисяч гривень, у 2007-му - 620 тис. грн., а на цей рік передбачено спрямувати 800 тисяч гривень. Погодьмося, що гроші чималі.
Крім державного фінансування, 180 тисяч гривень, як грант Посольства США, було використано на реставрацію пам'ятки національного значення - дерев'яної церкви у с. Колодне Тячівського району.
З 2004 року у відповідності до Державної програми збереження і використання пам'яток культурної спадщини, наша область повинна була отримувати щороку по 17 мільйонів гривень. "Та, на жаль, -констатує Томаш Томашович, - із державного бюджету за останні три роки кошти на збереження пам'яток культури майже не виділялися (хіба що 3150 грн. - на ліквідацію аварійного стану північної вежі Ужгородського замку). Таким чином, маємо ще одне підтвердження того, що більшість проблем закарпатських шедеврів культури перекладається все-таки на плечі саме місцевої влади.
За словами Томаша Сопка, обласна влада приділяє чимало уваги збереженню дерев'яних церков. Торік, наприклад, на ремонтно-реставраційні роботи храмів в селах Данилово Хустського та Новоселиця Виноградівського районів було виділено по 45 тисяч гривень. Ще більш-менш тримаються дерев'яні церкви й завдяки тому, що їх вчасно перекрили у 1968-73 роках.
Та, крім церков, маємо в області багато музеїв, які також потребують уваги з боку влади. Торік на реставрацію музею "Лемківська садиба" в селі Зарічево Перечинського району було виділено 70 тис. грн.,  ще 20 тисяч - на музей "Сріберна Земля" у селі Грушово Тячівського району. Примітно, що цього року 3 мільйони гривень з Державної програми паспортизації та реставрації пам'яток архітектури буде використано на реставрацію будинку Ужанського жупанату.
Чималі кошти були спрямовані й на закарпатські замки. Так, Мукачівська фортеця торік отримала 280 тисяч гривень. На реставрацію північної вежі Ужгородського замку з Києва виділили 3 млн. 150 тис. гривень.
Наразі облдержадміністрація подала пропозиції Мінрегіонбуду щодо включення десятьох пам'яток архітектури і містобудування національного значення до переліку тих, які потребують проведення реставраційно-ремонтних робіт у 2008 році за рахунок видатків з Держбюджету.
У сфері збереження культурної спадщини області, крім недофінансування з державної казни, існує ще одна проблема. Це порушення законодавства, яким ці ж пам'ятки мали б охоронятися. Яскравий приклад, зауважує Томаш Томашович, наш древній Ужгород. За останні роки, через недбальство міської влади, було понищенно чимало - будинки митців Адальберта Ерделі, Дюли Іяса. Або ж чого варто лишень заглянути у мікрорайон Радванка, де гине найстаріший із садибних будинків - Іштвана Дєндеші (1629 р.).
Чи взяти місто Берегово. З дозволу тамтешньої міської влади в охоронній зоні біля історичного палацу Бетлена Габора, звели молитовний будинок однієї з релігійних громад.
Томаш Томашович каже, що часто порушниками закону про охорону пам'яток є самі ж органи місцевого самоврядування - міські та селищні ради. І часто-густо за свої вчинки вони не несуть відповідальності.
Обласне управління культури має наміри просити на сесії від обласних депутатів ще 250 тисяч гривень на паспортизацію пам'яток архітектури та культури. Крім того, до кінця року планується виділити кошти на проведення ремонтно-реставраційних робіт у колишній єпископській резиденції, що в Ужгороді, Шелестівській та Негровецькій дерев'яних церквах тощо, встановлення меморіальних дошок визначним діячам культури Закарпаття - художникам Золтану Шолтесу та Василю Габді, письменнику Івану Чендею.
В області є ще чимало об'єктів, які потребують уваги з боку не тільки влади, а й пересічних громадян. Кожен з нас має долучитися до збереження та відновлення спадщини наших предків. Щоби було, що залишити вже нашим майбутнім нащадкам.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.