УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 230 відвідувачів

Теги
милосердя Церква і медицина педагогіка Митрополит Володимир (Сабодан) Києво-Печерська Лавра секти діаспора монастирі та храми України 1020-річчя Хрещення Русі церковна журналістика комуністи та Церква Вселенський Патріархат церква та політика Доброчинність УПЦ КП Священний Синод УПЦ Голодомор молодь забобони Археологія та реставрація Мазепа постать у Церкві шляхи єднання Католицька Церква церква і суспільство УГКЦ Президент Віктор Ющенко розкол в Україні Церква і влада вибори Приїзд Патріарха Кирила в Україну конфлікти Патріарх Алексій II Церква і політика Ющенко українська християнська культура іконопис автокефалія краєзнавство Предстоятелі Помісних Церков






Рейтинг@Mail.ru






«Волинь» (Луцьк): Жінка тисячоліття живе в монастирі



«Волинь» (Луцьк), Кристина Павлюк, 17.07.08

Золотиста тендітна статуетка різко контрастувала на тлі чорного чернечого одягу. Нагорода за перемогу у номінації «Знакова фігура країни» знайшла свою власницю. Десятого червня в залі Національної Опери в Києві найкращі чоловіки України «Жінкою III тисячоліття» обрали монахиню
     
     
     Третій рік поспіль Представницька рада, до складу якої входять відомі, успішні чоловіки на чолі з народним артистом Олександром Злотником, обирає кращих жінок всіх сфер життя держави у трьох номінаціях: «Видатна особистість країни», «Знакова фігура країни», «Перспектива». Разом з іншими переможницями в другій номінації Наталією Бучинською, Ані Лорак, Валентиною Степовою та Тетяною Нєдєльською на сцену за своєю нагородою піднялася ігуменя жіночого Святогорського Зимненського монастиря матушка Стефана.
     - Питати, за що така честь, треба не мене, не я свої заслуги оцінюю, а люди. На церемонії нагородження я представляла Українську православну церкву. Засвідчила, що Церква жива, діюча, процвітаюча, робить багато хороших справ, займається благодійністю. До прикладу - наш монастир. Ми опікуємося дітьми-сиротами, зараз виховуємо 12 дівчаток, десять років підряд щоліта діє оздоровчий табір для дітей з чорнобильської зони, дітей-сиріт, з малозабезпечених сімей. Восьмий рік працює офтальмологічний кабінет. Нещодавно при монастирі відкрили музичну школу для обдарованих малят, чиїм сім'ям бракує матеріального забезпечення. Та й це не наші заслуги - Бог кличе нас спішити робити добро.
     - Навіщо спішити, можна робити все розважливо, щоб добрих справ вистачило на довгі роки?
     -
До добра треба спішити завжди. Ще в Корецькому монастирі ділила келію з старшою монахинею. Невтомна, працьовита, вона вимолила у Матері Божої собі блаженну кончину (боялася, що смертна година її стане для оточуючих тягарем). Вона повчала мене: «У Царство Небесне треба поспішати». Поспішати через діяння справ богоугодних, бо завтра такої можливості можемо й не мати.
     - Матушка ігуменя, відмовляючись від мирського жіночого життя, монахиня стає ніби особою безстатевою. Хіба правильно нагороджувати її як жінку?
     -
У конкурсі брали участь жінки різних професій, різного роду діяльності, служіння. Я - служительниця церкви. Буває й монахині помислами шкодують за тим, що залишили в світі. Бо людина здатна жаліти за тим, що не можна повернути. Але помисли не заборониш, людину ж слід приймати за її вчинками.
     - Що зміниться у вашому житті тепер, коли до сану додався титул «Жінки третього тисячоліття»?
     - Мені й без нього ніколи не бракувало задумів. На жаль, вони мають співпадати з можливостями. Я не відчуваю обмеження в натхненні чинити добро, робила б його без спочинку, я живу тим, що допомагаю дітям, які позбавлені найпотрібнішого - материнської любові.Та не завжди допоможеш словом, іноді треба матеріально. Пригадую, як прийняла постриг наша найстарша черниця - її прийшли вітати рідні з квітами, цілують, обіймаються. Я зробила їй зауваження, мовляв, вона тепер монахиня, так поводитися не можна, а вона відповідає: «Матушка, а я така щаслива, що обійняла би зараз цілий світ!». Отож, аби можливостей вистачило, я ж в своїй любові готова допомогти всім, доброти й наснаги мені не забракне. Спокою? Як заробимо у Бога милості, то матимемо відпочинок в Царстві Небесному. А зараз володію найбільшим щастям - бачу радісні, щасливі очі дитини.
     Дякую Богу за можливість, яку маю, пригріти, нагодувати, виховати, вивчити оте дитя, без мами й тата. Хоч це не наше покликання - виховувати чужих дітей, наше призначення - творити добро.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.