УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 55 відвідувачів

Теги
вибори Патріарх Алексій II Священний Синод УПЦ 1020-річчя Хрещення Русі Мазепа шляхи єднання Доброчинність постать у Церкві Церква і політика Києво-Печерська Лавра діаспора Церква і медицина Президент Віктор Ющенко українська християнська культура УПЦ КП УГКЦ забобони милосердя іконопис Вселенський Патріархат церква та політика комуністи та Церква Митрополит Володимир (Сабодан) секти Предстоятелі Помісних Церков молодь Голодомор церква і суспільство Приїзд Патріарха Кирила в Україну Ющенко краєзнавство педагогіка розкол в Україні церковна журналістика Археологія та реставрація автокефалія монастирі та храми України Церква і влада конфлікти Католицька Церква






Рейтинг@Mail.ru






«Газета по-українски»: На жертовному камені зробили розп’яття



«Газета по-українски», Олена Дзік, 25.09.2008

Його мох допомагає від хвороб шкіри

 урочищі Монастирок неподалік села Лісники Бережанського району Тернопільщини стоїть камінь, схожий на корабель. Заввишки він понад 5 м і 7 м завширшки. За легендою, його ніс чорт із пекла, щоб скинути на церкву на галявині. Але донести не зміг і кинув у лісі.

Через красу місцини сюди часто приїжджають люди на відпочинок. До райцентру звідси 4 км. До початку Другої світової війни люди приїздили до урочища, щоб оздоровитися. Тут є джерело із цілющою водою. Здавна вважали, що нею можна вилікувати хворі очі. Мох, що росте на камені, також має цілющі властивості. Він, за переказами, допомагає від хвороб шкіри.

- Львівський археолог Микола Бандрівський приїжджав у Монастирок 2005-го. Має робити досліди на цьому місці. Там і досі видно ями, видовбані вручну. Колись язичники використовували камінь як жертовник. У ці заглибини стікала кров від жертвоприношень, - показує на брили депутат Бережанської міськради Олег Захарків, 30 років. - Назви "чортів камінь" ми уникаємо. Натомість кажемо, що це камінь-розп'яття.

Під ним колись жили пустельні монахи. Про вхід до печери нагадує вузька ущелина. Якщо кинути в неї камінець, чути відлуння. Це означає, що внизу є порожнеча чи западина.

- Монахи-пустельники використовували такі місця. Мабуть, вони перші видовбали у скалі розп'яття. Це могли зробити й отці-василіяни, що селилися тут у ХVI-XVII століттях, - припускає Захарків.

1982-го в Монастирку на галявині спалили дерев'яну церкву. За вказівкою радянської влади на її місці створили фонтан. Поряд почали зводити будинок під ресторан. Тоді ж зруйнували і розп'яття Ісуса Христа на лісовому камені. Місце, де воно було, заробили сірим цементом під колір скелі.

- Навіть не було помітно, що там колись щось було. 2003-го вирішили відновити святиню. Зібралося нас шестеро. Видовбали на 10 сантиметрів углиб каменю, але розп'яття не було, - згадує Захарків. - Майстер Ігор Крук заново його зробив. А ми допомагали.

Ентузіасти використовували стародавні методи обробки каменю. Упоралися за два тижні.

- Клеї робили, як колись древні слов'яни - на казеїнових відварах, сироватках. Щоб добре трималося, - пояснює чоловік. - Працювати було важко навіть не фізично, а психологічно. Нам ніби щось перешкоджало. Якщо не помолилися перед початком, то робота не йшла.

Люди перевіряли цю ділянку геопатогенної зони з допомогою біорамки. Вона показує пролами й ущелини, печери в землі. Тут біорамка крутиться.

З іншого боку урочища Монастирок у лісі збереглася дорога, відома з ХІІІ-ХІV ст. Колись вона була торговельним шляхом і вела до Львова. Це ідеально вироблений із землі кілометр шляху. Завширшки 10 м, він не заростає травою й досі рівний. Обабіч збереглися канави і насипи, щоб на дорогу не затікала вода.

Як доїхати

Міські автобуси з Бережан до Лісників курсують щопівгодини. Сідати треба на зупинці біля пошти в центрі міста. Вартість проїзду - 1 грн 50 коп. Від зупинки у селі до урочища Монастирок іти пішки 2 км.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.