УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 112 відвідувачів

Теги
педагогіка Католицька Церква Приїзд Патріарха Кирила в Україну вибори Патріарх Алексій II шляхи єднання церковна журналістика забобони Церква і влада молодь комуністи та Церква Церква і медицина автокефалія 1020-річчя Хрещення Русі Києво-Печерська Лавра українська християнська культура діаспора церква та політика конфлікти Предстоятелі Помісних Церков Голодомор Президент Віктор Ющенко Священний Синод УПЦ іконопис милосердя секти Мазепа УПЦ КП церква і суспільство Вселенський Патріархат Ющенко монастирі та храми України розкол в Україні Археологія та реставрація Митрополит Володимир (Сабодан) УГКЦ Церква і політика Доброчинність постать у Церкві краєзнавство






Рейтинг@Mail.ru






«Газета по-українски»: На жертовному камені зробили розп’яття



«Газета по-українски», Олена Дзік, 25.09.2008

Його мох допомагає від хвороб шкіри

 урочищі Монастирок неподалік села Лісники Бережанського району Тернопільщини стоїть камінь, схожий на корабель. Заввишки він понад 5 м і 7 м завширшки. За легендою, його ніс чорт із пекла, щоб скинути на церкву на галявині. Але донести не зміг і кинув у лісі.

Через красу місцини сюди часто приїжджають люди на відпочинок. До райцентру звідси 4 км. До початку Другої світової війни люди приїздили до урочища, щоб оздоровитися. Тут є джерело із цілющою водою. Здавна вважали, що нею можна вилікувати хворі очі. Мох, що росте на камені, також має цілющі властивості. Він, за переказами, допомагає від хвороб шкіри.

- Львівський археолог Микола Бандрівський приїжджав у Монастирок 2005-го. Має робити досліди на цьому місці. Там і досі видно ями, видовбані вручну. Колись язичники використовували камінь як жертовник. У ці заглибини стікала кров від жертвоприношень, - показує на брили депутат Бережанської міськради Олег Захарків, 30 років. - Назви "чортів камінь" ми уникаємо. Натомість кажемо, що це камінь-розп'яття.

Під ним колись жили пустельні монахи. Про вхід до печери нагадує вузька ущелина. Якщо кинути в неї камінець, чути відлуння. Це означає, що внизу є порожнеча чи западина.

- Монахи-пустельники використовували такі місця. Мабуть, вони перші видовбали у скалі розп'яття. Це могли зробити й отці-василіяни, що селилися тут у ХVI-XVII століттях, - припускає Захарків.

1982-го в Монастирку на галявині спалили дерев'яну церкву. За вказівкою радянської влади на її місці створили фонтан. Поряд почали зводити будинок під ресторан. Тоді ж зруйнували і розп'яття Ісуса Христа на лісовому камені. Місце, де воно було, заробили сірим цементом під колір скелі.

- Навіть не було помітно, що там колись щось було. 2003-го вирішили відновити святиню. Зібралося нас шестеро. Видовбали на 10 сантиметрів углиб каменю, але розп'яття не було, - згадує Захарків. - Майстер Ігор Крук заново його зробив. А ми допомагали.

Ентузіасти використовували стародавні методи обробки каменю. Упоралися за два тижні.

- Клеї робили, як колись древні слов'яни - на казеїнових відварах, сироватках. Щоб добре трималося, - пояснює чоловік. - Працювати було важко навіть не фізично, а психологічно. Нам ніби щось перешкоджало. Якщо не помолилися перед початком, то робота не йшла.

Люди перевіряли цю ділянку геопатогенної зони з допомогою біорамки. Вона показує пролами й ущелини, печери в землі. Тут біорамка крутиться.

З іншого боку урочища Монастирок у лісі збереглася дорога, відома з ХІІІ-ХІV ст. Колись вона була торговельним шляхом і вела до Львова. Це ідеально вироблений із землі кілометр шляху. Завширшки 10 м, він не заростає травою й досі рівний. Обабіч збереглися канави і насипи, щоб на дорогу не затікала вода.

Як доїхати

Міські автобуси з Бережан до Лісників курсують щопівгодини. Сідати треба на зупинці біля пошти в центрі міста. Вартість проїзду - 1 грн 50 коп. Від зупинки у селі до урочища Монастирок іти пішки 2 км.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.