УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 98 відвідувачів

Теги
УГКЦ Археологія та реставрація Католицька Церква автокефалія УПЦ КП шляхи єднання іконопис Митрополит Володимир (Сабодан) милосердя секти комуністи та Церква Доброчинність Мазепа Президент Віктор Ющенко Голодомор церква і суспільство діаспора Приїзд Патріарха Кирила в Україну вибори Києво-Печерська Лавра монастирі та храми України краєзнавство Вселенський Патріархат постать у Церкві педагогіка Священний Синод УПЦ Церква і політика конфлікти Церква і медицина Ющенко Патріарх Алексій II українська християнська культура розкол в Україні церковна журналістика Церква і влада церква та політика молодь забобони Предстоятелі Помісних Церков 1020-річчя Хрещення Русі






Рейтинг@Mail.ru






«Хрещатик» (Київ): У церкві на Аскольдовій могилі ведуть подвійне літочислення



«Хрещатик» (Київ), 19/09/2008

Історію новозавітніх подій краще починати вивчати із цієї неділі, повідомляє «Оранта». Свято Богородиці перше з 12-ти великих свят, що складають річний літургійний цикл. Усі 12 великих свят - це відзначення перших Новозавітних подій, на відміну від попередніх - Старозавітних.

Досі у християнських храмах ведуть подвійний рахунок рокам: від створення світу і від різдва спасителя. Свято богородиці - відзначення першої події нового завіту.

«Свято Богородиці - це відзначення першої події Нового завіту - народження людини, яка породила Спасителя, а останнім, відповідно, є свято успіння Богородиці, тобто перехід її до життя вічного. Цей літургійний цикл щоразу починається заново 14 вересня», сказав настоятель церкви св. Миколая на Аскольдовій могилі Ігор Онишкевич. За словами священика, церква відзначає лише окремі свята, які стосуються Старозавітних подій і осіб, наприклад день пророка Іллі.

У керівництві Київської митрополії УПЦ Московського патріархату твердять, що розбіжностей у тлумаченні різними православними конфесіями 14 вересня як початку нового церковного року не існує.

«На Русі певний час святкували такий день як «проводи літа» І святкували його 1 вересня тобто 14-го вересня за «новим стилем»», розповів «Хрещатику» головний редактор «Церковної православної газети» голова синодального відділу «Місія духовної просвіти» КМ УПЦ ігумен Лонгин (Чернуха).

Проте нововведення Петра не стосувалося України. Як розповів «Хрещатику» архієпископ Харківський і Полтавський УАПЦ Ігор Ісіченко, на той час в Україні вже кілька століть святкували Новий рік взимку - від різдва Христового, бо така практика була встановлена у польсько-литовській державі від кінця 14-го століття. А Петро, на його думку, лише узгодив тодішню російську цивільну практику із тодішньою українською.
«У цивільному житті всі українці тоді використовували літочислення від різдва Христового», сказав «Хрещатику» владика.

Святкування 14 вересня, за словами архиєрея УАПЦ, іде від стародавньої Іудеї, де в цей час відзначався Новий рік і цей Новий рік числення від створення світу було прийнято і християнською церквою.

«Потім у християнській церкві було запроваджено свято різдва Христового. Воно остаточно утвердилося і на сході і на заході уже в четвертому столітті і паралельно із літочисленням від створення світу, церква веде обчислення років від різдва Христового. Старий спосіб обчислення років залишився у церковному житті і лишається досі, і зараз церковний черговий рік відзначається власне 14 вересня, тобто 1 вересня за старим стилем. Богослужіння у православній церкві мають певний період і відзначаються основними церковними святами, серед яких головним є святкування пасхи світлого Христового воскресіння», розповів владика Харківський і Полтавський УАПЦ.

Такої ж думки і в керівництві Київської митрополії УПЦ.

За часів імператора Костянтина Великого, котрий правив у Візантії від 312 року новоліття святкували 1 вересня. Трохи згодом, від 325 року християнство як релігія остаточно легалізувалося, і в такий спосіб відбулося «злиття церковно і світського життя». Сьогодні Новоліття, або церковний новий рік відзначають 14 вересня, а не першого через різницю між Юліанським і Григоріанськими календарями», пояснив отець Лонгина.

Головний сенс відзначення нового церковного року у тому, що всі ці події, які відзначає церква, пов`язані з переходом від часів старого заповіту до нового. Найпершим із цих святкувань новозавітних подій є свято пресвятої Богородиці, завдяки якій зійшов на землю Спаситель, і яка, звісно ж, жила на межі між старозавітніми і новозавітніми часами.

«Як відомо Бог вигнав людей з раю і вони не мали надії на спасіння, доки не прийшов Христос. У книзі буття Старого завіту йдеться про те, що Бог сказав змію, який спокусив жінку, що потомство цієї жінки «розтрощить тобі голову». За скоєне Бог позбавив змія можливості пересуватися інакше, ніж плазувати, а людство до приходу Христа жило без надії на спасіння», розповів «Оранті» магістр кафедри філософії Академії державного управління при президентові України Богдан Тернопільський

Свято Новоліття, або церковний новий рік нині має суто богослужбове значення.
«Це більше символічна подія, ніж практична», сказав ігумен КМ УПЦ отець Лонгина про подвійне літочислення.

«Не думаю, що всі наші парафіяни, які були на службі, зауважили минулої неділі, що у церкві відзначили літургійний новий рік. Хіба ті, хто не пропускає жодного богослужіння», сказав «Оранті» настоятель Чорнобильської церкви, що на вул. Нагірній, священик УПЦ КП отець Іван Гащин.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.