УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 65 відвідувачів

Теги
Мазепа Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква та політика Католицька Церква Патріарх Алексій II молодь Ющенко постать у Церкві українська християнська культура автокефалія Митрополит Володимир (Сабодан) Голодомор секти іконопис вибори комуністи та Церква Церква і влада забобони Археологія та реставрація Києво-Печерська Лавра Предстоятелі Помісних Церков краєзнавство Церква і медицина Доброчинність Президент Віктор Ющенко УГКЦ шляхи єднання Священний Синод УПЦ Церква і політика церковна журналістика монастирі та храми України розкол в Україні діаспора УПЦ КП педагогіка милосердя церква і суспільство конфлікти Вселенський Патріархат 1020-річчя Хрещення Русі






Рейтинг@Mail.ru






«Зеркало недели» (Украина): Запросный потенциал современности: dixi Сергея Крымского



«Зеркало недели» (Украина), Сергей Курбатов, докторант Института высшего образования АПН Украины, № 42 (721) 8 — 14 ноября 2008

Однажды к древнегреческому философу Анаксимену пришли несколько учеников с вопросом, который их очень беспокоил: «Учитель, кажется, у вас есть все, что может желать умный человек: счастливая семья, благодарные последователи, признание соотечественников, слава, обеспеченная жизнь. Не поймем, почему вы все время в поиске, почему задаетесь новыми и новыми вопросами? Ведь, по нашему мнению, вы уже нашли абсолютно все ответы!». Анаксимен улыбнулся и нарисовал два круга: большой и маленький. «То, что в середине круга, - это наше знание. Окружность - это границы пересечения с неизвестным. Следовательно, приумножая знания, вы приумножаете вопросы!» Новая книга известного украинского философа Сергея Крымского «Під сигнатурою Софії» (Изд. дом «Киево-Могилянская академия», 2008) напомнила мне этот исторический эпизод не случайно, ведь в предисловии автор указывает, что ее цель - «окреслити запитальний потенціал філософських досліджень». Ставить вопрос так, что обычные вещи и банальная повседневность теряют свое мнимое постоянство, вынуждая человека думать, - это не только ведущая философская метода еще со времен Сократа. Эти вопросы являются своеобразным нервом философии как «искусства мыслить» (Николай Бердяев).

Сергей Крымский - мастер, виртуозно владеющий этим искусством. Мне очень импонирует благородная самодостаточность автора, который легко и непринужденно постигает сложнейшие проблемы современного мира, вынуждая читателя взвешивать их на весах Истории, созерцать сквозь призму Духа и искать (и находить!) собственные ответы. Философское поле, которое создают тексты С.Крымского, словно «растворяет» в себе читателя, превращая последнего в собеседника и соучастника платоновского пира мысли. Это - «незавершенные» тексты в том понимании незавершенности, которое вкладывал в это понятие Роман Ингарден. Магия такой незавершенности вызывает ощущение причастности к авторской мысли и побуждает нас продолжать ее, мыслить самостоятельно. Конечно, этот текст не может оставить мыслящего человека равнодушным, он - жив, и эта жизнь позволяет с радостью констатировать непреложный факт того, что драматическая философская традиция продолжается. «Філософія прокладає стратегічні траси людського самобудівництва, є смислотворчістю життя в її надіях, безнадійності та суперечності, тобто виступає як літургія смислу», - считает Сергей Крымский. Вместе с тем она «не уникає авантюри духу, бо сподівається наблизитись до безкінечного, абсолютного, вічного та незбагненого». Между этими сакральными полюсами разворачивается авторская мысль, материализованная в узорах текста данной книги.

Знаковым и глубоко символичным является и название книги. В самом деле, «під сигнатурою Софії» становится реальностью предметное поле философии вообще и философии Сергея Крымского в частности. «Багатоаспектність концепції Софії дає змогу поставити під її сигнатуру запитальні ситуації сучасного філософського дискурсу в діапазоні від формування ціннісно-смислового універсуму людини до принципів некласичної гносеології та українського національного менталітету», - подчеркивает украинский философ. Поэтому «під сигнатурою Софії опиняються такі цивілізаційні системи, як культура, духовність, національний менталітет, філософська картина світу, принципи раціональності, мовної практики та етичної свідомості, сфера традицій та парадигм гуманістики». Более того, в сакральном пространстве этой концепции поразительно пересекаются универсальные измерения мирового развития и историческая миссия украинского народа. «Виразним свідченням духовного покликання українського народу є та обставина, що його національний менталітет та національна ідея історично пов'язані з концепцією Софії як засвідченням благості, святості рідної землі, побудови розумної ойкумени етнічного буття в його протистоянні хаосу степових навал та зовнішнім загрозам сусідніх держав», - утверждает автор. И история Украины, обозначенная аурой Софии, является попыткой приблизиться к таинству этой непостижимой премудрости, а роль Киева как города, места, обители Софии достигает метаисторических высот. Такая история в самом деле напоминает «і сувої пророка (де багато сліз, відчаю, спраги допомоги вищих сил), і книгу мудрості», является «біографією духу і звершенням суду над людством чи шляхом до спасіння».

Человек, личность является, по мнению философа, персонажем всемирной драмы духа, а развитие личности становится главной магистралью всемирной истории. Это вполне закономерно, ведь «людина - істота вертикальна, її життя вимірюється не в довжину, а у височінь ціннісного ходження». Культура, философия, духовность открывают богатейшие возможности, и только от нас зависит, сможем ли мы воспользоваться ими. «Отак і діється в цьому житті, що можна вмерти в тумані дрібниць і пустощів, а можна вийти за біологічні межі існування, коли трансформація тілесності стає маніфестацією духовності, що, мов Віфлеємська зірка, знаменує появу нових орієнтирів людських пошуків у часі і вічності», - размышляет С.Крымский. В современном мире, на фоне впечатляющих темпов научно-технического развития и технологических изменений во всех сферах жизни, человек всегда должен иметь эту возможность, чтобы оставаться самим собой. И, с точки зрения Софии, то есть мудрости, своеобразным онтологическим императивом выживания человека и человечества становится позиция «третьей правды», которая «припускає повноту оцінок, врахування різних ситуацій доповнення «верхньої позиції» проміжними тезами, що ведуть до неї і зберігаються в остаточному результаті як досвід інших можливостей».

В своей книге Сергей Крымский вспоминает библейскую притчу о старце Осии, который «наприкінці життя віддав майно дітям, борги - людям, податки - кесарю, серце - дружині, страх - Богу, а собі залишив місце під маслиновим деревом, з якого особливо довго споглядався захід сонця. З цього місця Осія побачив те, що переважає речовинність майна, грошей, плоті та почуттів, пов'язаних з нею. Перед ним відкрилися символи часу, вічності, світла, краси та плинності буття». Пребывая в «точке Софии», осмысленно созерцая мир и Вселенную, в самом деле хочется сказать свое dixi («я сказал и тем облегчил свою душу»), вместе с тем понимая, что настоящий разговор только начинается...

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.