УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 53 відвідувачів

Теги
Ющенко Мазепа вибори Приїзд Патріарха Кирила в Україну розкол в Україні Предстоятелі Помісних Церков Голодомор церковна журналістика краєзнавство Церква і медицина конфлікти шляхи єднання Церква і влада УПЦ КП монастирі та храми України Митрополит Володимир (Сабодан) Президент Віктор Ющенко Священний Синод УПЦ Патріарх Алексій II Києво-Печерська Лавра постать у Церкві Археологія та реставрація педагогіка молодь УГКЦ іконопис церква і суспільство Доброчинність діаспора церква та політика Церква і політика українська християнська культура комуністи та Церква автокефалія забобони Католицька Церква Вселенський Патріархат 1020-річчя Хрещення Русі секти милосердя






Рейтинг@Mail.ru






РІСУ: «Є великі перспективи для того, що ікона презентуватиме нашу культуру у світі»



РІСУ, 02.12.2008

 

Національний музей у Львові, заснований Митрополитом Андреєм Шептицьким 1905 року, має найбільшу у світі збірку української ікони. І це не єдине, чим приваблює музей. Проте його практично не включають у нові туристичні маршрути, які розробляють у Львові, а екскурсії все частіше набувають «приватного» характеру...

На сьогодні працівники музею проводять широкомасштабну роботу з каталогізації музейної колекції. Уже побачили світ три каталожних опрацювання кількісно найбільших тематичних груп української ікони, представленої у музеї: «Спас у Славі», «Богородиця з дитям та похвалою» і «Святий Миколай з житієм». Саме про останню працю, її специфіку та цінність, а також про сьогодення Національного музею у Львові ми розмовляли з редактором усіх цих видань, завідувачем відділом давнього українського мистецтва Національного музею ім. Андрея Шептицького у Львові Марією ГЕЛИТОВИЧ.

- Пані Маріє нещодавно (30 жовтня) під Вашою редакцією у видавництві «Свічадо» вийшла книга «Святий Миколай з житієм». Розкажіть, будь ласка, про специфіку цього видання, мету, яку Ви перед собою ставили. Чим насамперед є цінною ця книга?

- Це програмна робота нашого музею, так би мовити. З самого початку вона планувалася і як виставковий проект, і як видання. Тематика виставки та видання - це «Святий Миколай з житієм». Наголос власне слід поставити на частині «з житієм», оскільки ікон святих Миколаїв у нас є дуже багато, а до видання увійшли лише ікони святого Миколая з сюжетними сценками (на загал «житійний» цикл св. Миколая в українському іконописі налічує більше тридцяти епізодів). Святий Миколай - це найбільш популярний святий українського народу. На території України він відомий уже з перших часів запровадження християнства на цих землях. Тому, звичайно, розвинений і його культ. Національний музей у Львові має багато ікон, особливо XV-XVI століття, на цю тему. Таких ікон не має жоден інший музей.

У нашому музеї їх налічується 48 (охоплює ХV-ХVІІІ ст.). До збірника увійшли 45 найкращих. Причиною не внесення до каталогу ще трьох ікон є як поганий стан, через що вони важко репродукуються, так і незначна мистецька цінність.

Кожну ікону, яка увійшла до каталогу «житійного» Миколая, експонували на виставці, присвяченій темі ікони святого Миколая з житієм колекції нашого музею. Виставка тривала впродовж грудня 2006 - січня 2007 років.

У процесі підготовки виставки був проведений значний комплекс реставраційних робіт. Слід зазначити, що під час цієї роботи з-під пізніших записів відкрили декілька оригінальних з мистецького та іконографічного погляду ікон святого Миколая з житієм ХVІ ст. Серед них - й рідкісна для того часу ікона з вкладними текстом.

Більшість ікон збірки раніше не експонувалась. Вони також не були відомі й у літературі. Після експонування виставки були проведені дендрохронологічні дослідження деяких ікон, що уможливило здійснити їх точніше датування і атрибуцію.

Щодо самого видання, то його можна назвати науково-популярно-художнім. При підготовці каталогу ікон нашого музею «Святий Миколай з житієм» ми ставили собі за мету, щоб це видання було водночас і науковим, і художнім, і доступним для широкого загалу. В кінці видання ми помістили пояснення до кожного клейма - 20 моментів з життя святого Миколая - від народження до смерті, враховуючи його чуда, які святий робив як під час життя, так і після смерті. У виданні вміщені пояснення до найбільш цікавих моментів з життя святого. На мою думку, це допоможе популяризації цієї збірки ікон нашого музею та зробить видання більш зрозумілим і доступним.

Книга є цікавою і як художнє видання, тому що надзвичайно цікавими є мініатюрні сценки з цього житія. Коли дивишся на ікону, то на певні моменти можна і не звернути увагу. А от коли дивишся на ці сценки у книзі, де вони зображені великим планом, то інколи це може бути кращим для розуміння та сприйняття, аніж коли ти споглядаєш сам твір: одна справа споглядати твір, інша - звучання цього твору в книзі.

Загалом, незважаючи на певні нюанси, які завжди хочеться вдосконалити та порівняно малий наклад книги - 1000 екземплярів, я вважаю, що це вдалий проект. Я задоволена.

- Чим відрізняється це видання від попередніх Ваших робіт?

- Загалом, книга «Святий Миколай з житієм» - третє моє видання. Першим була книга «Спас у славі». Це видання мало дещо інший формат. У кожному з цих видань («Спас у славі» та «Святий Миколай з житієм») є свої переваги. Сама назва першої книги «Спас у славі в українській іконі» показує його відмінність від двох інших видань. У передмові до книги є огляд іконографії та вказані пам'ятки інших музеїв України з цієї теми. На той час, коли вийшла книга, мені вдалося максимально повно зібрати та представити все, що є на обрану для видання тему.

Звичайно, коли пройшов уже деякий час, можна сказати про те, що є нові, не представлені у збірці, роботи. По-перше, це пов'язано з тим, що я не врахувала роботи, які знаходяться у приватних колекціях і не були відомі до цього. На сьогодні узагалі спостерігається тенденція, коли приватні колекціонери більш охоче надають свої ікони до публікації, намагаються ввести свої твори в науковий оббіг. Яскравим прикладом може слугувати минулорічна виставка в Києві «Від Миколая до Йордану» - ікони ХVІ-ХVІІІ століть - із приватної колекції Ігоря Гриніва.

Повертаючись до «Спаса у славі», зауважу, що у вступі до видання репродуковані ікони не лише нашої колекції, а все, що могло спричинитись до розвитку цієї теми.

Другим проектом було видання «Богородиця з дитям і похвалою». Це вже інший формат - лише огляд ікон нашої колекції.

З часом концепції цих видань можна дещо корегувати, щоб ми могли більше залучати пам'ятки, які є не лише в нашому музеї, а в Україні загалом, хоча б в Україні. Адже наші пам'ятки є і в музеях Польщі, Словаччини...

У мене є мрія - зібрати усі пам'ятки з тієї чи іншої теми. Але це не так легко. Особливі труднощі викликає те, що є за кордоном. Та поки що обмежуємося тим, що є в нас. Цього достатньо до якогось певного етапу. Проте я думаю, що ця справа матиме продовження.

Колекція ікон Святого Миколая з житієм Національного музею представляє багатий матеріал, що практично охоплює усі відомі іконографічні варіанти на цю тему, зокрема й рідкісні, та подає широкий спектр художньо-образних вирішень як у межах окремих періодів, так і в межах певних малярських середовищ, стилістичних груп, напрямів чи у творчості конкретних майстрів. Водночас ця тема дає можливість глибше і всесторонніше висвітлити особливості іконографії українських житійних ікон, що має свої типи та варіанти.

Слід зазначити, що видання «Святий Миколай з житієм» є логічним завершенням певного періоду праці: ікони св. Миколая разом «Спас у Славі» та «Богородиця з Дитям і похвалою творять певну ансамблеву цілість, складаючи в іконостасі один, нижній, т.зв. намісний ряд.

Проте не дослідженим і не впровадженим до літератури залишається великий корпус пам'яток, що належить іншим музеям в Україні і за її межами, а також пам'ятки з приватних збірок і ті, що належать діючим церквам. Тема св. Миколая заслуговує на багатоаспектне дослідження, оскільки торкається багатьох інших проблем, дотичних як до цієї теми, так і до українського мистецтва і культури загалом.

- А чи є уже плани для початку іншого періоду роботи? Які проекти насамперед хотілося б втілити в життя?

- Досить давно у мене виникла ідея, для якої зараз уже маю певні напрацювання. Вона виникла як логічне продовження уже зробленого: «Спас у славі»-«Богородиця з похвалою»-«Святий Миколай з житієм»... Гарним продовженням була б праця «Архангел Михаїл з діяннями». Ікони Архангела Михаїла з діяннями складають одну з найчисельніших тематичних груп в іконописі ХV-ХVІІ ст. Це ще мало вивчена тема. Ці діяння - надзвичайно цікаві сценки, які базуються на Старому Завіті. Але така праця вимагає ширшого, аніж у попередніх, контексту, - використання не лише наших (Національного музею у Львові) пам'яток. У нас ця тема, на відміну від теми Святого Миколая, не так багато представлена. З цієї теми - «Архангел Михаїл з діяннями» - у музеї всього 13 ікон.

Але натомість дуже багато праць з тієї теми є в інших колекціях. Ікони на таку тему є і в церквах за кордоном: Польща, Словаччина... Щоб цей проект був справді цікавим, потрібно знайти спосіб зібрати усі ці пам'ятки та видати.

Як ми узагалі підходимо до систематизації нашої колекції? Один спосіб - це показати одну тематичну групу, відштовхуючись від тих пам'яток, яких ми маємо найбільше. Наприклад, Богородиці з похвалою було 65 ікон, Миколая - 45, Спаса в славі - 34.

Цікавим було б видання альбому, присвяченого Юрієві Змієборцю, у цьому є навіть щось символічне: Святий Михаїл - покровитель Києва, Святий Юрій - покровитель Львова.

Якщо говорити про найбільш популярних святих для українців, то, окрім вже згаданих, потрібно було б видати ікони Параскеви П'ятниці. Перші збережені житійні ікони святої датуються ХІVст. До речі, у парних іконах св. Миколая найчастіше зображено зі св. Параскевою. Доволі популярною була й преподобна Параскева, що теж часто зображена зі своїм житійним циклом.

Названими святими, включаючи ще св. Димитрія та святих братів «безсребреників» Косму і Дем'яна, за поодинокими винятками, й обмежуються українські житійні ікони. Проте жодний з цих святих не має настільки розвиненого «житійного циклу», настільки багатого подіями, чудами, кількістю сюжетів, як св. Миколай.

- Розкажіть про збірку ікон Національного музею загалом.

- Національний музей у Львові має найбільшу у світі збірку української ікони. На сьогодні музей працює над повною каталогізацією української ікони, які перебувають у його фондах. Окрім української, у нас також представлена невеличка збірка грецької, сербської ікони, досить багато російської ікони.

Щодо української ікони, то, наприклад, з ХІVст. у музеї близько десятка пам'яток, з ХV ст. - уже сто, з ХVІ ст. - близько 700-800 ікон, з ХVІІ ст. - ще більше тощо. Є різні підходи щодо того, як ми робитимемо каталог. На сьогодні ми працюємо над каталогом ікон ХІV ст. - початку ХVІ ст. - нарахували їх близько 140 ікон. Більшість з них (80%) уже відомі, є в літературі. Деякі ще переатрибутовуються (визначається їх точний вік).

Загалом, ікону ХІVст. атрибутувати дуже важко, оскільки іконописні традиції, малярські підходи були настільки тривкі, що важко визначити, чи ця ікона написана в кінці ХІVст., чи на початку ХVст. Ми вдаємося до нових методів атрибутування. Наприклад, радіовуглецевий аналіз.

Тематика української ікони в нашому музеї не є надто широкою. Вона фактично визначається іконостасом. Іконостас, який сформувався у ХVІ ст. - на початку ХVІІ ст., повністю зберігся у церкві св. Параскеви П'ятниці у Львові. Він вважається найрідніший збереженим багатоярусним іконостасом: центральна частина - моління; 12 празників і намісний ряд, де є Богородиця, Ісус Христос, храмова ікона і святий Миколай (тому ми і маємо так багато ікон святих Миколаїв, що ікона цього cвятого майже завжди була присутня на іконостасі).

Уже пізніше - ХVІІ-ХVІІІ ст. - до іконостасу включають ще страсний цикл та вгорі - пророки. Саме тематика 12 сюжетів та найбільш шанованих святих, а також великі монументальні ікони, які не входили в іконостас, - Страсті Господні та Страшний Суд (ми маємо велику збірку таких ікон) - цими сюжетами тематично вичерпується збірка ікон у нашому музеї.

Натомість, дуже багато цікавих мистецьких вирішень кожної групи. Бо канон, в Україні особливо, якось не обмежував творчості маляра (саме маляра, у значенні ремісника, а не художника). Переважно, це анонімні роботи, ми маємо буквально декілька імен авторів, якими підписані ікони, але це поодинокі винятки, зазвичай, ікони не підписували.

Попри те, що зараз начебто йде популяризація нашої ікони, вона ще дуже мало відома у світі. Але викликає велике зацікавлення. На сьогодні є великі перспективи для того, що ікона презентуватиме нашу культуру у світі. А наскільки ми зможемо посприяти цьому - це вже у наших руках, наша ініціатива, наші зусилля... Звичайно, це також впирається і в кошти, але завжди можна знаходити шляхи для праці.

Колись у нас був Союз прихильників Національного музею, треба було б відновити цю традицію.

- Нещодавно музей отримав гран-прі на виставці у Дніпропетровську, де презентував, зокрема, мультиплікаційний сюжет, зроблений на основі ікони. Чи планується розвиток такого підходу?

- Мультиплікаційне представлення - це дуже цікава ідея наших молодих працівників... Це яскравий приклад того, що можливості ікони ще досі не вичерпані, показує наскільки великі перспективи вона дає. Ми зробили мультфільм на основі житія святого Миколая, але лише початок, адже це дуже довга та важка робота. Проте це унікальна практика, яка досі невідома.

Мультфільм на основі ікони - це було щось настільки нове, що привернуло увагу учасників виставки в Дніпропетровську. Як наслідок, ми зайняли гран-прі серед інших музеїв України. Цей мультфільм потрібно було б продовжити, адже ми подали лише сюжети народження святого Миколая та хрещення.

Ікона зацікавлює і дослідників української мови. За палеографією можна навіть датувати ікону. За написами на іконах можна також вивчати діалекти. Кожен сюжет на іконі супроводжується підписом, поки немає підпису, ікона не вважається іконою, в іконі мусить бути мальоване та живе слово. Так що для знавців мови, для філологів ікона - це також неоціненний скарб.

- Які кроки робить музей для популяризації його спадщини, зокрема сакральної?

- У нас є спеціальний відділ, який займається популяризацією.

Екскурсії, які на сьогодні відвідують наш музей, зазвичай, мають більш приватний характер, «по знайомству», так би мовити. І це є проблемою. Адже в музеї є на що подивитися. У нас відбувається дуже багато виставок: і фондових, і окремих художників. Ми намагаємося оголошувати про ці події попередньо через ЗМІ. Проте це все є досить обмежене Львовом.

- Формування колекції Національного музею розпочиналася більш як сто років тому за Митрополита Андрея Шептицького саме як збір церковної спадщини по селах, містечках. Якщо б тоді не було такої кампанії, ми б не мали таких цінних пам'яток. Чи на сьогодні проводиться така робота: польові дослідження та збір?

- Це дуже болюче на сьогодні для нас питання. За часи незалежної України згоріло приблизно понад 70 церков - це неймовірно велика кількість. Що не згоріло, те оббили бляхою, що ж не оббили бляхою, те «самостійно» валиться - наприклад, як у селі Кугаїв біля Львова, церква ХVІІ ст. (1693 рік).

Наша національна ідентичність яскраво представлена в іконі, в пісні, фольклорі, у церкві. Жоден народ не має таких дерев'яних церков. Але в нас, навіть ті останні, які залишились, наче народні і нічиї, просто гинуть.

У нашому музеї є чудова фото- та неготека, яку свого часу уклали Михайло Драган та Іларіон Свєнціцький. Завдяки цьому ми маємо хоча б уявлення про те, як виглядали пам'ятки, яких на сьогодні уже немає.

Ця ініціатива потребує продовження, залучення громадськості до порятунку перлин українського сакрального мистецтва та архітектури...

- Тема, яку ми зачепили, є надзвичайно актуальною та обширною. Вона потребує окремого детального висвітлення. Для РІСУ - це одна з пріоритетних тем. Тому сподіваємося на подальшу співпрацю та дякуємо за розмову.

Розмовляли Тетяна ЛУЦИК і Тарас АНТОШЕВСЬКИЙ

Львів, 7 листопада 2008 року

На світлинах:

1. Титульна сторінка книги.
2. Св. Миколай з житієм, кін. ХІV - поч. ХV ст., Радруж
3. Св. Миколай з житієм, др. пол. ХV ст., Горлиця
4. Житійне клеймо з цієї ікони: порятунок потопаючого корабля
5. Св. Миколай з житієм, кін. ХV - поч. ХVІ ст., Ванівці, Лемківщина
6. Св. Миколай на троні з житійними сценами, пер. пол. ХVІ ст., з музею Ставропігійного інституту
7. Св. Миколай з житієм, поч. ХVІІ ст., Яблунів, Турківщина
8. Свв. Стефан і Миколай з житієм, кін. ХVІ ст., Поляна, Старосамбірщина
9. Св. Миколай з житієм, 1671 р., Баличі, Мостищина
10. Богородиця Одигітрія з похвалою. Св. Миколай з житієм, др. пол. ХVІІ ст., Сколе
11. Св. Миколай з житієм, кін. ХVІ ст., Вовче
12. Св. Миколай з житієм, кін. ХVІІ ст., Корчин, Сколівщина

   












УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.