УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 66 відвідувачів

Теги
краєзнавство Президент Віктор Ющенко Мазепа комуністи та Церква молодь конфлікти церква та політика Вселенський Патріархат діаспора УГКЦ Предстоятелі Помісних Церков Патріарх Алексій II забобони іконопис постать у Церкві Католицька Церква Священний Синод УПЦ секти вибори шляхи єднання Митрополит Володимир (Сабодан) УПЦ КП Церква і медицина Археологія та реставрація Церква і політика розкол в Україні церква і суспільство Церква і влада 1020-річчя Хрещення Русі Доброчинність Києво-Печерська Лавра Приїзд Патріарха Кирила в Україну милосердя автокефалія монастирі та храми України Голодомор українська християнська культура педагогіка церковна журналістика Ющенко






Рейтинг@Mail.ru






«Zaxid.net» (Львів): Здався нам той Хелловін



«Zaxid.net» (Львів), Вікторія Стах, 13.01.2009

Нам занадто подобається засмак Різдвяних свят, тому й починаємо святкувати ще за тиждень до Різдва Христового. А «козі» призначаємо роль ситуативної попутниці й водимо її прокуреними генделиками аж до Хелловіна...

Завжди мене дивувало власне роздратування зі святкування на українських теренах шабашу з назвою Хелловін напередодні католицького Дня всіх святих. І аж оце щойно, мов до жирафи по довгій шиї, нарешті таки дійшло, що свято це з традиційною переберією, культом печі, вогню, зерна, згадуванням душ померлих - це, мов вивернута навспак наша українська Маланка. Або ж її дзеркальне відображення. Крім того, це свято вправно заповнює нішу, яка поволі звільняється завдяки нашій широкій і розхристаній натурі.

Похмурий Хелловін, як і насаджений нам праобраз зловісного колись Діда Мороза, належить давнім кельтам. Перехід до зими вважався у них початком нового року. В ніч з 31 жовтня на 1 листопада люди зустрічалися зі злими потойбічними силами і всіляко намагалися їм догодити. Гарбузяна «голова» на патику - найпромовистіший тому доказ, відгомін моторошних треб.

Традиції відзначати це поганське свято (колись воно мало назву Самейн) неможливо було позбутися, тому 835 року католицька церква в особі Папи Римського Григорія IV вирішила його «християнізувати», призначивши на 1 листопада день поминання померлих. Хоч, погодьтеся, поминки після такого нестримного карнавалу нечистої сили мають дещо дивний і своєрідний вигляд.

У нас 13 січня є днем преподобної Меланії. Хоча маланкування - веселий, розхристаний маскарад напередодні «старого» Нового року - язик не повернеться назвати вшануванням святої. Та й поведінка святого Василя, що днем на його честь завжди починався Новий рік, в українській обрядовій традиції аж ніяк не скидається на поведінку аскетичного стриманого християнина. Пліч-о-пліч із Маланкою Василь веде за собою в новий рік цілу зграю добряче розговілих після Різдвяного посту й заохочених святкуванням власне Різдва людей та ще й перебраних (у сенсі - ряжених J), вимащених крейдою, сажею, обвішаних дзвіночками, пацьорками, в масках, верескливих, захланних, бешкетних. А за ними ще й «козу» «кіт» веде: «Мняву, мняву, дайте сала, щоб коза брикала!».

На Західній Україні люди кажуть, що свято Маланки і Василя переслідувалося як за Польщі, так і за совєтів. В незалежній Україні унікальна й життєрадісна традиція маланкування теж не сказати, щоб бурхливо відроджувалась. Нам із вами занадто подобається засмак Різдвяних свят. Тому ми не витримуємо і  починаємо святкувати ще за тиждень до Різдва Христового. Зрештою занадто «змучуємось нарзаном» і поквапно знімаємо з Різдвяних столів килими із рештками куті, та з полегшенням кидаємося до запорохнявілих за свята моніторів офісних комп'ютерів. А «козі» призначаємо роль ситуативної попутниці й постановляємо водити її прокуреними генделиками протягом наступного року аж до самісінького Хелловіна, що він хоч і викликає в декого з нас непевність і роздратування, та з іншого боку - підсвідомо тішить. Бо українська натура прагне законних переберій, яких недоотримала через власну нестримну й неприборкану широту.

Та попри святкувальні відходняки й завали відкладеної роботи чи занедбаних обов'язків безліч українців на Заході та на Сході ховатимуть у шухлядах солодощі, дрібні гривневі купюри (а деякі юристи, може й долари) і чекатимуть на порозі своїх домівок як не галасливу й щодалі рідкіснішу ватагу маланкувальників, то хоча б хлопчаків-засівальників. Чекатимуть, щоб, замружившись, відчути на своїх руках і обличчі зливу золотих зернинок. Відчути їх так само радісно і піднесено, як за кілька днів відчуватимуть на своєму обличчі крижану Йорданську воду.  

 

Сію, вію, посіваю, з Новим Роком поздоровляю.

На щастя, на здоров'я та на Новий рік,

Щоб уродило краще, як торік, -

Жито, пшениця і всяка пашниця,

Коноплі під стелю на велику куделю.

Будьте здорові з Новим Роком та з Василем.

Дай Боже!

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.