УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 100 відвідувачів

Теги
Церква і влада українська християнська культура постать у Церкві Доброчинність милосердя Патріарх Алексій II Священний Синод УПЦ Києво-Печерська Лавра церква та політика Мазепа Митрополит Володимир (Сабодан) забобони автокефалія Католицька Церква вибори Вселенський Патріархат діаспора молодь комуністи та Церква церковна журналістика іконопис Президент Віктор Ющенко краєзнавство Церква і медицина Голодомор церква і суспільство УГКЦ шляхи єднання монастирі та храми України Церква і політика конфлікти секти 1020-річчя Хрещення Русі Ющенко педагогіка Предстоятелі Помісних Церков Археологія та реставрація Приїзд Патріарха Кирила в Україну УПЦ КП розкол в Україні






Рейтинг@Mail.ru






«Вісник & Ко» (Луцьк): Храм, який будується ціле століття



«Вісник & Ко» (Луцьк), Ольга Жарчинська, Волинська область, № 3 (667) 2009

 

Збудувати невелику церкву в селі непросто. Окрім душевного натхнення й неабиякого зусилля, аж ніяк не обійтися без чималих коштів. Їх, як правило, збирають з миру по нитці. А щоб звести такий великий і помпезний храм, який закладений аж сто років тому в Берестечку, потрібно ого-го які гроші! Проте жителі містечка таки сподіваються, що колись він стане їхньою окрасою.

Перший камінь заклали 1910 року
Фактично справжньою розбудовою храму Святої Трійці зайнялися аж тепер, у часи незалежності, бо раніше було чимало противників і самого будівництва, і релігії загалом. Зрештою, про складну долю цього храму розповідає отець Дмитрій Петрущак, який прийшов сюди на прихід 1991 року.

- На цьому місці колись стояв храм, але в аварійному стані, власницею якого була полячка. Люди, задумавши будувати православну церкву, ініціатором якої був отець Іоан Нікольський, просили інше місце, та їм відмовили. Мусили старий храм зруйнувати і будувати тут. Чому такий великий, на зразок Володимирського у Києві? Думаю, що це був політичний жест. Закладався він як храм-пам'ятник козакам, що загинули у Берестецькій битві. Адже тут, через дорогу, ще 1765 року збудували костел на честь поляків - переможців у цій битві. Українці хо-тіли зробити відповідний жест і збудувати грандіозніший, тож у 1910 році почали його споруджувати. Наступного року - сто років, як закладено камінь для будівництва храму святої Трійці. Відтоді, як з'явилися проблеми з його будівництвом, не скінчилися вони і донині.

Почалося з того, що вирили котлован, а там долина, і з джерел почала бити вода. Викликали з Києва архітектора. Вивчивши ситуацію, прийняли рішення будувати храм на гранітно-бетонних палях. Їх довелося ставити аж 678! Як їх робили і на якій глибині - невідомо. Пізніше розпочалася Перша світова війна, і Берестечко переходило з рук у руки. Зрозуміло, будівництво зупинилося. Цеглу, вивезену для будівництва, забрали на вимощення доріг. А коли снарядом пошкодили стіну, то навіть пілони (масивні прямокутні колони для опори арок, склепінь - авт.) розібрали. Після війни знову викликали того ж київського архітектора, дослідили,  у якому стані будівля, і дійшли висновку, що можна продовжувати будівництво. І тут починається революція. Отець Іоан, який чудом врятувався, втікає в Росію.

Нарешті у 1927 році освятили підвальну частину храму на честь Петра, Олексія, Іони та Филипа. Хоча зроблений він був символічно: не поштукатурений, кілька вікон, умовна підлога, царські ворота. Чому так поспішали? Певно, люди довідалися, що польська влада була противником будівництва. У 1934 році видана таємна доповідна, у якій рекомендувалося не надавати кошти для будівництва храму, щоб не закарбувати у свідомості українських "хлопів" Берестецьку битву. Таким він практично і залишився. При Хрущові його закрили і зробили склад. Згодом завалився дах, все проломилося. Були часи, що у ньому вирубували лід і причепом вивозили. Я прийшов сюди у 1991 році, відтоді й проводимо службу.


Кучма обіцяв допомогти, та не встиг
Громада самотужки почала відшуковувати проектувальників на добудову. Домовилися з львівським товариством "Львівреставрація". А у 2001 році сюди приїздив Кучма з Катериною Ващук. Він пообіцяв допомогти добудувати храм. Через два тижні приїхав київський міський голова Олександр Омельченко з цілою командою. Після чого було зроблено новий проект і почалася реконструкція. А тут вибори, суперечки між політиками. Правда, встигли накрити будівлю, трохи поштукатурити. Новий мер Черновецький коштів на реставрацію більше не виділив. Ще залишилося 800 тисяч боргу перед будівельниками, який вони повертали через суд. І тепер громада разом з отцем Дмитрієм знову шукає джерела фінансування, бо самі не осилять таке велике будівництво.

Архітектура цього храму вражаюча. Зараз намагаються робити усе капітально, щоб більше до зробленого не повертатися. Але на все потрібні величезні гроші. Самотужки громаді вистачить роботи ще на одне століття. Колись такі храми будували меценати - багаті люди. Зараз багатії гроші вкладають лише у ті забудови, які приносять великі прибутки. Важка доля цього храму, який у повному розумінні споруджується на кістках (їх до цього часу викопують під час будівництва), як і доля усієї України. Мо', коли усі об'єднаємося, тоді й допоможе Бог його звести?

   
Храм у Берестечку

Храм у Берестечку












УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.