УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 76 відвідувачів

Теги
шляхи єднання іконопис Доброчинність Ющенко краєзнавство Приїзд Патріарха Кирила в Україну Священний Синод УПЦ Археологія та реставрація УГКЦ Католицька Церква вибори милосердя церковна журналістика комуністи та Церква українська християнська культура педагогіка Церква і медицина секти Патріарх Алексій II Церква і влада Києво-Печерська Лавра Предстоятелі Помісних Церков забобони УПЦ КП автокефалія постать у Церкві Президент Віктор Ющенко церква і суспільство конфлікти монастирі та храми України діаспора 1020-річчя Хрещення Русі церква та політика розкол в Україні Вселенський Патріархат молодь Мазепа Голодомор Церква і політика Митрополит Володимир (Сабодан)






Рейтинг@Mail.ru






«20 хвилин» (Тернопіль): Історія одних милиць. Почаївська лавра...



«20 хвилин» (Тернопіль), Володимир Морозо, 15.01.09

 

Почаївська лавра - одна з найвідоміших, найбільших і навіть візуально найпомітніших релігійних святинь України. І справді, це святе місце, де з'явилася Богородиця, можна побачити не тільки з території Тернопілля, де розташований Почаїв, а навіть із сусідньої Львівщини.

 

Величний Успенський собор Почаївської лаври стоїть на високій горі над сучасним містечком. Його білі стіни із золотими куполами є особливо рідними для українців: збудували храм у XVIII ст. стараннями унійного (греко-католицького - прим. ред.) ордену отців василіан, але вже понад півтора століття у ньому служать православні. І хоча у Почаєві багато церков, саме ця - найцікавіша: окрім того, що всередині храму, справа від царських воріт, є ікона Почаївської Богородиці, стіни розписані картинами див і зцілень, котрі з Божої волі сталися тут.

 

Історії цього місця

Історію Почаєва легенди пов'язують із часами монголо-татарської навали, коли монахи із Києва втікали від ординців у віддалені райони Русі. Щодо назви містечка є декілька версій. Одні історики пов'язують її з назвою річки Почайни біля Києва, інші - з ім'ям Богородиці, або Почай Діви, як її називали у давнину. Є також припущення, що назва Почаїв походить від давнього слова "поча", тобто болото, оскільки місцина довкола є болотистою.

Будівництво собору пов'язане з ім'ям графа Миколи Потоцького. Він прославився своїм гультяйством і розпусним життям. Але якось вельможа проїжджав неподалік Почаєва і на рівному місті його коні, вочевидь, чогось злякавшись, перекинули бричку. Розгніваний Потоцький вхопив пістоль і тричі вистрелив у свого кучера. Той встиг впасти навколішки і, склавши руки, почав молитися до Почаївської Богородиці. Жодна з куль навіть не зачепила слугу, а здивований граф, охоловши, наказав тому негайно їхати до Почаєва. Після описаної події і відвідин святого місця Микола Потоцький змінився, почав робити значні пожертви на монастир і навіть, як йдеться в одній книзі, "розлучився з дружиною і жив як праведник...". Пожертви Потоцького і дозволили ченцям замовити в австрійського архітектора Готфріда Гофмана проект собору. Вже у 1842 році російський імператор і ненависник демократії Микола ІІ під час відвідин Почаєва назвав створений у бароковому стилі храм "витвором зухвалої архітектури". Але режим царської Росії не доходив до того, щоб вивозити монахів у поля і наказувати не повертатися назад, як це пізніше робили комуністи.

 

Віруючих же не зупиняли ні репресії, ні відстані: люди йшли на зцілення до Почаєва як із поблизьких сіл і хуторів, так і з внутрішніх районів Росії, з Молдавії. Так, біля образу Богородиці досі стоять милиці - доказ зцілення Григорія Боднаря-Деренчука. Цей чоловік народився 10 жовтня 1877 року у багатодітній родині. Він хворів ще в дитинстві, але після участі у Японській війні 1905 року Григорій Деренчук повернувся додому калікою: не міг пересуватися без милиць, адже страждав на болісний параліч. Чоловік звертався до багатьох лікарів. Їздив до Києва, але все марно. І тут зневіреному Деренчуку у Києві порадила поїхати до Почаєва одна жінка. Вона назвалася Іриною Захарівною Лазаревич і сказала, що й сама зцілилася завдяки молитвам у святому місці. Селянин послухав поради і 25 липня справді зцілився.

 

Як туди дістатися

До Почаєва з Тернополя регулярно курсують автобуси з міжміського або ж "великого" автовокзалу. Перший рейс до цього містечка вирушає з обласного центру о 6.50, а останній - о 20.00. Квиток коштує 14,85 грн. Дорога до Почаєва займе приблизно годину-півтори.

 

Кому варто їхати

Почаїв варто відвідати кожному, віруючий ви чи ні. Адже це невелике містечко знане не тільки релігійними святинями - його історія є історією в мініатюрі всієї Волині. Нашарування різночасових православних, греко-католицьких і навіть протестантських старожитностей вкупі зі світською минувшиною дає змогу відвідувачу відкрити для себе новий Почаїв під час кожного візиту туди. У Лаврі завжди людно: сюди з усієї України і сусідніх країн їдуть як сім'ями, так і великими групами від церков.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.