УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 86 відвідувачів

Теги
забобони церква та політика українська християнська культура постать у Церкві УГКЦ Мазепа педагогіка Вселенський Патріархат монастирі та храми України церква і суспільство Церква і політика Католицька Церква молодь Священний Синод УПЦ вибори комуністи та Церква Доброчинність Церква і влада Церква і медицина Президент Віктор Ющенко краєзнавство Митрополит Володимир (Сабодан) Голодомор милосердя розкол в Україні шляхи єднання Предстоятелі Помісних Церков церковна журналістика Приїзд Патріарха Кирила в Україну Києво-Печерська Лавра Патріарх Алексій II секти 1020-річчя Хрещення Русі конфлікти автокефалія іконопис Археологія та реставрація Ющенко УПЦ КП діаспора






Рейтинг@Mail.ru






«Ваше здоров'я» (Україна): Не всякий біль тамують ліки - треба зцілювати і душу



«Ваше здоров'я» (Україна), На­та­лія Оль­шевс­ь­ка, №37, вересень 2008

 

На цих за­са­дах сто­їть цер­ква, до ць­ого схи­ля­єть­ся де­да­лі біль­ше пред­ста­вни­ків офі­цій­ної ме­ди­ци­ни, у ць­ому пе­ре­ко­ну­ють­ся ті, ко­му ви­па­ло сти­кну­ти­ся з не­ви­лі­ко­вни­ми хво­ро­ба­ми віч-на-віч. Тя­жко­хво­рі, всі, хто сто­їть на ме­жі, і їх­ні рі­дні по­тре­бу­ють ком­плек­сної до­по­мо­ги — які­сної ме­ди­чної, со­ці­аль­ної і ду­шпа­стирсь­кої (звіль­не­ння від стра­хів, ві­дчу­ття про­ви­ни, вну­трі­шніх пе­ре­жи­вань, мо­вою ре­лі­гії — від грі­ха). Як на­да­ти її всім, хто по­тре­бує по­ве­рну­ти су­спіль­ство об­ли­ччям до чу­жої бі­ди, об’єд­на­ти зу­си­лля де­ржа­ви, гро­мадс­ь­ко­сті, усіх це­рков і ко­нфе­сій, об­го­во­рю­ва­ли уча­сни­ки кру­гло­го сто­лу «Пра­ва па­ці­єн­тів в Ук­ра­їні. Па­лі­ати­вна до­по­мо­га: ду­хо­вні ас­пе­кти. Ду­шпа­стирс­ь­ка опі­ка ва­жко­хво­рих та по­ми­ра­ючих осіб», ор­га­ні­зо­ва­но­го Все­ук­ра­їнс­ь­кою ра­дою за­хи­сту прав та бе­зпе­ки па­ці­єн­тів, Асо­ці­аці­єю па­лі­ати­вної до­по­мо­ги за уча­стю мі­ніс­тра охо­ро­ни здо­ров’я Ва­си­ля Кня­зе­ви­ча, пред­ста­вни­ків гро­мадс­ь­ких і ре­лі­гій­них ор­га­ні­за­цій Ук­ра­їни.

Допомога невиліковно хворим — один із пріоритетних напрямів діяльності МОЗ,
на­го­ло­сив за­сту­пник мі­ніс­тра охо­ро­ни здо­ров’я Во­ло­ди­мир Юр­че­нко, ро­зпо­ві­да­ючи про по­сту­паль­ні кро­ки в га­лу­зі па­лі­ати­вної до­по­мо­ги й пер­спе­кти­ви ро­зви­тку. Сь­ого­дні в Ук­ра­їні ді­ють 19 го­спі­сів на 600 лі­жок, а, за пі­дра­ху­нка­ми ВО­ОЗ, по­трі­бно 3 ти­ся­чі ста­ці­она­рних і 4,5 ти­сяч ам­бу­ла­то­рних. То­му три­ває ро­бо­та що­до про­су­ва­ння Де­ржа­вної про­гра­ми ро­зви­тку па­лі­ати­вної до­по­мо­ги в Ук­ра­їні, ко­нце­пцію якої бу­ло пред­ста­вле­но в чер­вні цього ро­ку. Ок­рім ць­ого, мі­ні­стерс­тво пра­цює над зо­бов’яза­нням що­до спро­ще­ння си­сте­ми обі­гу на­рко­ти­чних зне­бо­лю­валь­них. У ли­пні за на­ка­зом мі­ніс­тра ство­ре­но Ін­сти­тут па­лі­ати­вної і го­спі­сної ме­ди­ци­ни.
Ця зус­тріч за кру­глим сто­лом — крок до об’єд­на­ння зу­силь і ко­ор­ди­ну­ва­ння спіль­них дій ме­ди­ків і свя­ще­нно­слу­жи­те­лів за­ра­ди бла­го­ро­дної спра­ви. Тим па­че, що пе­рші, за сло­ва­ми Ва­си­ля Кня­зе­ви­ча, да­вно го­то­ві до ді­ало­гу, у нас две­рі ме­ди­чних за­кла­дів ві­дчи­не­ні для пред­ста­вни­ків рі­зних ко­нфе­сій: «Є дві про­фе­сії — лі­кар і свя­ще­ник, — пред­ста­вни­ки яких до­по­ма­га­ють лю­ди­ні прой­ти до­стой­но свій шлях на зе­млі. То­му і де­ржа­ва, і цер­ква не­за­ле­жно від ві­ро­спо­ві­да­ння ма­ють го­во­ри­ти в один го­лос». До ре­чі, це впе­рше в іс­то­рії Ук­ра­їни цен­траль­ний ор­ган ви­ко­на­вчої вла­ди зус­трі­вся із пред­ста­вни­ка­ми всіх ко­нфе­сій не за­ра­ди по­лі­ти­ки — щоб зро­би­ти щось кон­кре­тне для лю­дей.

Роль ду­шпа­сти­ря — бу­ти лю­ди­ною на­дії,
і ча­сом над­при­ро­дної, яку дає тіль­ки Бог, по­яс­нив ме­ди­чний ка­пе­лан Ль­вівс­ь­кої об­ла­сної ко­му­наль­ної пси­хі­ат­ри­чної лі­ка­рні Во­ло­ди­мир Лю­пак, свя­ще­ник гре­ко-ка­то­лиць­кої цер­кви, сту­дент Ін­сти­ту­ту ду­шпа­стирс­тва охо­ро­ни здо­ров’я (Іта­лія). Ду­шпа­стир до­по­ма­гає всім (стає їх­нім про­ві­дни­ком), ко­го сто­су­єть­ся го­ре не­ви­лі­ко­вної хво­ро­би, — вла­сне па­ці­єн­там, їх­нім ро­ди­чам, ме­ди­чним пра­ці­вни­кам і їх­нім ро­ди­нам.  Й­ого за­вда­ння — ві­дві­ду­ва­ти, ви­слу­хо­ву­ва­ти, спі­вчу­ва­ти, ра­ди­ти, мо­ли­ти­ся за лю­ди­ну, яка по­тре­бує ць­ого, бо по­ня­ття «па­лі­ати­вна до­по­мо­га» в бу­кваль­но­му ро­зу­мі­нні — по­вні­стю ого­рну­ти лю­ди­ну своєю лю­бов’ю і те­плом. Умі­ти ви­слу­ха­ти — вмі­ти оз­до­ро­ви­ти (нам ча­сто бра­кує ча­су, те­рпі­ння на це). Чо­му та­ка ді­єва мо­ли­тва: Бог зав­жди ви­слу­хо­вує нас. Зга­дай­те, ко­ли вас щось ту­рбує і ви ви­го­во­ри­те­ся (хоч і пе­ршо­му стрі­чно­му), по­мі­тно ле­гшає на ду­ші. Спі­вчу­ття й під­три­мку да­рує до­тик (у Свя­то­му Пись­мі ска­за­но, що ним зці­лю­вав Хри­стос). Не на­ки­да­ти­ся на лю­ди­ну зі зви­ну­ва­че­ння­ми (бу­цім стра­ждає, спо­ку­ту­ючи вла­сні по­ми­лки), а до­по­мо­гти зро­зу­мі­ти їх, пе­ре­ко­ну­ва­ти, що тіль­ки мо­ли­тва­ми мо­жна до­ся­гти, чо­го хо­чеш.

Зці­ле­ні від грі­ха оду­жу­ють ті­лом
Цер­ква сто­їть на то­му, що на­віть най­ефе­кти­вні­ше зне­бо­ле­ння, най­лі­пші умо­ви пе­ре­бу­ва­ння в лі­ку­валь­но­му чи за­кла­ді со­ці­аль­ної опі­ки не зме­ншать стра­ждань тя­жко­хво­ро­го, до­ки він не звіль­нить­ся від ду­ше­вно­го тя­га­ря. Ад­же в біль­шо­сті ви­па­дків хво­ро­би — на­слі­док грі­хів, «лі­ку­ва­ти» від яких (до­по­ма­га­ти звіль­ня­ти­ся) по­кли­ка­на цер­ква. На ду­мку ви­кла­да­ча Ки­ївс­ь­кої пра­во­сла­вно-бо­го­словс­ь­кої ака­де­мії Ук­ра­їнс­ь­кої пра­во­сла­вної цер­кви Ки­ївс­ь­ко­го па­трі­ар­ха­ту Па­вла Мель­ни­ка, пі­дко­ше­но­му не­ду­гою, го­рем тре­ба ро­зпо­ві­сти, що та­ке хво­ро­ба, гріх, смерть, хто є лю­ди­на, щоб він не стра­ждав, а ві­дчув ра­дість. А пе­рей­ня­ти­ся цим хри­сти­янс­ь­ким нас­тро­єм до­по­мо­же ду­шпа­стир, який ві­дчу­ває смак ща­стя від до­ся­гну­то­го.
Пред­ста­вни­ки цер­кви на­по­ля­га­ють на ком­плек­сній до­по­мо­зі та­ким лю­дям: ме­ди­чній, пси­хо­ло­гі­чній, со­ці­аль­ній і ду­шпа­стирс­ь­кій. При ць­ому ва­жли­во, щоб ме­ди­ци­на й ду­шпа­стирс­тво йш­ли по­ряд (ко­ри­сний до­свід Фра­нції — го­спі­сні ві­дді­ле­ння ство­рю­ють на ба­зі лі­ка­рень), за­ува­жив ке­рі­вник ві­дді­лу со­ці­аль­ної пра­ці Цер­кви хри­сти­янс­ь­кої ві­ри єва­нгель­сь­кої п’яти­де­ся­тни­ків Ук­ра­їни Ру­стем Фа­ту­ла­єв і за­про­по­ну­вав ді­єву до­по­мо­гу: «Ма­ємо спе­ці­аль­но на­вче­ні ко­ма­нди, го­то­ві вже сь­ого­дні пра­цю­ва­ти із не­мі­чни­ми й не­ду­жи­ми, ли­ше вка­жіть, ку­ди йти». Хо­ро­ший до­свід спів­пра­ці свя­ще­ни­ків з лі­ка­ря­ми ма­ємо і в нас — у Ми­ко­ла­єві, Ки­єві, Бо­яр­ці (Ки­ївсь­ка об­ласть). На ду­мку Ру­сте­ма, тя­жко­хво­ро­го ля­кає не стіль­ки біль, як страх пе­ред не­ві­до­мі­стю. Від стра­ху ж по­ря­тує ві­ра і, як по­ка­зує до­свід й­ого ро­бо­ти із хво­ри­ми на ВІЛ/СНІД, пе­ре­ва­жно ко­ли­шні­ми на­рко­ма­на­ми, че­рез ві­ру де­які на­віть от­ри­му­ють зці­ле­ння.  

Па­лі­ати­вна до­по­мо­га — спра­ва за­ра­ди жи­ття,
а не за­ра­ди по­ле­гше­ння сме­рті, по­ді­ли­вся мі­рку­ва­ння­ми шейх Імад Абу Аль-Руб, про­по­ві­дник ме­че­ті в Ки­єві, ма­гістр іс­ла­му: «Як­що ми ви­яви­мо­ся сла­бки­ми в до­по­мо­зі лю­дям на та­ко­му ва­жли­во­му ета­пі жи­ття, то для тих, хто має жи­ти, ми бу­де­мо ще сла­бши­ми. Пі­клу­ва­ння про тя­жко­хво­ро­го дає йому на­дію на ві­чне жи­ття. Ва­жли­во чи­та­ти й­ому свя­ще­нні кни­ги, мо­ли­тви, які зці­лю­ють». А ще за­кли­кав зве­рну­ти ува­гу на за­хист від хво­роб, бо на лі­ку­ва­ння в Ук­ра­їні ви­тра­ча­ємо ку­ди біль­ше ко­штів, ніж на про­фі­ла­кти­ку.

Участь у стра­жда­ннях ближ­нь­ого — не тя­гар, а на­го­ро­да
Ду­хо­вні ас­пе­кти па­лі­ати­вної до­по­мо­ги не зво­дять­ся ли­ше до ду­шпа­стирс­ь­кої опі­ки — це ще й про­сві­тниць­ка ро­бо­та для за­бе­зпе­че­ння аде­ква­тно­го сприй­ня­ття тя­жко­хво­рих у су­спіль­стві, бо за­зви­чай ми сприй­ма­ємо це яви­ще як щось ві­дда­ле­не від нас, до­ки воно не тор­кнеть­ся нас осо­би­сто.  То­му свя­ще­ни­ки ба­га­то го­во­ри­ли про ро­бо­ту із су­спіль­ною сві­до­мі­стю (до­во­лі па­те­ти­чно, але, ви­яв­ля­єть­ся, ва­жли­во).
За сло­ва­ми вла­ди­ки Іго­ря (Ісі­че­нка), Ха­рківс­ь­ко-По­лтавс­ь­ка ар­хі­єпа­рхія У­АПЦ, слу­жи­тель цер­кви має впли­ва­ти на сво­їх па­ра­фі­ян, пе­ре­ду­сім ро­ди­чів хво­ро­го й лі­ка­рів («тре­ба бу­ти ві­две­рти­ми, це — не лі­пші ча­си жи­ття для них»), бо в нас  сприй­ня­ття хво­ро­го й сме­рті не лі­пше, ніж у Поль­щі (за кру­глим сто­лом на­во­ди­ли при­клад про ра­пто­ве па­ді­ння цін на не­ру­хо­мість у поль­сь­ко­му мі­сте­чку, де від­кри­ли го­спіс). От­же, за­вда­ння ду­шпа­сти­ря — ви­хо­ва­ння гі­дно­го сприй­ня­ття мо­ме­нту сме­рті (бо­яти­ся не тре­ба, бо тут, на зе­млі, — ти­мча­со­ве, а там — ві­чне), по­ша­ни до то­го, хто по­ми­рає (Ан­дрій На­гі­рняк, гре­ко-ка­то­лиць­ка цер­ква, Ки­їв). Але тре­ба вра­ху­ва­ти ще один мо­мент — як­що на за­хо­ді Ук­ра­їни свя­тих от­ців ра­до ві­та­ють у се­бе, то на схо­ді лю­дей охо­плю­ють «ек­зо­ти­чні пе­ре­жи­ва­ння, страх» у пе­ре­дчу­тті зус­трі­чі зі свя­ще­ни­ком, бо біль­шість схі­дних ук­ра­їн­ців — ате­їс­ти, по­яс­нив вла­ди­ка Ігор і до­дав: «Участь у стра­жда­ннях ближ­нь­ого для хри­сти­яни­на — не тя­гар, а на­го­ро­да».
Ви­зна­ючи ва­жли­вість ду­хо­вно-па­стирс­ь­кої опі­ки над не­ви­лі­ко­вно хво­рим, тим, хто по­ми­рає, і над тим, хто й­ого до­гля­дає, уча­сни­ки кру­гло­го сто­лу уро­чи­сто де­кла­ру­ва­ли свою го­то­вність на­да­ва­ти та­ку до­по­мо­гу — Де­кла­ра­цію про ка­пе­ланс­тво у сфе­рі па­лі­ати­вної опі­ки обі­ця­ли пі­дпи­са­ти най­бли­жчим ча­сом. Та­кож зве­рну­ли­ся до мі­ні­стерс­тва із про­ха­нням спри­яти ор­га­ні­за­ції на­вча­ння ос­но­вам па­лі­ати­вної ме­ди­ци­ни в ду­хо­вних се­мі­на­рі­ях та ство­ре­нню Асо­ці­ації ме­ди­чних ка­пе­ла­нів.

 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.