УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 53 відвідувачів

Теги
церковна журналістика розкол в Україні Предстоятелі Помісних Церков Церква і політика постать у Церкві Церква і медицина Голодомор автокефалія 1020-річчя Хрещення Русі Католицька Церква Києво-Печерська Лавра Приїзд Патріарха Кирила в Україну іконопис Доброчинність конфлікти педагогіка Митрополит Володимир (Сабодан) діаспора Ющенко Археологія та реставрація Патріарх Алексій II УПЦ КП Вселенський Патріархат Президент Віктор Ющенко секти українська християнська культура Мазепа краєзнавство Священний Синод УПЦ церква та політика УГКЦ вибори забобони церква і суспільство монастирі та храми України милосердя молодь комуністи та Церква шляхи єднання Церква і влада






Рейтинг@Mail.ru






«20 хвилин» (Тернопіль): Місто Юрія Дрогобича



«20 хвилин» (Тернопіль), 2009-02-26

 

Декотрим містам України просто судилося бути своєрідними мостами, а може, й віконцями до Європи. Зазвичай у такому плані сприймають Львів - місто, що й полякам нагадує Краків. У Закарпатті типовими "євромістами" в архітектурному та історичному розумінні є Мукачеве та Ужгород. Але існує цілий масив менших міст і містечок, про які говорять не так часто. Однак вони також мають справді західну ауру. У таких місцях навіть люди менше смітять - зупиняє чи то стара бруківка, а чи будівлі. Одне точно - там хочеться бути якнайдовше і туди хочеться повертатися. На Тернопіллі на подібне реноме заслуговують, мабуть, Бережани. На Львівщині одним із таких міст є Дрогобич.

 

Що там можна побачити

У Дрогобичі живуть приблизно 100 тис. чоловік, тож місто ще не можна назвати дуже великим. Не є воно і дуже гамірним. Водночас це вже не типовий закинутий український райцентр із стареньким асфальтом і занедбаними фасадами хай і старих будинків. Дрогобич - чисте місто. Друге, що впадає у вічі, це його затишність. Мабуть, таке відчуття породжують довгі переважно дво- чи триповерхові будинки історичного центру міста. Просто приємно дивитися на їхні розмаїті вікна, об'ємні стіни, спадисті дахи з мансардами...

Серед старих пам'яток Дрогобича одним із найцікавіших є готичний костел святого Бартоломея, що його заснував польський король Владислав Ягайло. Колись на місці цього храму стояли палати князівського воєводи. Тут же розташовувалися оборонні споруди старовинного Дрогобича: у дзвіницю костелу переробили одну з веж. Ще одна окраса міста - дерев'яна церква святого Юрія. Первісно вона стояла не в Дрогобичі, а в карпатському селі Надієво. На теперішнє місце цей, зроблений без жодного цвяха храм, перенесли у 1657 році. А приблизно у 1670 році поряд постала дерев'яна дзвіниця. Наразі у храмі діє відділ місцевого краєзнавчого музею.

Ще одна дерев'яна церква у Дрогобичі стоїть неподалік Святого Юрія. Це - храм Воздвиження Чесного Хреста. Його збудували на початку XVI століття і розбудовували пізніше. Не такі старі, але не менше цікаві міська ратуша у центрі міста на площі Ринок, церква Святої Трійці, неподалік якої будівлі монастиря Петра і Павла.

 

Історії цього міста

Дрогобич - одне із найстаріших міст України. Його початки сягають князівських часів на Русі. Згідно з легендою, у місці, де між Дрогобичем і Бориславом виростає лісиста гора Тептюж, було колись поселення Бич. Удень жителі працювали в полі, полювали на звіра у багатих лісах, випасали стада на луках, вилясуючи бичами на всю околицю. А на ніч ховалися за високі вали і рови з водою, якими Бич був оточений звідусіль, підіймали вхідний міст і виставляли кутову охорону. Аж насунули дикі ординці. Чорним-чорно Бич облягли, перемогти - годі. Усі, від малого до великого, мужньо оборонялися. Зріділа ворожа орда. Хан татарський, Буняк Шолудивий, вдався тоді до хитрощів. Припинивши марний напад, він послав під браму кількох послів. Вони проголосили: "Наш хан - всемогутній, і опір вас не врятує. Але маєте можливість відкупитись. Хан вимагає в данину по одному голубу та по одному горобцю від кожного двору. Нас квапить час, нам пора повертатися. Тож данина така собі. І ви не збіднієте, і наш хан не втратить". Порадившись, міщани прийняли дивну умову. Забрала татарва данину і відступила. Але вночі птахи, з прив'язаною до їх ніг тліючою губкою, принесли в Бич пожежу. Кинулися люди гасити вогонь, а ворог вже тут. Зачорніло на місці поселення чорне згарище. А як ворог відійшов, погорільці заснували Другий Бич. Тільки не на місці першого, а по другий бік Тисьмениці. Назва Другий Бич згодом перейшла в однослівну - Дрогобич.

Інший варіант цієї оповіді стверджує, що місто Бич існувало далеко на захід від Дрогобича і що саме звідти прийшли поселенці. І справді, місто Бич (польською - Biecz) існує у малопольському воєводстві сучасної Польщі.

Поселення Дрогобич виникло у місцях видобування солі, що і визначило його історію. Навіть на гербі Дрогобича зображені дев'ять топок солі. Цей товар везли по всій Русі і в Європу. Вже у ХІХ столітті до традиційного солевидобування додалися розробки нафти: місто Борислав, про яке писав Іван Франко, розташоване зовсім неподалік.

Але відомий Дрогобич не тільки легендами, а й своїми уродженцями, з яких чи не найвідоміший - Юрій Котермак, більш знаний як Юрій Дрогобич. Він народився приблизно у 1450 році в Дрогобичі, а помер 4 липня 1494 року в Кракові. Але за своє, порівняно нетривале життя, Юрій Дрогобич встиг отримати вчені ступені бакалавра і магістра Ягеллонського університету у Кракові, стати доктором філософії і медицини у Болонському університеті, читати там лекції з астрономії, а в 1481-82 роках - очолити його. 7 лютого 1483 року Юрій Котермак видав у Римі книгу "Прогностична оцінка 1483 року", яка стала першою друкованою книгою українського автора. Є інформація, що у цього визначного вченого навчався ще більш знаний пізніше астроном, автор геліоцентричної моделі Сонячної системи Ніколай Коперник.
 

Кому варто їхати

Дрогобич - водночас місто історії і сучасності. Воно не застигло в якомусь одному часі. Варто знати, що у місті є багато промислових підприємств.

Цікавинки для себе у Дрогобичі може знайти кожен. Головне, їхати туди уже з хоча б мінімальним "багажем" знань про те, що побачиш.

 

Як туди дістатися

До Дрогобича з Тернополя можна доїхати рейсовими автобусами Тернопіль-Самбір і Тернопіль-Трускавець. Обидва вони вирушають із міжміської автостанції. Самбірський автобус відправляється об 11.35, квиток до Дрогобича коштує 41 грн 65 коп. Трускавецький автобус вирушає із Тернополя о 14.50. Квиток до Дрогобича цим рейсом обійдеться дешевше - 39 грн 50 коп.

 

 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.