УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 182 відвідувачів

Теги
Вселенський Патріархат краєзнавство Голодомор постать у Церкві Церква і політика Священний Синод УПЦ милосердя Археологія та реставрація Предстоятелі Помісних Церков шляхи єднання Патріарх Алексій II секти молодь монастирі та храми України УПЦ КП комуністи та Церква Митрополит Володимир (Сабодан) церковна журналістика Ющенко Доброчинність УГКЦ автокефалія Католицька Церква конфлікти Церква і влада розкол в Україні педагогіка церква та політика 1020-річчя Хрещення Русі Президент Віктор Ющенко церква і суспільство Мазепа Києво-Печерська Лавра діаспора іконопис забобони Приїзд Патріарха Кирила в Україну Церква і медицина українська християнська культура вибори






Рейтинг@Mail.ru






«20 хвилин» (Хмельницкий): Від Кобуда до Старого Костянтинова



«20 хвилин» (Хмельницкий),

 

 

Археологічні розкопки у Старокостянтинові виявили, що місто на 350 років старіше, ніж вважалося

 

Місто Старокостянтинів - дійсно старе місто, до того ж, має унікальну історію, розкішну старовинну архітектуру та лежить в дуже гарній місцевості - біля злиття двох рік, Случа та Ікопоті. Має воно і зручне транспортне розташування - на автомагістралі Чернівці-Житомир. Словом, Старокостянтинів має усі принади для того, щоб стати потужним туристичним центром.

Літописне місто

Унікальність історії цього міста полягає у тому, що довгий час вважалося, що його заснував князь Василь-Костянтин Острозький у 1561 році. Однак виявилося, що Старокостянтинів є літописним містом Кобудем, історія якого налічує 800 років. Про це свідчить „Історична довідка про заснування міста Старокостянтинова Хмельницької області", видана інститутом археології Національної Академії Наук України після аналізу історичних джерел та проведення археологічних розкопок. Під час розкопок на території замку та Домініканського монастира були знайдені залишки фортифікаційних споруд, кераміки та поховання, які відносяться до ХІІ-ХV століття та аналогічні артефактам, знайденим при розкопках літописного Губина та інших міст Болохівської землі (згадується у „Літописі Руському" у 1150 році, розташовувалася у Послуччі і Південному Побужжі). На підставі цього документа у вересні наступного року Старокостянтинів відзначатиме солідний ювілей - 800-річчя.

Замок Острозьких

Середньовічний замок, збудований у середині ХVІ століття - головна окраса міста. Її творець - непересічна людина в українській історії князь Василь-Костянтин Острозький. Він спорудив потужні укріплення для захисту земель від татарах, підтримував православ'я, однак не пригноблював інші релігії, розбудовував міста та заснував Острозьку академію, де була видрукувана знаменита Острозька Біблія.

Замок був відокремлений від міста каналом, валом та бастіонами, вхід до нього обороняла в'їзна брама. Із п'яти фортечних веж до наших днів збереглася лише одна - напівкругла вежа-донжон, оздоблена ренесансними елементами. На першому поверсі замку зберігали зброю, на другому - розташовувалася житлові кімнати, що мали склепіння, зведенні по-італійськи.

На території замку і досі стоїть Троїцька церква, яка за часів Острозького виконувала не лише роль храму та оборонної споруди, а й була культурним осередком. Вона виконана переважно у готичному стилі, однак має й елементи бароко.

Замок розташовується на мисі, де зливаються річки Случ та Ікопоть. Колись це місце було стратегічним в плані оборони, зараз звідси можна насолоджуватися чудовим краєвидом.

На сторожі спокою

Ще при в'їзді до міста видно одиноку високу вежу. Здається, що вона стоїть на сторожі спокою міста вже кілька сотень років. Так воно і є. Сторожеву вежу збудував Костянтин Острозький як самостійне фортифікаційне утворення наприкінці ХVІ століття. До неї була прибудована православна Здвиженська церква. Однак після смерті князя його син Януш передав храм католицьким монахам. Вони збудували тут Домініканський монастр.

У 1919 році під час першої світової війни під час пожежі, викликаної гарматним пострілом, згоріла церква та дах вежі. За радянських часів тут був паспортний стіл та міліцейський тир.

Зараз тут розташовується православний монастир, силами якого, а це 15 чоловік, на пожертви людей реставруються будівлі. Однак Сторожева вежа не є власністю монастира і як пам'ятка архітектури чекає на реставрацію від влади.

Сторожева вежа була самостійним фортифікаційним утворенням, з неї було добре видно переміщення ворогів

Троїцька замкова церква має хрест із півмісяцем, це означає, що її прихожани вистояли у двобої з ворогом

 

 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.