УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 102 відвідувачів

Теги
Ющенко Приїзд Патріарха Кирила в Україну автокефалія милосердя краєзнавство Церква і політика Церква і медицина УГКЦ Президент Віктор Ющенко конфлікти церква і суспільство вибори Католицька Церква Мазепа Археологія та реставрація монастирі та храми України Доброчинність шляхи єднання Священний Синод УПЦ педагогіка комуністи та Церква Предстоятелі Помісних Церков молодь УПЦ КП Вселенський Патріархат іконопис діаспора Церква і влада українська християнська культура Патріарх Алексій II забобони церковна журналістика секти Митрополит Володимир (Сабодан) постать у Церкві церква та політика Голодомор Києво-Печерська Лавра 1020-річчя Хрещення Русі розкол в Україні






Рейтинг@Mail.ru






«Закарпаття OnLine»: Августин Волошин. Апостол правди і науки



«Закарпаття OnLine», Ігор Голод, "Суботня пошта", 21 березня 2009

 

17 березня 135 років тому народився Августин Волошин, президент Карпатської України, закатований у Москві та удостоєний посмертно звання "Герой України". Саме він був першим українським Президентом, а не Грушевський та Петрушевич, яким ту ж посаду, відповідно, в УНР і ЗУНР приписали, попри її відсутність у них.
Батько

Після запровадження у школах Закарпаття навчання та позакласного спілкування угорською мовою тамтешніх дітей за розмови на перервах українською били й ставили навколішки на зерна кукурудзи. А на свята змушували співати: "Угорська моя вітчизна, угорці батько й мати, угорською розмовляю, по-угорськи відчуваю".

Тож у ході перепису населення 1930 року українцями назвалися в Закарпатті 2325 осіб, а русинами - 446916. Але у 1939-му 92% голосами до їхнього парламенту були обрані представники єдиного об'єднання, внесеного до бюлетенів, - українського.

А ті одностайно проголосили Укра­їнську державу, тисячі громадян якої воліли загинути в нерівному бою, аніж здатися без нього. І найвагоміше терези в їхній свідомості схилив Волошин, якого закарпатці прозвали батьком.

Народився він 17 березня 1874 року в сім'ї священика у селі Келечин під Міжгір'ям. А коли після навчання в семінарії, університеті й вищій педагогічній школі сам став греко-католицьким священиком і викладачем математики й фізики, то знехтував підвищеною держплатнею за зречення від рідної мови й субсидіями, які Росія надавала москвофілам.

Саме завдяки його "Букварю", підручникам і перекладу Біблії не забули рідної мови закарпатці. Він ще й створив та редагував єдину їхню українську газету й заснував та очолив видавництво. Зароблені в ньому 300 тисяч крон та свій будинок віддав сиротам, ще 100 тисяч - бідним, решту майна теж заповів на благодійні заходи.

Очоливши учительську семінарію, гартував у ній більшість кадрів національного руху в Закарпатті. А в 1918-му став співзасновником Руської народної ради й Директорії Підкарпатської Русі, що проголосили злуку з УНР, але після її катастрофи погодилися увійти до складу Чехословаччини на правах автономії.

Глава держави

Коли Прага надала її у 1938-му під тиском учасників Мюнхенського арбітражу, то Волошин став держсекретарем уряду Підкарпатської Русі, а згодом очолив його. А 15 березня 1939 року парламент Підкарпатської Русі обрав його Президентом незалежної Карпатської України.

Майже беззбройних закарпатців, яким допомагали нечисленні добровольці з решти України, угорці здолали пізніше, аніж німці французів у 1940-му. А Волошин спершу очолив кафедру педагогіки Українського Вільного Університету в Празі, потім - увесь УВУ.

Але у травні 1945-го його вивезли в Москву чекісти, чиїх допитів не витримували й молоді люди. На запит про нього Празі відповіли, що помер від  вади серця 19 липня того ж року (за ін­шими даними - 11-го).

А в 2002-му Волошину посмертно присвоїли звання "Героя України". Але досі шпетять його у ЗМІ за нібито німецьку орієнтацію. Однак до опору угорцям Волошин закликав після "дружньої поради" з Берліна не робити цього. Та й захисту в нього не просив, а вимагав, бо Німеччина була арбітром кордонів Карпатської України, відтак - його гарантом.

А щодо сподівань на допомогу Німеччини, то, окрім неї та Італії, ніхто кордонів Карпатської України не гарантував. І навіть демократичні США здобули незалежність за допомогою короля Франції, страченого невдовзі його підданими, як тирана.

 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.