УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 55 відвідувачів

Теги
Вселенський Патріархат українська християнська культура милосердя вибори шляхи єднання Ющенко краєзнавство Києво-Печерська Лавра церква та політика Мазепа педагогіка розкол в Україні монастирі та храми України Церква і політика Митрополит Володимир (Сабодан) секти Патріарх Алексій II молодь Предстоятелі Помісних Церков 1020-річчя Хрещення Русі Священний Синод УПЦ Приїзд Патріарха Кирила в Україну церковна журналістика постать у Церкві діаспора комуністи та Церква Церква і медицина автокефалія УГКЦ церква і суспільство УПЦ КП забобони Церква і влада Доброчинність Католицька Церква Президент Віктор Ющенко Археологія та реставрація Голодомор конфлікти іконопис






Рейтинг@Mail.ru






«Волинь» (Луцьк): Боже знамення у Великий Піст



«Волинь» (Луцьк), Ірина  Романюк, 02.04.09

 

У селі Губин Локачинського району оновилось три образи, яким вже близько ста років. (на фото)

У суботу ще вранці селом поширилась новина, що в місцевому Різдво-Богородичному храмі оновилось дві старі ікони. Це нерукотворне диво першим помітив настоятель

-Вранці я зайшов у церкву, щоб взяти все необхідне для причастя (мав посповідати вдома людей), - розповідає священик Володимир Шевчук (на фото). - Коли зайшов у храм - помітив незвичайне сяйво, яке йшло від ікони Почаївської Божої Матері, яка знаходилась на стіні ліворуч від вівтаря. Спочатку навіть очам своїм не повірив, але золотавий відблиск вражав. Покликав старосту і вже разом ми споглядали диво. Цей образ принесла у храм більше чотирьох років тому жителька Губина Софія Вознюк. Тоді ж жінка принесла й ікону Миколая Чудотворця, яка в такому ж окладі, як й ікона Божої Матері. Цей образ теж почав оновлюватися.

Як пізніше розповідав односельчанам церковний староста Віктор Олейник, спочатку зверху на потьмянілому від часу білому окладі з'явилося три світлих цятки. Пізніше вони з'єдналися між собою лінією, яка поступово товщала. Виразнішим стало й саме зображення святого. Проте повністю оклад так і не оновився. Коли про побачене священик сказав Софії Вознюк, то у жінки на очах виступили сльози.

- Цим іконам, за моїми підрахунками, приблизно 85 років, - розповіла Софія Олександрівна. - Їх із Почаївської Лаври приніс мій дід Федір Харитонович Новосад. Наша родина була набожною, тож у хаті стояло багато образів. Пригадую, що коли була маленькою (нині жінці 60 років - авт.), то ці Почаївські ікони у нашій світлиці розташовувались у кутках.

По-різному складалась подальша доля як родини Новосадів, так і образів. Коли сім'ю переселили з хутора в село, то, доки зводили нове житло, ікони разом з господарями були у сараї. Пізніше, у часи атеїзму, їх загорнули у білу полотнину і винесли на горище. А звідти ікони дістала жінка, з якою жив, на жаль, нині вже покійний брат Софії Олександрівни. Вона й підладнала оклади, навколо образів зробила нові віночки зі штучних квітів.

- Чотири з половиною роки тому брат трагічно загинув, - повідала про важкі сторінки свого життя Софія Вознюк. - Батьківська хата залишилась пусткою. Порадившись із старшими людьми, вирішила віддати ікони у місцевий храм.

Жінка часто ходить у церкву, бо ще мама їй наказувала ніколи не забувати про Бога. Коли була останнього разу, то звернула увагу на свої ікони і вирішила напередодні Світлого Хрестового Воскресіння замінити у них віночки.

У ту ж суботу, коли в церкві споглядали нерукотворне диво, ввечері до Софії Вознюк зателефонувала її донька Інна, яка також живе із сім'єю в Губині, і попросила матір терміново прийти до неї. Але жінка відмовилась, бо ще не відійшла від перенесеного грипу, а наступного ранку донька принесла їй свою майже столітню ікону, яка також оновилась. Нині оклад на ній засяяв, ніби позолочений, і образ Спасителя, який було ледве видно, став чітким. Софія Вознюк принесла в церкву і цю ікону. А в неділю ввечері отець Володимир та благочинний Локачинської округи УПЦ отець Анатолій Собуцький відслужили молебень Ісусу Христу та Божій Матері. На службу зібрались не лише губинці, а й жителі навколишніх сіл, щоб на власні очі побачити Боже знамення.

Найчастіше знамення трапляються у дні постів, особливо Великого, у свята і в дні вшанування конкретної ікони. Ці явища спостерігаються в храмах, монастирях та в будинках благочестивих мирян. Для того, щоб зрозуміти духовне значення цих Божих знаків, вважають православні священики, кожному із нас потрібно переосмислити своє життя і глибоко покаятись.

 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.