УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 46 відвідувачів

Теги
Доброчинність діаспора Приїзд Патріарха Кирила в Україну комуністи та Церква українська християнська культура церковна журналістика Предстоятелі Помісних Церков педагогіка Священний Синод УПЦ автокефалія Києво-Печерська Лавра церква і суспільство Археологія та реставрація церква та політика шляхи єднання 1020-річчя Хрещення Русі Патріарх Алексій II Голодомор УПЦ КП Мазепа постать у Церкві Вселенський Патріархат секти Церква і влада забобони Церква і політика конфлікти Католицька Церква молодь монастирі та храми України УГКЦ краєзнавство милосердя вибори розкол в Україні Митрополит Володимир (Сабодан) Президент Віктор Ющенко Церква і медицина Ющенко іконопис






Рейтинг@Mail.ru






«Віче» (Луцьк): Три дива в одній церкві...



«Віче» (Луцьк), Галина Баран, 07.05.2009

 

 ...замироточила ікона Великомучениці Варвари, оновилися ризи Божої Матері, біля храму з'явилося видіння двох хрестів. А місцеві жителі звинувачують святого отця у чаклунстві

Село Тростянець, що у Ківерцівському районі Волині, прославилося на всю Україну завдяки своєму 360-літньому храму. Сюди звідусіль їдуть люди до чудотворного образа Тростянецької Божої Матері за зціленням. Історія ікони давня. За переказами, її було подаровано шляхтичами Гулевичами. Для образа споруджено навіть каплицю. У лихоліття Другої світової війни так званий нижній храм згорів дощенту, а каплиця „Божа гора" разом з іконою залишилися неушкодженими. Образ кілька разів дивним чином оновлювався і темнів знову. Після оновлення 1898 року біля нього відбувалися численні зцілення.
У той час, на відзнаку чуда, для ікони було виготовлено дерев'яні ризи, які вкрили золотою фарбою. Уже в ХХ столітті, 1998 року, паства Тростянця могла спостерігати чергове оновлення, тільки уже не лика Богородиці, а самих риз. Після цього почали звершуватися нові оздоровлення.  Минулоріч же на території церкви сталося ще два чуда: замироточила ікона Великомучениці Варвари. Також після освячення джерела, що було відкрите біля церкви, усі присутні побачили видіння.
- На джерело натрапили минулого року, на третій день Трійці, - розповідає настоятель Святотроїцького храму села Тростянець отець Іов. - Вирішили копати для храму колодязь, бо на його території не було води. Відслужили молебень, було шість священиків. І коли копали на глибині шість-вісім метрів, натрапили на джерело. Це ще одне чудо, бо у всіх інших господарствах воду добувають із сімнадцятиметрової глибини.
За словами батюшки, вода, як нафта, почала бити з-під землі. В день, коли освячували джерело, першої неділі після Трійці, над ним з'явилося видіння - два хрести у повітрі. Потім один хрест розвіявся, а зображення іншого паства ще довго могла спостерігати над джерелом.
- За зціленням люди постійно приїздять до чудотворного образу Тростянецької Божої Матері, - каже отець Іов. - Це робота невідомого майстра XVII століття. Чи спеціально її писали для храму, і взагалі як вона туди потрапила - не відомо. Від ікони було дуже багато випадків зцілення як у давнину, так і зараз. Щоправда, не кожна людина хоче афішувати, що з нею відбулося. Ось один із випадків. Молодий хлопець потрапив у автокатастрофу. Медики казали, що він жити не буде. Просили у батьків дозволу відключити апаратуру, яка підтримувала у його організмі дихання. А вони приїхали сюди. Відслужили молебень перед іконою Богородиці. Через деякий час приїхали знову. Розповідали, що хлопець живий, але не може ходити. Знову відслужили молебень - і справи пішли на поправку. Хлопець минулоріч сам приїздив до церкви. Уже міг пересуватися з милицями. Більше їх я не бачив. Мабуть у них все вже добре, бо коли людина не звертається, то у неї зазвичай все гаразд.
Незважаючи на ці православні дива, до церкви з Тростянця та навколишніх сіл ходять одиниці. Паства розділилася на два табори: ті, хто підтримує чинного батюшку, і ті, хто за його попередника. Сталося це після того, як із храму попросили настоятеля отця Володимира Петріва, а на його місце призначили молодого монаха Іова.
- Вигнали Володимира Петріва через особисті гріхи, якщо конкретніше, то у храмі він займався... чорною магією, - розповідає батюшка Іов. - Жителі Тростянця довго не могли відважитися, але таки написали скарги на дії отця Володимира, і як результат - він там більше не служить. Ключі від церкви чоловік довго не хотів віддавати. Лише коли приїхав декан Ківерцівського  району отець Олег і наказав повернути, то Володимир Петрів пожбурив їх на землю й пішов. 
- Спочатку люди їздили до ікони, а потім почали до отця Володимира. Бо усі чуда, які звершував Господь, батюшка приписав собі, - веде далі свою оповідь отець Іов. - Ви навіть не уявляєте, що у церкві робилося, коли  туди тільки прийшов. Два тижні прибирали храм. Із-за чудотворної ікони витягли купу чоловічої та жіночої білизни. Ще довго із подібними речами приїздили до церкви прочани. Клали труси під ікону, водили ними по святому лику. Заледве відучив їх, пояснив, що це святотатство. А мені вони: мовляв отець Володимир казав, що це допоможе в особистому житті.        
Живу не на території храму, а на квартирі у старости церкви, бо не раз із боку Петріва чув погрози, що розправиться зі мною. Селянам казав, що рак нашле на того, хто буде в церкву ходити до монаха. Їздили якісь дивні люди до мене ночами, щоб забирався з Тростянця і не служив у церкві, бо буде гірше. Останній раз приїздили з погрозами нещодавно, саме перед Великоднем, десь 15 людей було. Зверталися ми й у правоохоронні органи, і до певних людей. Тож поки затишшя, все спокійно. А колишній батюшка до сих пір займається знахарством, чи як це називається. До нього приїздить набагато більше людей, як до церкви. Прийом коштує в межах 200 - 300 гривень. Знаю це тому, що мої знайомі до нього зверталися. Щоправда, жінці він не допоміг, хворіла на рак, а отець Володимир сказав, щоб операції не робила, тоді він допоможе їй одужати. Вона померла...
Ми запитали парафіян, чому ж вони не відвідують церкви.
На переконання жителя Тростянця Петра, дім Божий у його селі вже давно перестав бути церквою.
- Спочатку заробляв отець Володимир на тій чудотворній іконі гроші, а потім сказав, що усі чуда звершуються не завдяки Господу, а його власній персоні. Після такого перестав туди ходити. Їжджу у Ківерці, у тамтешній храм.  
За словами жительки села Тростянець Олени Трофимчук (ім'я та прізвище змінено на прохання жінки, - авт.), вона вісім років не ходила до місцевої церкви.
- Живу паркан з парканом від храму, - каже Олена Миколаївна. - Бачила багато чого, що там діялося. От охота і відпала приходити у ту церкву. Не знаю, чим там батюшка займався, але раз до мене мало не опівночі приходив за сірниками, а потім до церкви з ними пішов. Ікона людей зцілювала, а потім вже й батюшка почав говорити, що він цілитель. Приїжджі вірили, та й досі вірять йому. З місцевих же до отця Володимира практично ніхто не ходить. Ми писали не раз скарги вищому керівництву. Нарешті нас було почуто, й священика замінили. Бачила, як він ключі від церкви кинув об землю і сказав благочинному району, нехай підніме.
- Тепер же все налагодилося. Новий батюшка Іов дуже добрий. Вони з церковним старостою усе роблять для того, щоб церква мала пристойний вигляд. Он і квіти посіяли, - показує рукою на свіжоскопане подвір'я храму жінка. - Люди потроху починають навертатися, ходити до церкви.
Що й казати, звинувачення дуже серйозні. А що ж на такі закиди каже друга сторона, отець Володимир Петрів? Про це вирішили поцікавитися безпосередньо у нього й попростували до обійстя батюшки. Довелося трохи зачекати. До отця Володимира того дня приїхало чимало люду. Присіли на лавці. Ось, нарешті, вийшов священик. 
- А ну встати! Як ви смієте сидіти у присутності отця в облаченні?! - звернувся до нас Володимир Петрів.
Ми слухняно підвелися і представилися. Розмова відразу пішла в інших тонах. Припущення своїх односельців щодо чорної магії отець Володимир категорично відкидає.
- Хай назвуть приклад, - каже Володимир Петрів. - Конкретно чим?! Я навіть не знаю, що таке чорна магія. Я не займаюся ніякими викачуваннями яєць, ніякими картами, виливанням воску, гаданням чи чимось подібним. Мені це смішно слухати. Чого тільки на мене не говорять. Навіть що я їздив по Луцьку й продавав мертву воду. Я так розумію, це та вода, якою покійників обмивають. І де я її міг, цікаво, взяти? Хай Бог милує, але покійників я не обмиваю.
Масове паломництво до свого обійстя отець Володимир пояснити не може.
- Я не раз казав людям, щоб вони не до мене, щоб до церкви їхали, - розповідає Володимир Петрів. - Я вже втомився від цього всього. А вони мені: ми маємо кожен у своєму селі свою церкву і свого батюшку, ми приїхали поспілкуватися з вами. Хочемо, щоб ви за нас молилися. Забороніть це. Є питання, які людина може обговорити тільки з лікарем або тільки з сільським головою, а є такі, що лишень зі священиком. Приходять із різними бідами. Ще раз повторюю: магією не займаюся, я її противник. Це гріх. Невже якщо до батюшки звертаються за допомогою, то це все магія? Що, Миколай Угодник, святий Пантелеймон, Іов Почаївський - теж магія?! До мене приходять із різними проблемами. Разом ми молимося перш за все за здоров'я, за благополуччя в сім'ї та родині, особистому житті та на роботі.    
А хто той храм підняв? Те, що ви бачите в тій церкві всередині, й те, що зовні, то все моє. Кожного року її фарбував. Вважаю, що зі мною повелися несправедливо. І не місцеве населення, а моє керівництво. На мою підтримку люди підписи збирали, але ніхто на це уваги не звертав. Подумайте, священика у зимовий період вигнати з церкви. Вислати на Вінниччину. А якби я не мав цієї хати? Що б тоді було? Де мої діти прихилили б голову? Якраз тоді було Сорок мучеників, коли владика Михаїл мене звільнив, не дав дослужити до Великодня. Не дав попрощатися з людьми. Прислав Ківерцівського благочинного району отця Олега. Той замотав ланцюгами церкву при мені й опломбував. Мабуть щоб я звідти нічого не виніс. Чомусь тоді ніхто не згадав, скільки я вклав у ту церкву. Я кинув під ноги йому ключі й забрався геть. Беріть собі їх і керуйте, хто хоче. Більше не переступлю не тільки порога тої церкви, а й її брами. Зараз я є правою рукою зовсім іншого єпископа на Тернопіллі. Маю вищий сан, як мав: митрофорного протоієрея. Служу в місті Тернополі в храмі Казанської ікони Божої Матері. Щотижня туди їжджу.
- Проти свого наступника нічого не маю. Він же не винен, що його призначили на моє місце. Мої діти навіть ходять до нього у школу на урок. Про погрози на його адресу теж мені нічого не відомо.         
На захист Володимира Петріва стають паломники зі всіх кінців області.
Лучанка Олена Петрівна стверджує, що магією отець Володимир ніколи не займався.
- Ставив обличчям до ікони, казав молитися і сам молився за нас, - розповідає жінка. - Посилав на гірку до ікони Божої Матері прикластися. Нічого більше. Розкажу такий приклад із життя. Моєї братихи мама лежала при смерті. Лікарі казали рідним, що жінку вже нічого не врятує. Я запропонувала поїхати зі мною в Тростянець до отця Володимира. Три рази ми їздили. Ще першого разу нам батюшка сказав, що вона буде жити і ходити. Це все дуже допомогло. Через два місяці після нашого приїзду привозили до церкви мощі святої Варвари, то хвора змогла сама прийти в собор до святих мощей.       
Ще такий випадок. В невістки моєї сестри не було чотири роки дітей. Вони всі приїхали у Тростянець зі мною. Отець Володимир тільки сказав: "Їдьте додому, все у вас буде добре. Вона ще молоденька й родить". Так і сталося. Молитви дали свій результат. Минулого тижня святкували хрестини.
Нам вдалося з'ясувати істинну причину звільнення отця Володимира Петріва. Офіційно це звучить так: звільнився за власним бажанням у зв'язку із переходом у іншу єпархію. Насправді ж, як пояснив нам настоятель Святопокровського собору міста Ківерців, декан Ківерцівського округу митрофорний протоієрей Олег Ткачусь, основою для цього кроку послужили численні звернення громадян.
- Він у нас проходить по забороні по Ківерцівському округу, - ділиться отець Олег. - Це означає, що на території району не має права служити. Така міра застосована через те, що він, по-народному кажучи, займається шаманством. Ми не керуємося плітками. У нас є конкретні факти. До речі щодо карт, то це обман, ними він користується, і не тільки ними. До нас не раз зверталися за допомогою люди, які постраждали від його дій. Розповідали про ті обряди, які проводить Володимир Петрів. Хіба це не магія, коли батюшка дає вказівку принести йому нашийник і він над ним щось шепче. Потім каже, що робити, коли прийдеш додому: що де покласти й що кому сказати. Як з'ясувалося, трюк з нашийником із розряду чорної магії. Він не тільки отцю Іову погрожував розправою, але й мені. Кричав, коли я опломбовував церкву, що всіх у гроб зажене, поробить. Хіба вправі священик так говорити? Тому на його місце ми прислали монаха, щоб відмолював гріхи. Щоб перетворив церкву знову на Божу обитель. Створив таку атмосферу, щоб люди захотіли прийти до храму.
   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.