УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 65 відвідувачів

Теги
Голодомор церква і суспільство Вселенський Патріархат Приїзд Патріарха Кирила в Україну Президент Віктор Ющенко Доброчинність Церква і влада постать у Церкві милосердя забобони 1020-річчя Хрещення Русі Києво-Печерська Лавра Митрополит Володимир (Сабодан) Патріарх Алексій II УПЦ КП краєзнавство УГКЦ секти автокефалія Священний Синод УПЦ вибори Археологія та реставрація розкол в Україні Католицька Церква українська християнська культура монастирі та храми України діаспора комуністи та Церква конфлікти Мазепа церква та політика молодь Церква і політика Предстоятелі Помісних Церков іконопис Церква і медицина церковна журналістика Ющенко педагогіка шляхи єднання






Рейтинг@Mail.ru






«Доба» (Чернівці): Ляхів хрест



 «Доба» (Чернівці), Михайло Яровий, Кіцмань, 14 травня 2009

 

Його я бачив поряд зі вкатаною польовою дорогою неподалік від оршовецької тракторної бригади. Зразу ж було очевидним, що хрест старовинний. Бо тесаний у давньому стилі з цільного каменю, всі його чотири канти практично однакові за розміром і трохи в обидва боки розширюються від основи. Хіба що нижній з них довший. Майже по всій його площині видовбаний якийсь напис (досить довгий), проте літери від старості стерлися, до того ж не раз забілювалися вапном, тому навіть не розбереш, латиницею чи кирилицею карбувалися. Хоч ми і старалися з'ясувати, якою абеткою.
– Колись на наших полях стояло кілька хрестів, – говорить головний агроном ТОВ "Оршовецьке" Віктор Іванов. – Та коли на початку 60-х років, кажуть, з ініціативи Микити Хрущова, почалася серйозна боротьба з "релігійними пережитками в свідомості трудящих", їх кудись поприбирали. Цей хрест також знаходився в іншому місці, а де саме і коли та за яких обставин сюди потрапив, ніхто не пам'ятає.
"А може, хтось-таки знає?" – подумав я і зателефонував поважній 85-літній оршівчанці Ганні Миколаївні Кишкан, яка тривалий час пропрацювала бухгалтером у місцевому сільгосппідприємстві і чий рідний брат Микола Чернівчан був відомим літератором та дослідником рідного краю. Ось що вона сказала:
– Це, очевидно, так званий ляхів (від слова "ляхи" (поляки) – авт.) хрест, що стояв на Великому лану. Брат Микола в один із своїх приїздів з Румунії, де він проживав після війни, дуже цікавився ним, щоб написати його історію, але також не зміг зрозуміти, що на хресті написано.
У розмові з довгожителькою ми згадали події 60-х років, коли тодішньому керівнику оршовецького механізаторського колективу Степану Поясику та його підлеглим райком партії звелів прибрати з полів і вулиць каплички та одинокі хрести. Поясик під якимось приводом зумів ухилитися від цієї неприємної місії, хоча і ризикував бути виключеним з рядів КПРС. Проте знайшлися такі, хто під тиском чи добровільно узявся за брудну справу. То декого з них опісля за це спіткала Божа кара. Ганна Миколаївна зізналася, що вважала, нібито і її чоловік, тракторист Іван якось у тому замішаний, і накинулася на нього з докорами. То він відповів, що ще при своєму розумі й брати участь в антигосподніх ділах не збирається.
Цікавою виявилася доля каплички, яка стояла на повороті з автотраси "Чернівці-Снятин" до колгоспного току. "Активісти" таки її поруйнували. Та прихожанин Василь Климчук потай забрав те, що залишилося від неї, і облаштував невеличку аналогічну будівельку на власному обійсті. Мало не в кінці городу, аби партійці менше бачили. А коли настали часи незалежної України, капличка повернулася на своє місце.
Що ж до ляхового хреста, то для його детального обстеження і вивчення, очевидно, слід залучити науковців. Надто вже старовинним він виглядає і, очевидно, може розповісти чимало цікавого.

 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.