УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 81 відвідувачів

Теги
педагогіка Мазепа молодь милосердя краєзнавство діаспора Церква і влада УГКЦ Церква і медицина Голодомор УПЦ КП автокефалія 1020-річчя Хрещення Русі іконопис Києво-Печерська Лавра вибори секти українська християнська культура комуністи та Церква Митрополит Володимир (Сабодан) шляхи єднання церква та політика Археологія та реставрація Доброчинність Патріарх Алексій II церковна журналістика розкол в Україні Приїзд Патріарха Кирила в Україну Ющенко монастирі та храми України Церква і політика конфлікти Вселенський Патріархат Католицька Церква постать у Церкві церква і суспільство Предстоятелі Помісних Церков Священний Синод УПЦ забобони Президент Віктор Ющенко






Рейтинг@Mail.ru






«Прес-центр» (Черкаси): Діоклетіан



«Прес-центр» (Черкаси), 01.05.2009

 

1704 роки тому римський імператор, який називав себе "володарем і богом", відмовився від престолу і переселився у провінцію, щоб вирощувати капусту.

Дивовижні сюрпризи іноді дарує людям доля. Батько Діоклетіана в юні роки був звичайним рабом у Далмації (нині це територія Чорногорії), а його син дослужився до володаря гігантської імперії...

Майбутнього імператора, який народився у 245 році н. е., спочатку звали просто Докл. Вступивши на римську військову службу, він - вправний воїн, швидко зробив кар'єру і дослужився до командира легіону. Тоді нашого героя вже звали на римський кшталт - Діоклом. Робота військового була на той час дуже затребувана, адже з початку ІІІ століття імперію буквально трусило від нападів зовнішніх ворогів, внутрішніх бунтів і палацових інтриг. Після чергової змови і вбивства у 284 році молодого й популярного імператора Нумеріана Діокл покарав його вбивцю, а сам за підтримки військових був проголошений імператором - під іменем Гай Аврелій Валерій Діоклетіан.

Розгромивши своїх політичних супротивників, Діоклетіан став єдиним володарем імперії. Прагнучи припинити в країні колотнечу, новий імператор узявся за зміцнення центральної влади. Залишки республіканських порядків, які ледь жевріли в імперії в останні триста років, було повністю усунуто. Колись повновладний сенат перетворився на міську раду міста Рим. Навіть столицю імперії Діоклетіан обрав іншу - нею стала Нікомедія, місто у Малій Азії на березі Мармурового моря.

Перетворившись із фактичного самодержця на юридичного, Діоклетіан змінив і титул - відтепер він називався уже не принцепсом ("першим громадянином"), а "домінусом" ("паном, володарем") і навіть "деусом" ("богом"). Із Персії було запозичено пишний царський ритуал, який пізніше наслідувала Візантія, а від неї - й Москва.

Обожнення імператора, звісно, не могли сприйняти римські християни, яких на той час було вже дуже багато - для прихильників Христа, звичайно, не могло бути інших богів, крім єдиного Бога. Небажання християн віддавати йому релігійну пошану Діоклетіан сприйняв як непокору і 303 року розпочав одне з найжорстокіших в історії гонінь на християн. Сотні й тисячі ні в чому не винних людей, у першу чергу священиків, було піддано тортурам, кинуто до тюрем і вбито.

При всьому цьому Діоклетіан розглядав владу не як самоціль, а як засіб до зміцнення імперії. Розуміючи, що самотужки він не впорається з безладом, що охопив країну, він майже одразу після воцаріння, у 286 році, призначив собі співправителя - армійського товариша Максиміана. Обидва вони отримали титул августів ("священних"), при чому Діоклетіан відповідав за східну частину імперії, а Максиміан - за західну. Більше того, кожен із них мав заступників - цезарів, які відповідали за певні території двох половин Римського світу. Діоклетіанові допомагав цезар Галерій, а Максиміанові - цезар Констанцій Хлор, батько майбутнього першого імператора-християнина Константина. Було визначено, що через двадцять років правління августи підуть у відставку, їхнє місце посядуть Галерій і Констанцій, а ті в свою чергу призначать нових цезарів.

Нова система, яку історики назвали тетрархією ("четверовладдям") показала свою тимчасову ефективність. Чотири імператори швидко придушили внутрішні бунти і розгромили войовничих сусідів.

Ще одною "новинкою" Діоклетіана став розподіл влади на державну і військову. При цьому зі складу армії було виділено окремі війська, які відповідали за охорону кордонів. Щоб прогодувати збільшені збройні сили, довелося збільшити податки. Але Діоклетіан спробував розподілити їх найрівномірніше, при цьому обмеживши коливання ринкових цін і заробітних плат. Робилися спроби стабілізувати й фінансову систему. Ідеї, які заклав у свої реформи Діоклетіан, випередили свій час, але більшість із них на той час реалізувати не вдалося.

305 року заплановані Діоклетіаном 20 років правління завершилися. 1 травня він, як і збирався, пішов у відставку й змусив до цього ж Максиміана. З відставкою Діоклетіана система тетрархії, яку він створив, швидко розвалилася, і претенденти на престол почали війну між собою. Не витримала перевірки часом й ідеологічна система Діоклетіана. 311 року, незадовго до його смерті (він помер десь у 311-316 роках), було оприлюднено едикт імператора Галерія про легалізацію християнства...

 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.