УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 60 відвідувачів

Теги
милосердя Мазепа конфлікти Церква і політика забобони Католицька Церква Предстоятелі Помісних Церков Приїзд Патріарха Кирила в Україну Вселенський Патріархат молодь Церква і влада Голодомор розкол в Україні УПЦ КП педагогіка УГКЦ 1020-річчя Хрещення Русі вибори Священний Синод УПЦ Церква і медицина Президент Віктор Ющенко краєзнавство українська християнська культура Патріарх Алексій II Ющенко постать у Церкві Києво-Печерська Лавра комуністи та Церква діаспора церква і суспільство шляхи єднання церква та політика Доброчинність секти церковна журналістика автокефалія Археологія та реставрація монастирі та храми України іконопис Митрополит Володимир (Сабодан)






Рейтинг@Mail.ru






«Україна молода»: 43 хвилини з Папою



«Україна молода», Антін Борковський, Ганна Лобода, 04.06.2009

 

Про що Віктор Ющенко говорив із Бенедиктом XVI, і коли понтифік зможе відвідати Україну
  

Папа Римський зможе відвідати Україну не раніше, ніж за рік-два, припускає ректор Українського католицького університету отець Борис Гудзяк, який цього понеділка супроводжував Президента Віктора Ющенка в його візиті до Ватикану. «Адже графік папських візитів чітко визначений заздалегідь. Хоча Бенедикт XVI має значно щільніший графік, ніж його попередник», - пояснює у розмові з «УМ» Борис Гудзяк, наголошуючи на важливості такої позиції апостольської столиці. Зрештою, «інститут папства є, напевно, найбільш довговічною соціальною структурою у світі - там накопичилося багато досвіду: культурного, духовного, соціального і політичного». Загалом, за спостереженням пана ректора, «Україна є пріоритетною для Ватикану». На чому базується ця пріоритетність, яким був зміст розмови під час першої аудієнції Президента України у Папи Римського?

За даними «УМ», зустріч 1 червня у папському палаці була запланована на 25 хвилин, але тривала на 17 хвилин довше. Які проблеми можна окреслити і спробувати наблизити до вирішення за ці 43 хвилини? «На зміст розмови з Папою натякнув Президент, спілкуючись з українськими студентами в папській колегії святого Йосифата, - розповідає отець Гудзяк. - Йшлося про соціальні питання в Україні, про роль Івана Павла ІІ, а також про міжконфесійні стосунки і єдність церков в Україні. Мені було приємно дізнатися від Президента, що він обговорював із Папою та держсекретарем Ватикану кардиналом Бертоне і Український католицький університет. Президент натякнув і про проблеми, які деякі церкви мають з приміщенням, та про візові проблеми священно­служителів». Водночас немає інформації про те, що під час візиту Президента до Ватикану порушувалося питання надання статусу патріархії Українській греко-католицькій церкві.

На запитання «УМ», чи варто було заради цього їхати до Ватикану, ректор УКК слушно зауважив: «Надто часто про Україну говорять без українців, і негативну думку про Україну часом творять наші сусіди». На жаль, наші можливості представляти українську дійсність досі не були аж такими великими. Окрім того, дуже важливо для Києва бути в контакті з такою впливовою у західному світі структурою, як Католицька церква, мати постійні стосунки з Ватиканом.

Борис Гудзяк відзначає, що нинішній Папа теж добре поінформований про Україну та українські справи. Адже кардинал Ратцінгер протягом багатьох років був найближчим дорадником Івана Павла ІІ - єдиного з понтифіків, хто впродовж 27 років звертався до українців їхньою мовою і постійно підносив питання української незалежності на світовій арені. Отож, на думку отця Гудзяка, «пріоритети Івана Павла ІІ були пріоритетами і кардинала Ратцінгера». «Також варто пам'ятати, - каже він, - що кардинал Ратцінгер, будучи юним семінаристом наприкінці 40-х років, коли вчився на священика, жив у одній кімнаті з дуже харизматичним українським семінаристом-патріотом Павлом Когутом із Бережанщини. Павло Когут, згодом французький душпастир, є, напевно, одним із найулюбленіших українських священиків на європейському континенті у повоєнні часи. Семінарист Ратцінгер допомагав Павлові Когуту з німецькою мовою. І легко припустити, що той оточував свого товариша розповідями про Україну. Бенедикт XVI не є Папою, котрий лише сьогодні почув про Україну. Цей високоосвічений інтелектуал про Україну знає і дбає. Коли йому виповнилося 80 років, він, отримавши значні подарунки, з особистого фонду відтак подарував 100 тисяч євро для Українського католицького університету. Це дуже чіткий жест і конкретна допомога».

Україна є пріоритетною для Ватикану, ще раз підкреслює отець Гудзяк. І пояснює: «Україна знаходиться посередині Європи. Як європейські діячі з політичної точки зору, так і апостольська столиця - з духовно-культурної - бачать, що Україна є ключовим каменем для Європи. Коли в Україні було нехтування людською гідністю, переслідування конфесій - були проблеми від того і в загальноєвропейському контексті, принаймні в сучасній історії. Якщо ж Україна буде землею, де панує толерантність та пошана до совісті, якщо у нас вирішуватимуться соціальні і культурні питання, це стане справді великою гарантією для стабільності Європи. Якщо ж Україна втрачатиме незалежність, якщо у нас знову стане можливим гнобити людину і переслідувати церкву - це буде великою загрозою для духовного життя і політичної стабільності всього континенту».

 

СВЯТІ МІСЦЯ

Президент помолився біля гроба Івана Павла ІІ

Після аудієнції у Бенедикта XVI Президент Ющенко відвідав Сікстинську каплицю - крипти, де упокоєні Папи. Окрему зупинку він зробив при гробі Івана Павла ІІ - Віктор Ющенко поклав квіти і помолився в цьому місці. Варто додати, що цей поверх споруди збігається з оригінальним поверхом древнього собору св.Петра. Побував також Віктор Ющенко при вівтарі з мозаїками святих Володимира і Ольги, встановленими за сприяння української діаспори в Італії на честь тисячоліття прийняття Києвом християнства.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.