УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 159 відвідувачів

Теги
Ющенко церква та політика Президент Віктор Ющенко 1020-річчя Хрещення Русі секти комуністи та Церква Церква і політика молодь Патріарх Алексій II Мазепа Митрополит Володимир (Сабодан) постать у Церкві Вселенський Патріархат вибори УПЦ КП Церква і влада педагогіка забобони Доброчинність іконопис УГКЦ монастирі та храми України краєзнавство Католицька Церква церковна журналістика конфлікти Церква і медицина розкол в Україні шляхи єднання Голодомор Приїзд Патріарха Кирила в Україну автокефалія українська християнська культура Священний Синод УПЦ милосердя Предстоятелі Помісних Церков Археологія та реставрація Києво-Печерська Лавра діаспора церква і суспільство






Рейтинг@Mail.ru






«ХайВей» (Украина): „Подорож закарпатським краєм”



«ХайВей» (Украина), Юрій Данилеь, 16.12.08

 

Нещодавно в багатьох книгарнях Ужгорода з’явилося туристичне видання під цікавою назвою „Там за дверима – подорож закарпатським краєм”. Книжка видрукувана у видавництві „Краєвиди Карпат”, авторами виступають Федір Шандор та Володимир Ньорба. Виклад тексту подано на українській та англійській мовах, що значно розширило коло читачів.


Треба сказати, що автори розпочали надзвичайно важливу справу. У зв’язку з тим, що Україна переживає не легкі часи економічного розвитку, кожен керівник різного рівня повинен використовувати всі можливості для залучення коштів до бюджету. Не нами першими сказано, що головним джерелом прибутку для Закарпаття є не вирубування і продаж лісів та постачання закордон дешевої робочої сили, а розвиток туризму. Туристична інфраструктура дасть можливість працевлаштувати сотні і тисячі наших краян, покращити їх матеріальне становище і в свою чергу наповнити районні та обласні скарбниці. Останнім часом значно активізувався сільський „зелений” туризм. Так завдяки невеликій рекламі в українських на зарубіжних ЗМІ з’явилося чимало охочих відпочити та покращити своє здоров’я у приватних господах Колочави, Липовця та ін. Звичайно, щоб привабити туриста необхідно збудувати певну кількість готелів та курортів, розробити маршрути, підготувати необхідну кількість кваліфікованих спеціалістів. Саме останнім успішно займається автор вищеназваного видання Федір Шандор, що очолює також кафедру туризму географічного факультету УжНУ.


Автори путівника запрошують потенційного туриста спочатку до Ужгорода „столиці Срібної Землі”, де пропонують відвідати Ужгородський замок, Музей архітектури і побуту, греко-католицький кафедральний Хресто-Воздвиженський собор, римо-католицький храм св.Георгія, площу Театральну та театр ляльок „Бавка”, Горянську церкву-ротонду св.Анни. Далі книга веде нас по трасі Ужгород-Мукачево, тут можна побачити палац родини Плотені у с.Великі Лази, продегустувати найкращі закарпатські вина у довгих підвалах Середнього та відвідати руїни замку тамплієрів. У літній період автори пропонують відпочити у с.Андріївка – покупатися в озері, покататися верхи на конях гуцульської породи.

 


І ось на краєвиді Мукачево, яке буквально переповнене історичними пам’ятками. У центрі міста слід побувати біля ратуші та „Білого дому” – палацу родини Ракоці, відвідати католицьку каплицю св. Мартина, поклонити частині мощей преп. Мойсея Угрина в православному Мукачівському жіночому монастирі на Чернечій горі. Кожний, хто побував в Мукачеві прагне відвідати легендарний замок „Паланок”. Великі зали краєзнавчого музею, що розташований в будівлі замку, допоможуть поринути в минуле Закарпаття. На багато менші за розміром, але не менш цікавими є Чинадіївський замок барона Перені та палац графа Шенборна у с.Синяк. На Іршавщині автори пропонують звернути увагу на жіночий монастир у с. Кушниця, лисичівський музей-кузню „Гамора”, руїни замку у с. Бронька, палац Довгаїв у с. Довге.


Долаючи крутий перевал можна опинитися у Липецькій Поляні, а згодом відвідати Липчанський жіночий монастир. Хустський район може задовольнити найбільш вибагливого туриста. Цьому сприяє чарівна природа, з багатьма її загадками: озеро вулканічного походження у с. Липовець, мінеральні джерела у Драгові та Шаяні, соляна криниця в Олександрівці, „Долина нарцисів” у Кірешах. Багатство Хустщини – це її працьовиті й винахідливі мешканці. Так у присілку Руня успішно працює єдиний в окрузі водяний млин з валилом, в Ізі вирощують благородних оленів, курчат та займаються лозоплетінням.


Над Хустом височіє легендарний замок ХІ-ХVI ст. у підніжжя якого розташовано старовинне кладовище та парк культури.


Як видно з пропонованого видання, автори найбільше захоплюються архітектурними пам’ятками сакрального мистецтва. У Хусті розташований реформаторський храм ХІV ст., в Данилові, Сокирниці, Крайникові – дерев’яні церкви ХVIІІ ст., в Ізі, Липчі, Копашневі, Драгові, Крайникові, Городилові, Колесарьові – православні монастирські будови.


Туристів-прочан також радо зустрінуть на Тячівщині, де діють чи не найбільше чернечих громад у області. Найдавнішими монастирськими обителями є Грушівський чоловічий та Углянський жіночий монастирі, більш сучасними – Бедевлянський, Тереблянський, Кривський, Чумалівський монастирі.

 


Любителів екстремальних зимових видів спорту чекають на Свалявщині, Міжгірщині, Рахівщині. У Діловому розташований центр континентальної Європи, в Розтоці, Подобовці, Пилипці, В.Студеному, Ізках, Келечині, Соймах – унікальні пам’ятки архітектури – дерев’яні церкви, в Синевирській Поляні – найбільше гірське озеро України, де водиться „королівська” риба форель. Не менш цікава інформація у виданні міститься про Виноградівський, Берегівський, Великоберезнянський, Перечинський та інші райони.


Окремо треба сказати про поліграфічну якість видання, що викликає справжнє захоплення. Книга розрахована на широкий загал та стане в пригоді всім поціновувачам історії, культури та природи Закарпаття.


 

 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.