УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 52 відвідувачів

Теги
вибори УГКЦ краєзнавство секти Приїзд Патріарха Кирила в Україну розкол в Україні Києво-Печерська Лавра Патріарх Алексій II Вселенський Патріархат педагогіка монастирі та храми України УПЦ КП Мазепа Археологія та реставрація Митрополит Володимир (Сабодан) шляхи єднання іконопис українська християнська культура конфлікти постать у Церкві Церква і медицина Церква і політика церква і суспільство Ющенко милосердя Церква і влада автокефалія забобони церковна журналістика 1020-річчя Хрещення Русі Священний Синод УПЦ Доброчинність молодь Голодомор церква та політика Президент Віктор Ющенко Католицька Церква Предстоятелі Помісних Церков діаспора комуністи та Церква






Рейтинг@Mail.ru






«Газета.ua» (Україна): Семен Гуртовенко прийняв перше причастя у 14 років



«Газета.ua» (Україна), Марія Ільчишина, 26.05.2009

 

24 травня у римо-католицькому соборі святого Олександра, що у центрі столиці, 14-річний киянин Семен Гуртовенко пішов до першого причастя. Напередодні на аркуші паперу написав: ”Образив Бога такими гріхами: не всі святі дні святкував, не в кожну неділю і свято приймав участь у святій Літургії, неуважно слухав читання з Біблії та проповідь. Не був дуже слухняним для моїх батьків, неохоче допомагав їм. Погано ставився до дідуся і бабусі, не допомагав іншим людям. Неохоче вчився. Мої слова і вчинки не завжди були скромні. Нічого не робив, бачачи, що хтось грішить. Не завжди говорив правду і правду про інших, проклинав. Принижував інших, був скупий, заздрив, сторонився роботи, молитви. Мовчав на чужий гріх, мовчав, коли хтось грішив. Більше гріхів не пам’ятаю. За всі гріхи жалію, обіцяю більше їх не повторювати”.

Із матір’ю 43-річною Тетяною Володимирівною, тренером із боді-флексу, Семен стоїть на сходах церкви святого Олександра у білій довгій мантії, підперезаний золотавим паском. У руках тримає довгу свічку.

— Учора в церкві репетирували причастя, — переступає з ноги на ногу. — Я маю виносити дари, запалювати свічку, уважно слухати священика, казати ”амінь” і їсти хліб.

Із Семеном причащаються ще 16 дітей, Семен найстарший. Усі в такому ж вбранні, на головах дівчат білі вінки зі штучних квітів. 36-річна сестра Катерина Антонєвська шикує дітей у два ряди. Вона два роки викладала їм церковну науку.

— Дітей приводять у 6–9 років, бо меншого віку дитина не зрозуміє науки, — розповідає сестра Катерина. — Зустрічаємося раз-два рази на тиждень. Учимо заповіді, молитви. Коли дитина усвідомлює, що таке гріх, як і чим вона ображає Бога, тоді допускаємо до першого причастя. Семен Гуртовенко дуже відповідальний. Коли не міг приходити, то обов’язково попереджав.

Родина Гуртовенків православної віри. У костел прийшли кілька років тому.

— Мене хрестили в ранньому дитинстві, — розповідає Тетяна Гуртовенко. — Не знаю, в якій церкві, бо батьки рано пішли з життя, нема в кого спитати. А Семена з чоловіком Уляном хрестили у півтора року в Михайлівському соборі, бо лише там служба Божа йшла українською мовою. Чоловікові це було важливо. Він хоч і киянин, але розмовляє винятково українською. До першого причастя Семена чоловік не прийшов, бо він ближче до православ’я. Ну, і ми в розводі, — ніяковіє.

Згадує, що саме через розлучення прийшла у костел.

— Тоді в мене стався великий перелом в житті, шукала щось для душі. Ходила в православну церкву, але там не могла ні виплакатися, ні знайти розуміння. Тільки стану молитися, як якась бабка почне човгати перед носом ганчіркою, свічки переставляє, бурчить, що не там стою. Я пішла в протестантську, почала дитину туди водити. Семен навіть у школу при церкві ходив, але навчання велося російською мовою, а він хотів української, як його батько. Аж у костьолі мені стало спокійно. Тут ніхто нікого не чіпає, катехизис українською мовою. Півроку слухала навчання, щоб знати, чого ставати на коліна, чим причащають. Отримала сповідь. Потім сина привела. Семенові тут теж подобається, ходимо щотижня. У католицьку церкву може ходити будь-який православний чи протестант.

У церкві діти сідають на три перші лави перед священиком. Службу очолює архієпископ Никола Етерович, генеральний секретар Синоду єпископів у Римі. Семен повторює за священиком слова молитви. Всю службу сидить, вирівнявши спину, голову тримає високо. Діти по черзі підносять до архієпископа дари Господу: квіти, фрукти. Семен несе хліб. На архієпископське благословення відповідає: ”Амінь”. За півтори години служби хлопець виходить трохи втомлений:

— Нічого не забув, виконував усе, як під час репетиції.

— Священиком хочеш бути?

— Та ні, я анекдоти люблю розказувати.

 

 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.