УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 202 відвідувачів

Теги
Приїзд Патріарха Кирила в Україну Вселенський Патріархат Ющенко іконопис автокефалія Предстоятелі Помісних Церков молодь церква і суспільство УГКЦ комуністи та Церква забобони Голодомор Священний Синод УПЦ краєзнавство Католицька Церква секти монастирі та храми України вибори 1020-річчя Хрещення Русі УПЦ КП діаспора Доброчинність постать у Церкві Патріарх Алексій II українська християнська культура церква та політика розкол в Україні педагогіка Церква і влада милосердя шляхи єднання церковна журналістика Археологія та реставрація Церква і медицина Мазепа Митрополит Володимир (Сабодан) Церква і політика Президент Віктор Ющенко Києво-Печерська Лавра конфлікти






Рейтинг@Mail.ru






«Закарпаття OnLine»: На Закарпатті син дяка забороняв учням ходити до церкви



«Закарпаття OnLine», Тетяна Грицищук, "Неділя", 09 червня 2009

 

Кожна влада приходить зі своїми устроями, порядками, законами. Більше того, влада у всі часи та епохи мала вплив на церкву та прихожан. Відомо чимало випадків, коли люди із числа віруючих та духовних родин ставали атеїстами.

Непередбачувана доля спіткала і родину Женюхів з Малого Раківця Іршавського району.

Павло Женюх приїхав у гірське село зі Словаччини у 1917 році. Був дяком у місцевій Покровській греко-католицькій церкві, збудованій з цегли (каменю) 1897 року, та вчителем музики у школі. Одружився з Єлизаветою Максимець з Рокосова. Мали семеро дітей. Коли малі підросли, то ходили колядувати по селу. То був родинний хор на три голоси. Всі діти, крім старшої Маргарити, отримали освіту.

Син Михайло, який народився 24 жовтня 1926 року і був шостою дитиною, а другим сином, мріяв піти стопами батька. Після закінчення семирічки навчався в Білківській горожанці. Потім - в Ужгородській семінарії. Та радянська влада, прийшовши панувати на Закарпаття, все перевернула догори ногами.

- Прийшли руські і перед няньком зачитали наказ: "Товариш Женюх, у зв'язку з тим, що ви пів-цовчитель, дяк, ми вас знімаємо з педагогічної роботи", - розказує про долю свого батька 82-річний Михайло Павлович Женюх.

З того часу колишній дяк займався землею, городом, з чого сім'я і жила. Греко-католицька церква стала православною і перейшла у володіння Московського патріархату. Людям забороняли відвідувати храм Божий. На щастя, з нього не зробили ані складу, ані клубу, як це сталося з іншими церквами.

Михайло після закінчення семінарії став учителем початкових класів, згодом - навчав дітей малюванню. На вчительській роботі пропрацював 44 роки.

- Навіть страшно уявити, що син дяка забороняв учням ходити в церкву, - розводить руками Михайло Павлович. - А що було робити? Приходили з райкому партії і погрожували, що знімуть з роботи, якщо дізнаються, що мої учні знову ходили до церкви чи колядувати. Чехи і мадяри поважали вчителя, учні виховувались на духовних засадах, на релігії. Радянська влада зробила із вчителя ідеолога. Не можна було молитися, ходити в церкву, вірити в Бога. Треба було вірити у партію та Леніна.

До розмови приєднується дружина Ганна Юріївна. Вона пропрацювала 38 років вчителем початкових класів.

- Ми жили в Іршаві. З батьками ходили в греко-католицьку церкву. Коли прийняли Перше Причастя, то нам подарували ось такі святі обращики, - показує на стіні вицвілий образ. - 3 Михайлом Павловичем одружилися в 52-му. Таємно повінчалися. Цей образ висів на стіні постійно, а коли по хатах ходили із райкому і дивилися, чи є портрет Леніна, то я у цю рамку вставляла Ілліча. Система наганяла на людей такого страху, що я боялася у своїй хаті, молилася під подушкою та ковдрою. Слава Богу, часи змінилися, і ми нині спокійно можемо ходити в церкву, молитися, пекти паски, колядувати.

 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.