УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 181 відвідувачів

Теги
Києво-Печерська Лавра постать у Церкві УГКЦ Голодомор Вселенський Патріархат церква і суспільство конфлікти УПЦ КП діаспора Приїзд Патріарха Кирила в Україну вибори Мазепа Церква і політика Митрополит Володимир (Сабодан) Президент Віктор Ющенко Предстоятелі Помісних Церков молодь іконопис Археологія та реставрація комуністи та Церква шляхи єднання Патріарх Алексій II краєзнавство Ющенко Доброчинність монастирі та храми України секти забобони церковна журналістика милосердя українська християнська культура Церква і медицина розкол в Україні Церква і влада 1020-річчя Хрещення Русі педагогіка автокефалія Католицька Церква Священний Синод УПЦ церква та політика






Рейтинг@Mail.ru






«Радіо Свобода - Україна»: Чи спроможне ЮНЕСКО зупинити руйнацію дерев’яних церков в Україні



«Радіо Свобода - Україна», Галина Терещук, 08.07.2009

 

Українські та польські експерти відібрали 16 із 40 автентичних дерев'яних церков прикордоння двох країн, які пропонуватимуть внести до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, - 8 храмів із польського боку і стільки ж із українського. У перелік українських претендентів потрапили 4 церкви зі Львівщини і по 2 з Закарпатської та Івано-Франківської областей. Усі визначені сакральні пам'ятки по обидва боку кордону - бойківського, гуцульського, галицького, лемківського типів.

Усі 8 відібраних українських дерев'яних храмів належать XV-XІX століттям.

На Львівщині мають шанс потрапити у реєстр світової спадщини дерев'яні церкви Жовкви (1720 р.), Дрогобича (кінець XV - XVI ст.), церковна архітектура села Потелич Жовківського району (1502 р.), села Матків Турківського району (кінець XVIII ст.).

На Івано-Франківщині обрані автентичні церкви у Рогатині (1644 р.) і в околиці Коломиї в селі Нижній Вербіж (1808 р.).

Також експерти відібрали унікальні дерев'яні сакральні об'єкти на Закарпатті - в селищі Ясіня Рахівського району (1813 р.) і в селі Ужок Великоберезнянського району(1745 р.). Цікаво, що первісний вигляд гуцульської дерев'яної церкви в Ясіні зберігся на поштівці Карпатської України, виданій у 1930-х роках.

Жодна дерев'яна церква в Україні не є в доброму стані

Усім храмам і територіям довкола них, щоб вони могли ввійти у список ЮНЕСКО, потрібно повернути первісний вигляд, відчуття давнього духу, зазначив відомий дослідник сакральної архітектури, автор численних книг Василь Слободян, який представляв Україну в числі експертів у спільній комісії.

За його словами, щоб українські дерев'яні храми внесли у реєстр ЮНЕСКО, необхідна спеціальна урядова програма, і передусім бажання уряду та Президента.

«Ми маємо спільно зробити колосальну роботу. Це громада, райони, область, уряд. Передусім реставрувати, привести ці храми у нормальний вигляд, познімати пластик, який руйнує дерево, зробити автентичне покриття церков, познімати бляху, там, де помальовано, все треба знімати, бо церкви у нас не малювали. На кожну пам'ятку мусить бути підготовлено масу документації - історія, архів, фотографії, геодезичні зйомки. Церква має мати натуральну, а не бетонну чи металеву огорожу, оточення. А ще належні дороги, вказівники. Людина мусить дістатись до місця, відчути там первісність, те, що було закладено при будівництві церкви. Така чітка вимога ЮНЕСКО. Усе це можна зробити, було б бажання влади. Але ми мусимо це зробити. Наразі я ще не відчув, що хтось у цьому зацікавлений», - розповів дослідник-науковець Василь Слободян.

На сьогодні в карпатському регіоні збереглись 1 тисяча 600 дерев'яних давніх церков. Понад 100 унікальних храмів за роки незалежності цілком зруйновані. Немає жодної дерев'яної церкви в доброму стані: знищений зовнішній вигляд, інтер'єр, де перемальовані ікони, оббите пластиком і металом дерево. Лише одна стара дерев'яна церква в Західній Україні охороняється, і жодна не має пожежної сигналізації...

Дерев'яні церкви у Польщі - окремий туристичний проект

Натомість у сусідній Польщі ситуація зі збереженням сакральних пам'яток суттєво інша. Майже усі храми в належному стані, відновлений первісний інтер'єр, загородження довкола церков, не зрубано старих дерев і збережено українські ікони та вівтарі в бойківських та лемківських дерев'яних храмах.

На сьогодні в сусідній державі налічується 160 українських дерев'яних церков. У переважній більшості з них відправляють римо-католики.

Фінансування на збереження дерев'яних храмів надають і місцеві органи влади, і влада центральна. Спершу якусь суму збирає громада, яка звертається до сільської ради, потім в область і відповідно до уряду.


Дерев'яні церкви входять у туристичний шлях. Малопольське та Підкарпатське воєводства Польщі створили успішний туристичний проект «Шляхом дерев'яної архітектури».

В Україні ставлення до дерев'яних храмів «варварське»

Іще 4 роки тому дерев'яні костели Польщі увійшли у список ЮНЕСКО. До слова, у міжнародному реєстрі перебувають сакральні дерев'яні об'єкти Румунії і Словаччини. Серед словацьких є й три українські дерев'яні церкви на Пряшівщині.

В Україні набагато більше різноманітних типів сакральних пам'яток, аніж у сусідніх державах, зазначає експерт Василь Слободян: гуцульські, галицькі, бойківські, буковинські, лемківські, - але ставлення до них варварське і байдуже, з боку і влади, і громад, і священиків. Панує тотальна неосвіченість у суспільстві, каже історик.

Гуцульський п'ятиверхий храм 1808 року з Нижнього Вербіжа найбільше вразив своєю красою польських експертів. А цей храм 1808 року не є навіть національною пам'яткою, немає жодної документації.

Майстер, який збудував храм, у 1810 році отримав від австрійського цісаря спеціальну медаль за те, що зробив таку фантастичну церкву. Але щоб цей храм потрапив у список Світової культурної спадщини, необхідно зняти бляху, обгородити церкву, реставрувати інтер'єр. За місцеві кошти зробити цього не вдасться.

«Сучасні богомази, перемальовані ікони, неживі квіти, бігає світло на іконах - це просто кіч і жах. Коли у 2002 році була спроба внести церкви у список ЮНЕСКО, уряд не зробив нічого. Я боюсь, що і зараз, коли маємо унікальний шанс разом із Польщею поповнити список ЮНЕСКО, уряд не зробить нічого. Це є таким ставлення до української культури і пам'яток», - каже Василь Слободян.

Дерев'яні церкви - це безцінна культурна спадщина

«Усі церкви створювали враження такої легкості і летючості, що, здавалось, вистачить підважити тільки кути будови, щоб вона почала плисти догори, немовби чудовий вітрильник, захоплюючи повітря розіпнутими наметами дахів» - так описував бойківські дерев'яні церкви відомий польський письменник, мистецтвознавець, історик Владислав Лозінський (1843-1914). Дерев'яні українські церкви вражають своєю довершеністю форм, гармонійністю, майстерністю, у такому храмі посилюється релігійне відчуття.

Наступного року експерти ЮНЕСКО оглянуть усі 16 дерев'яних українських храмів українсько-польського прикордоння. Прибудуть двоє фахових експертів ЮНЕСКО з Румунії та Норвегії.

До того часу Україна має розпочати реставраційні роботи. В іншому разі у список Світової спадщини ЮНЕСКО можуть увійти лише 8 українських храмів, які є на території Польщі.

 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.