УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 84 відвідувачів

Теги
іконопис Голодомор Археологія та реставрація українська християнська культура УГКЦ розкол в Україні церква і суспільство церковна журналістика Ющенко церква та політика Священний Синод УПЦ Предстоятелі Помісних Церков монастирі та храми України секти педагогіка Президент Віктор Ющенко УПЦ КП Церква і влада Церква і політика Патріарх Алексій II постать у Церкві шляхи єднання Вселенський Патріархат комуністи та Церква вибори Приїзд Патріарха Кирила в Україну Митрополит Володимир (Сабодан) 1020-річчя Хрещення Русі молодь Києво-Печерська Лавра Церква і медицина Мазепа автокефалія забобони Католицька Церква Доброчинність краєзнавство конфлікти милосердя діаспора






Рейтинг@Mail.ru






УНІАН: Братія Китаївського монастиря заявляє про захват невідомими приміщень обителі



УНІАН, 08.08.2009

 

Братія Свято-Троїцького Китаївського монастиря заявляє про захват невідомими приміщень, що належать обителі.

Про черговий майновий конфлікт, що стався 8 серпня на території Свято-Троїцького Китаївського чоловічого монастиря повідомив УНІАН намісник монастиря архімандрит ПРОХОР (КОСТЮЧЕНКО).

За його словами,  на території, що належить монастирю, зібралася група невідомих, яка провела мітинг, і “за підтримки правоохоронних органів вчинила самозахват приміщення за адресою вул. Китаєвськая, 32/5, де проживає братія обителі, - двоє ченців”.

При цьому О.ПРОХОР зазначив, що представникам монастиря не було пред’явлено жодних документів.

Як зауважив священнослужитель, “вони за допомогою болгарки вирізали двері і буквально вдерлися в приміщення”. О.ПРОХОР пояснив, що “в цей час братія монастиря була зайнята своїми безпосередніми обов’язками. Дізнавшись про те, що відбувається, монахи хотіли припинити безчинство”. Але, як наголосив о.ПРОХОР, «ми ухвалили рішення не вступати в конфлікт».

“Місце події оточили люди, що проживають на території монастиря. На прохання пояснити, що відбувається, ченцям запропонували звертатися в правоохоронні органи, зокрема, до суду. В цей час в приміщення за адресою вул. Китаєвська, 32/5, були вставлені інші двері, не зважаючи на те, що там продовжує знаходитися майно братії Свято-Троїцького Китаївського чоловічого монастиря”, - сказав священнослужитель.

Він підкреслив, що наразі братію не пускають до приміщення. За словами намісника, зараз на території монастиря незаконно проживають особи, які, за його припущенням, орендують житло у мешканців, які мали прописку до того, як комплекс був переданий державою у власність монастиря.

Він нагадав, що «у 2002 році за рішенням Кабінету міністрів, весь майновий комплекс разом з наземними і підземними комунікаціями був переданий монастирю. Є всі документи з гербовими печатками. Люди, які проживали тут до рішення уряду, отримали квартири, і, мабуть, здають існуюче тут житло в оренду”. За його словами, “з`являються нові жителі, ми їх не чіпаємо, подали до суду, і чекаємо його рішення”. Як пояснив намісник монастиря, ті, хто зрізали двері, не йдуть на контакт з представниками монастиря, не спілкуються і нічим не мотивують свої дії. «Ми розцінюємо це як беззаконня. За наявності документів нам говорять, що ми не маємо прав», - підкреслив він і додав, що монастир закликає представників влади України втрутитися в ситуацію і врешті-решт припинити це безчинство.

Щодо приміщення по вул. Китаєвська, 32/5, намісник монастиря, уточнив, що раніше за цією адресою проживала жінка, після її смерті - півроку тому - за її майном ніхто не звернувся і воно зберігається на території обителі, в правоохоронні органи були передані відповідні документи, згідно з яким родичам померлої пропонувалося забрати майно. Але, за словами намісника монастиря, за майном ніхто не звертався. Також, отець ПРОХОР розповів, що була створена спеціальна комісія за участю родичів померлої та дільничного інспектора. Після складення відповідного акта-опису майна, в будинку був зроблений капітальний ремонт, і до нього вселилася братія монастиря, яка, за його словами має відповідну реєстрацію за даною адресою. Конфлікт, який виник сьогодні, припустив священнослужитель, вочевидь, був ініційований сином померлої жінки, який вирішив пред`явити майнові претензії монастирю. Він також уточнив, що територія Китаївського монастиря належить до історико-архітектурної зони, відповідно, приватизація на ній заборонена. «Міліція нам сказала, що у цього чоловіка є прописка, у такому разі ми запропонували йому жити з братією. Такий перебіг справи його не влаштував», - сказав отець ПРОХОР.

Разом з тим, архімандрит розповів, що окрім цього, “представники овочевої фабрики планують побудувати на території монастиря офіси, супермаркети, розважальні заклади на місці, де раніше було кладовище. На ньому протягом трьохсот років велися поховання ченців з Китаївській пустині і Києво-Печерської Лаври” (Як відомо, до 1996 року Китаївська пустинь була скитом Києво-Печерської Лаври – УНІАН).

«Вони хочуть будувати на кістках. Зараз ми робимо все, щоб відновити історичне кладовище, знаходимо нові поховання. Працюємо над архівами, наразі знайдено ще дві могили. За нашими даними, тут поховано ще 86 ченців. Але ми продовжуватимемо шукати поховання”, - сказав він.

Між ти, як повідомили ЗМІ, 8 серпня між ченцями та мешканцями Китаївської пустині сталася сутичка. Останні намагалися відвоювати у Свято-Троїцького чоловічого монастиря, що в Голосіївському районі Києва, будинок. Споруда за документами належить 20-річному юнаку, але торік, її захопили монахи. Близько сотні мешканців району вибили двері і завели законного, на їхню думку власника, всередину. Священнослужителі намагалися не пустити розлючених мешканців. Зрештою, змушені були здатися.

Війна за пустинь триває з 90-х років.

 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.