УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 60 відвідувачів

Теги
Предстоятелі Помісних Церков конфлікти педагогіка комуністи та Церква постать у Церкві Церква і політика Києво-Печерська Лавра Археологія та реставрація Католицька Церква розкол в Україні шляхи єднання монастирі та храми України Вселенський Патріархат Священний Синод УПЦ Церква і влада церковна журналістика Голодомор Церква і медицина українська християнська культура краєзнавство церква та політика Митрополит Володимир (Сабодан) молодь Патріарх Алексій II діаспора Приїзд Патріарха Кирила в Україну 1020-річчя Хрещення Русі автокефалія Президент Віктор Ющенко Ющенко вибори УГКЦ Доброчинність секти іконопис церква і суспільство забобони милосердя УПЦ КП Мазепа






Рейтинг@Mail.ru






«Газета.ua» (Україна): Гуцули збудували у Львові свою церкву



«Газета.ua» (Україна), Денис Мандэюк, 15.07.2009

 

 

До етнографічного відділу виставки можна було потрапити через глибокий яр на підвісних човниках канатної дороги. Там представили особливості побуту двох головних народів Королівства Галичини й Володимирії, як офіційно називали цю частину Австро-Угорської імперії. Поляки жили у західній частині краю, а українці — або русини, як тоді казали — у східній.

Центральною спорудою тут була дерев’яна гуцульська церква. Її без жодних планів і риштувань збудував тесля із села Яворова Косівського повіту (нині Івано-Франківщина) Лесько Кобчук і семеро його товаришів. Довкола церкви розташували звезені з різних частин краю сім сільських хат. Коло них обійстя з господарськими спорудами. Поміж подвір’ями стояв вітряк. Українською частиною відділу займався етнограф Володимир Шухевич — дід майбутнього головнокомандувача УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича.

В обійсті із села Катаринець Рудківського повіту (тепер Львівщина) селянка Марія Білик плела кошики — що робила й удома нащодень. А в гуцульській загороді з Яворова жили і працювали різьбярі Василь і Микола Шкрібляки. Тут же гаптувала й ткала запаски Василина Столащук. На подвір’ї діти могли покататися на коникові під наглядом парубка-гуцула Петра Копчука. Біля придорожнього хреста, який також поставили в імпровізованому селі, грав на лірі Захарко Головатий із села Германовичі під Перемишлем (нині належить до Польщі). Бо по галицьких селах тоді ще ходили лірники.

 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.