УКР РУС  


 Головна >   
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 75 відвідувачів

Теги
милосердя Голодомор комуністи та Церква УПЦ КП Митрополит Володимир (Сабодан) Президент Віктор Ющенко церква і суспільство автокефалія Вселенський Патріархат УГКЦ Церква і медицина шляхи єднання Церква і влада Патріарх Алексій II вибори церква та політика Доброчинність 1020-річчя Хрещення Русі молодь конфлікти Києво-Печерська Лавра педагогіка іконопис краєзнавство Церква і політика Археологія та реставрація українська християнська культура постать у Церкві розкол в Україні Приїзд Патріарха Кирила в Україну діаспора Ющенко Предстоятелі Помісних Церков церковна журналістика монастирі та храми України Католицька Церква Мазепа Священний Синод УПЦ секти забобони






Рейтинг@Mail.ru






Речники УПЦ щодо рішення Священного Синоду про відновлення діалогу з розділеними гілками українського православ’я

  15 вересня 2009



Архімандрит Кирил (Говорун), голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ: «Українська Православна Церква не на словах, а на ділі доводить свій намір подолати існуючий в Україні церковний розкол»

8 вересня 2009 року Священний Синод Української Православної Церкви прийняв рішення відновити роботу комісії по діалогу з УАПЦ і створити робочу групу, яка має розпочати офіційний діалог з УПЦ КП. Це рішення є історичним, тому що йдеться про розгортання повноцінного діалогу між усіма гілками розділеного українського православ'я. Уперше за новітню історію України розпочато міжконфесійний діалог у такому обсязі й невипадково, що ініціатором цього процесу стала саме Українська Православна Церква.

По-перше, це рішення відповідає внутрішній логіці того шляху, який Українська Православна Церква на чолі зі своїм Предстоятелем Блаженнішим Митрополитом Володимиром свідомо обрала ще на Соборі єпископів у грудні 2007 року. Це є шлях на подолання трагічного розділення українського православ'я та об'єднання всіх православних України під проводом єдиного архіпастиря. Українська Православна Церква не на словах, а на ділі доводить свій намір подолати існуючий в Україні церковний розкол. Вона залишається послідовною на цьому шляху, незважаючи на перепони, які виникають.

По-друге, невипадково саме УПЦ стала ініціатором цього процесу. Відомо, які складнощі та непорозуміння існують у стосунках між УПЦ КП та УАПЦ. Практично ці стосунки зайшли у глухий кут та стали «недіалогібельними». Діалог між цими структурами зазнав фіаско через те, що фактично перетворився на спроби однієї структури поглинути іншу. Наразі лише УПЦ довела свою здатність вести діалог з усіма гілками розділеного українського православ'я. Вона довела, що насправді може бути тією силою, яка спроможна об'єднувати антагоністичні групи як усередині самої себе, так і за власними межами. З усіх представлених в Україні церковних структур лише УПЦ охоплює всі регіони України, людей із різними - інколи протилежними - політичними і цивілізаційними вподобаннями. Значною мірою це стало можливим завдяки позиції та особистості Предстоятеля УПЦ, який завоював безперечний авторитет не лише в своїй Церкві, але й за її межами - в середовищі тих, хто апріорі мав би з підозрою або й ворожнечею ставитися до «Церкви Московського Патріархату в Україні».

По-третє, прийняте рішення свідчить, що Українська Православна Церква не залишається осторонь тих процесів, які відбуваються в суспільстві. Українське суспільство втомилося від розділень, які розривають його на частини. Воно прагне єдності й шукає джерело цієї єдності насамперед у Церкві. Якщо Церква починає хворіти на ті самі хвороби, що й суспільство, а найбільшою хворобою нашого суспільства залишається розділеність, тоді вона перестає бути сіллю землі, як про неї говорив Христос. Тому саме православні християни мають продемонструвати своїм співвітчизникам здатність вести діалог та долати розділення. Весь свій авторитет та об'єднавчий потенціал Українська Православна Церква спрямовує на те, щоб через консолідацію українського православ'я дати потужній імпульс консолідації українського суспільства. У цьому полягає громадський вимір синодального рішення.

Діалог - це процес, який може розвиватися лише на основі довіри. Коли сторони діалогу починають використовувати його заради власних інтересів або доведення своєї правоти, він втрачає сенс. Усі сторони діалогу повинні це усвідомлювати, щоб не змарнувати ще один шанс на об'єднання, який дає українському православ'ю історія.

Протоієрей Георгій Коваленко, прес-секретар митрополита Київського Володимира: «Нова сторінка в діалозі з УАПЦ та УПЦ КП перегортається в контексті заяв Патріарха Московського і всієї Русі Кирила»

Рішення Священного Синоду УПЦ про відновлення діалогу з українськими Церквами - це один із тих кроків, що впливають на майбутнє не лише УПЦ, але й усього православ'я в Україні. І навіть якщо ухвалення таких рішень не відбувається так безболісно, як би нам хотілося, однак це, безумовно, величезний крок уперед на шляху до порозуміння.

Варто зазначити, що діалог з УАПЦ триває вже не перший рік, а віднині він буде максимально інтенсивним і просуватиметься в руслі канонічно та юридично виваженому. Ось, наприклад, ми можемо спостерігати, як постійно та переконливо УАПЦ намагається формулювати свої рішення в еклезіологічній площині, і вже це є саме по собі позитивним результатом. А цим рішенням Священного Синоду УПЦ, на мою думку, буде надано значного прискорення власне діалогу між нею та УАПЦ.

Що ж до відносин з УПЦ КП, то рішення Синоду УПЦ про створення робочої групи є відповіддю на звернення очільників УПЦ КП, які мали місце в грудня 2007 року, та влітку 2009 року, безпосередньо напередодні візиту патріарха Московського Кирила. Ці звернення були реакцією на ті кроки, що їх завжди намагалася вживати УПЦ для відновлення єдності православ'я в нашій державі. І саме діалог може стати тим способом, що слугуватиме якнайкращому досягненню шляхетної мети подолання розділень.

Наступними кроками нашої Церкви у налагодженні діалогу будуть формулювання та оприлюднення офіційної позиції УПЦ, відповідні публікації та відкриті звернення. Очевидно, відбуватимуться відкриті засідання Комісії та робочої групи, на яких буде озвучено консолідовану позицію відносно того, що саме і в який спосіб має бути зроблено для досягнення консенсусу.

Не можу не наголосити на тому, що нова сторінка в діалозі з УАПЦ та УПЦ КП перегортається в контексті заяв Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, в яких він неодноразово підкреслював, що беззастережно підтримує всі об'єднавчі та миротворчі ініціативи Блаженнішого Митрополита Володимира, спрямовані на зцілення роз'єднаності православних. Однак те, яким чином буде реалізовано ці ініціативи, є внутрішньою справою Української Православної Церкви, тому саме вона в сукупності з іншими сторонами міжцерковного діалогу визначатиме, як розвиватиметься цей діалог в Україні.

Релігія в Україні