УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 135 відвідувачів

Теги
діаспора вибори Церква і медицина Предстоятелі Помісних Церков шляхи єднання Священний Синод УПЦ УГКЦ Президент Віктор Ющенко Археологія та реставрація секти Голодомор педагогіка розкол в Україні 1020-річчя Хрещення Русі автокефалія Приїзд Патріарха Кирила в Україну комуністи та Церква Католицька Церква Вселенський Патріархат церква та політика Церква і влада монастирі та храми України УПЦ КП Митрополит Володимир (Сабодан) молодь постать у Церкві церква і суспільство Мазепа українська християнська культура Церква і політика Доброчинність конфлікти краєзнавство милосердя церковна журналістика іконопис Патріарх Алексій II Києво-Печерська Лавра забобони Ющенко






Рейтинг@Mail.ru






РІСУ: Монастирі і храми України на туристичних марках



РІСУ, 18.09.2009

 

Дерев’яні кружальця із зображеннями достопам’ятних місць — що особливого? А ось що. Це туристичні марки — предмет гордості, колекціонування, ба навіть ажіотажу для європейських мандрівників. Віднедавна вони з’явилися і в Україні. Чільне місце серед них посіли туристичні марки, присвячені пам’яткам сакральної архітектури: монастирям, церквам, костелам. Окрему категорію складають дерев’яні храми. Про нову для України туристичну „фішку” розповідає Олена КРУШИНСЬКА, власниця сайту „Дерев’яні храми України”.

Дерев’яні «трофеї» – чеський винахід

Відомо, що одна з найтуристичніших націй у світі — чехи. Пристрасть до подорожей у них, здається, в крові. Активний туризм започаткувала в цій країні ще у 1862 році громадська організація «Сокіл». Її відділення відкрилися чи не в кожному чеському містечку, а потім і в сусідніх країнах (у тому числі в Західній Україні). Але потужний розвиток почався з 1888 року, після заснування Клубу чеських туристів. Він, зокрема, запровадив унікальну на той час систему маркування маршрутів і стежок, загальна довжина яких на той час уже сягала десятків тисяч кілометрів. Після звичайного туризму народився і скаутінг.

Одного разу, приблизно одинадцять років тому, два скаутські керівники захотіли, щоб діти з їхнього відділку краще пізнали найвищі моравські гори — Єсеніки. Для цього вони виготовили для кожного туристичного притулку, де планували ночувати, дерев’яне кружальце з нанесеною на нього назвою. Діти мали отримувати такий знак від господаря закладу на підтвердження своїх відвідин. Але яке ж було здивування скаутських наставників, коли, діставшись із дітьми до притулків, вони зрозуміли, що всі кружечки... розпродані ще до їхнього приходу! Виявляється, інші туристи, побачивши ці саморобні сувеніри в господаря, буквально канючили, щоб він їх продав. Зметикувавши, що справа піде, два скаутські керівники зареєстрували свій винахід під назвою «Туристичні марки» й стали підприємцями. Нині у фірмі працює кількадесят працівників, дерев’яні кружальця виготовляються вже на лазерних верстатах, а туристичні марки від кількох гірських притулків поширилися на всю Чехію. Нині в країні діє понад 1600 туристично-маркових місць.

Де є сувеніри, там знайдуться і колекціонери. Фан-клуб пристрасних збирачів налічує понад 15 тисяч учасників, що й казати про десятки тисяч незареєстрованих. Багато колекціонерів мають уже сотні та тисячі ТМ із різних країн. Колекціонери об’єднуються на веб-сайтах і форумах, обговорюючи нові ТМ і плануючи спільні подорожі за «трофеями».

Популярність ТМ давно перейшла межі Чеської Республіки і поширилась на Словаччину, Польщу, Німеччину, Австрію, Угорщину, Великобританію. Декілька «колекційних» точок існує в Румунії й навіть у США. А в кінці 2007 року перші туристичні марки з’явились і в Україні.

Туристичні марки в Україні. Сакральні пам’ятки

Ще два роки тому в Україні ніхто й не чув про існування системи ТМ в європейських країнах. Так само, мало хто в Західній Європі може уявити собі скільки цінних і різноманітних пам’яток можна побачити у нас. Відтепер туристичні марки з’явилися в Україні. «Привіз» їх, тобто почав розвивати в Україні систему туристичних марок, Владімір Гулін-Мігалец. Чеський скаут з багаторічним стажем, він прожив кілька років в індіанському тіпі, заробляє на життя виробництвом монгольських юрт, об’їздив Африку, Азію і Америку, а останні два роки найбільше мандрує Україною, яка припала йому до серця. За допомогою туристичних марок він намагається познайомити своїх співвітчизників з принадами нашої країни, а українцям прищепити азарт до полювання на «трофеї», вигадані в Чехії.

Тематика ТМ – найрізноманітніша: це і замки та фортеці, і палаци, і музеї, і геодезичні пам’ятки, наприклад, знак «Географічний центр Європи». Серед перших ТМ, присвячених природним пам’яткам – «Синевирське озеро» і «Гіпсова печера Млинки», а найбільш екзотичною поки що лишається ТМ про єдину в Європі діючу водяну кузню «Гамора», що в закарпатському селі Лисичово. Але одну з найчисленніших категорій серед українських ТМ, посідають, звичайно ж, пам’ятки сакрального мистецтва, на які так багата наша країна. Це старовинні, найбільш видатні з історико-архітектурного погляду монастирі, костели, церкви, синагоги. Іноді на ТМ потрапляють і відносно «молоді», але напрочуд оригінальні храми, що походять з першої половини ХХ ст. Зокрема, це церква св. ап. Петра і Павла 1938 року у Косівський Поляні на Закарпатті, що є унікальним зразком архітектурного стилю чеського функціоналізму на наших теренах. Створена туристична марка і для Марійського духовного центру в Зарваниці – місця масового паломництва і туризму.

Спеціально для України довелося ввести нові категорії, яких немає в інших країнах, де діє система ТМ. Так, наприклад, виникла категорія «Печерні монастирі і храми», яка охопить об’єкти від наддністрянських скельних храмів до київських лаврських печер. Існує вже дві марки цієї категорії, присвячені давнім печерним храмам в Монастирку та Рукомиші на Тернопільщині.

Окрему категорію було створено для дерев’яних храмів, безцінних пам’яток, які є чи не найбільш автентичною частиною нашої національної культурної спадщини. Жодна країна Європи не має такого розмаїття і такої кількості дерев’яних храмів, як Україна. Дотепер вже вийшло більше півтора десятка ТМ, присвячених дерев’яній архітектурі, а в найближчих планах їх ще більше.

Колекціонер, який збере десятку ТМ з номерами, що йдуть по порядку (наприклад, з №11 по №20) і надішле відрізні паперові купони від них на адресу проекту, отримає преміальну ТМ, яку неможливо купити. На відміну від інших країн, де на преміальних ТМ зображують зазвичай нейтральні сюжети (наприклад, славетних королів), у нас їх вирішили присвятити гострій темі — втраченим українським пам’яткам. Деякі з них згоріли, деякі були знищені за радянських часів, інші загинули вже в роки незалежності. Нагадування про пам’ятки, втрачені безповоротно, послужить пересторогою щодо тих, які сьогодні знаходяться на межі загибелі, але ще можуть бути врятовані. 


Яку користь приносять ТМ?

Слід зазначити, що, крім комерційної складової, головне завдання проекту – це сприяння внутрішньому туризму та популяризація пам’яток. ТМ утворюють єдину систему, і за рахунок цього популярні й відвідувані об’єкти (як, наприклад, Києво-Печерська лавра або Мукачівський замок) «потягнуть за собою» менш або й зовсім маловідомі. Мандрівник, що випадково придбав марку в Софії Київській, зацікавився і відвідав сайт «Туристичних марок», з подивом відкриє для себе якусь дерев’яну церковцю, заховану в карпатських горах, або костел на Тернопільщині, зовсім поруч з яким він колись проїхав, не знаючи про його існування, або печерний храм, віддалений від автострад. Такі «відкриття» конче потрібні для самих цих пам’яток. Адже що більше розголосу, то важче «забути» про пам’ятку, яка перебуває у скрутному становищі. Саме для цього, наприклад, було створено ТМ старовинної, з XVI ст., церкви Рiздва Богородицi у Стеблівці, яка згоріла у 1994 р. і відтоді 15 років (!) стоїть руїною. Її вже давно «списали», і в путівниках пишуть: «церкви немає, згоріла». Насправді ж храм є, він досі тримається за життя і справляє незабутнє враження. Тож на одній стороні ТМ зобразили стрункий силует церкви до пожежі, на другій — вигляд руїн. Принаймні, це змушує замислитися... 

На сьогодні в Україні вже діє близько 70 туристично-маркових місць (Закарпаття, Тернопільщина, Львівщина, Чернігівщина, Вінниччина), активно додаються наступні. Поступово система має охопити всі без виключення регіони країни. Команда проекту завжди зацікавлена у спілкуванні з однодумцями. Зокрема, готові й до співпраці з настоятелями старовинних храмів, які можуть стати новими туристично-марковими місцями. Контакти учасників проекту наведені на сайті «Туристичні марки — Україна».

Чи мають туристичні марки майбутнє у нас в Україні? Безперечно, так — вважає пан Владімір: якщо ця система змогла прижитися і привабити до цікавих атракцій туристів з багатьох європейських країн, то немає жодних підстав, щоб це не сталося і в багатій на пам’ятки природи й архітектури Україні. А з колекціонерської гри може вирости і дещо набагато більше. Як не дивно, саме маленькі дерев’яні кружечки можуть стати приводом для іноземних туристів, які ще не були в Україні, приїхати і дізнатися, що Європа не закінчується на кордоні ЄС.

Детальна інформація про проект, існуючі і заплановані туристичні марки з їх зображеннями, коротким описом, фотографіями і GPS-координатами об’єкту міститься на сайті www.turystycni-marky.com.ua.

Розділ «Дерев’яні храми на туристичних марках» на сайті «Дерев’яні храми України»

 

 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.