УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 78 відвідувачів

Теги
Церква і медицина милосердя церква та політика Мазепа церква і суспільство іконопис Церква і політика УГКЦ Приїзд Патріарха Кирила в Україну церковна журналістика УПЦ КП молодь педагогіка Католицька Церква Археологія та реставрація Києво-Печерська Лавра Вселенський Патріархат Патріарх Алексій II краєзнавство конфлікти секти Митрополит Володимир (Сабодан) монастирі та храми України діаспора українська християнська культура Священний Синод УПЦ Президент Віктор Ющенко постать у Церкві комуністи та Церква Предстоятелі Помісних Церков Доброчинність Ющенко Церква і влада 1020-річчя Хрещення Русі розкол в Україні автокефалія вибори забобони шляхи єднання Голодомор






Рейтинг@Mail.ru






«Суботня пошта» (Львів): У неділю – на базар чи до церкви?



«Суботня пошта» (Львів), Святослав Костюк, 04.10.2009

 

 

Львів'ян вважають віруючими людьми, справжніми християнами, а наше місто часто називають українським центром культури та духовності. Дивно однак чути, що тут вперто ігнорують очевидну християнську істину: "Пам'ятай день святий святкувати" . У неділю у Львові працюють майже всі магазини, ринки та супермаркети. Продавці стають заручниками роботодавців, а тому змушені ходити на роботу у сьомий день тижня і, як наслідок, втрачають можливість піти на літургію та провести час зі сім'єю.

Покликання
до свободи

Звичайні українці частенько недільний день перетворюють на день закупівельний, підтримуючи тим самим заповзятливих підприємців.

Майже у всіх країнах Євросоюзу крамниці та базари у неділю не працюють. Продавці відпочивають, а покупці навчилися забезпечувати себе усім необхідним протягом тижня. У нас в державі немає закону, який би регулював це питання, немає, схоже, і бажання з боку більшості власників ринків щось змінювати, адже неділя є найпопулярнішим днем для закупів, а отже, й найприбутковішим. Церква, щоправда, трактує такий стан речей як загрозу духовності, адже люди, які продають на ринку чи працюють у супермаркетах, втрачають можливість приходити до храму, а тому священики нерідко закликають вірних не ходити в неділю на базари та супермаркети, аби тим самим не підтримувати діяльність їх власників.

- Неділя є днем, коли зби­раємося на літургію, - розповідає "Пошті" протосинкел Львівсь­кої архієпархії у справах священства УГКЦ о. Орест Фредина, - а літургія в перекладі з грецької означає "загальнонародна справа".

Нам дано шість днів, а сьомий є Божим. Проблема наша полягає в тому, що 96% українців нібито вважають себе віруючими, однак через це "нібито" виглядає так, що нам треба дуже щиро навернутися. І почати потрібно з найпростіших речей. Якщо почнемо святкувати день Божий, це буде гарним кроком. Чоловік непокликаний бути рабом, чоловік покликаний від Бога мати свободу. І саме Божий день дає можливість підняти голову, подивитися і зрозуміти своє покликання. У нашому місті, для прикладу, християни є найбільш організованою його частиною, і якщо ми собі постановимо не ходити на закупи у неділю, то це буде великим кроком, адже коли покупці не приходитимуть у святі дні до супермаркетів та на базари, то їх власникам не буде сенсу виводити на роботу працівників, які отримають можливість гідно відсвяткувати Божий день. Є люди, які керуються законами бізнесу і їм вигідно будувати біля церков магазини та супермаркети, адже звідти йде великий потік людей. Зручно піти до храму клякнути, а потім дорогою закупитися, однак це є гріхом проти Бога, який потрібно виправляти. І якщо нам вдасться змінитися у таких простих речах, то зможемо відкрити очі на інші проблеми, і так ставати кращими, - наголошує священик.

У власників ринків, однак, свій погляд на проблему, і вони всіляко протестують проти ідей припинити торгівлю у сьомий день тижня. Аргументи зрозумілі - втрата прибутків і клієнтів, які стануть відвідувати інші базари або ж супермаркети.

Усвідомлена відмова

Проте є у Львові і приємні винятки. Краківський ринок, для прикладу, не працює у неділю уже багато років. Тут власник запровадив табу на роботу сьомого дня тижня саме з релігійних міркувань, аби мати, як сам він про це говорить, у всьому благословення Боже. Як твердить підприємець, втрати, що їх пророкували палкі прихильники роботи в неділю, яка видається піковим ринковим днем, торгівці цілком компенсують упродовж робочої шестиденки. Тому сьогодні із цим немає жодних проблем, адже всі знають, що неділя на Краківському - вихідний, і тому інтенсивніше закуповуються в інші дні тижня.

Що цікаво, чимало людей, які працюють на інших ринках, намагаються шукати свій вихід з проблеми. Доводилося зустрічати на речових базарах продавців, які свідомо не виходять на роботу у прибуткову неділю, аби гідно відсвяткувати цей день і не йти проти совісті. Як розповіла одна з таких продавчинь, доводилось їй ходити до директора ринку і просити, щоб закрив базар у неділю. Хоч на це він, звісно ж, не пішов, однак для себе чітко вирішила, що відтепер у неділю та свята на роботу не виходитиме. Нині ж, розповідає жінка, дуже задоволена з того, що вчинила, адже їй цілком вистачає заробленого в інші дні тижня. Через деякий час і її сусідка на ринку приєдналася до такої ініціативи. Насправді ж багато людей не хотіли б торгувати в неділю, скаржаться продавці, однак у власників свій погляд на бізнес.

Як бути у такій ситуації, що можна зробити для того, щоб ринки та магазини не працювали у неділю? Один із варіантів - взяти приклад з Європи і заборонити торгівлю у святкові дні. Тут очевидно необхідне бажання представників міської та обласної влади. Реалізувати ж на практиці таку заборону насправді дуже важко. Перш за все, така ініціатива зустріне дуже серйозний опір з боку підприємців, власників потужних торговельних точок, які зроблять все можливе, аби не допустити прийняття рішення, яке б зашкодило їхнім прибуткам. Серед самих міських та обласних депутатів очевидно знайдеться чимало противників, адже не один із них має певний стосунок до торговельного бізнесу. Та й ринки, власне, дають серйозний дохід до міського бюджету, а недільна торгівля, своєю чергою, становить значний відсоток від цього доходу.

Не дуже вірять у ефективність такої заборони і представники церкви, адже крім того, потрібна ще й ініціатива з боку людей. "У середині 90х були подібні спроби заборони недільної торгівлі у Львові, але людей, для яких бізнес важливіший, ніж день Божий, виявилось значно більше. Християни ще тоді, не усвідомлюючи свого покликання, мовчали, а ті кому хотілося в неділю збирати багато грошей - дуже голосно лементували, а тому послухали тих, хто лементував голосніше. Не можна досягти успіху винятково завдяки заборонам, адже завжди знайдуться у місті безбожні люди, а тому вимагатимуть свого права працювати у неділю, а Україна, як відомо, демократична держава. Шляхом наказу не варто йти, адже у нашому пострадянському суспільстві такі речі викликатимуть протест, адже коли наказують рабам, які вважають себе вільними людьми, ті завжди реагують бунтом" , - каже отець Орест.

Можливо, справді ініціатива має надходити від звичайних людей, адже від влади ми навряд чи цього дочекаємося. Потрібно зібрати підписи працівників ринків та супермаркетів, які не хочуть працювати у неділю, намагатись отримати дозвіл на вихідний у цей день. А нам, своєю чергою, варто спробувати відмовитися від традиційних недільних закупок. Це дасть можливість, з одного боку, гідно віддати шану Богу в його сьомий день, а з іншого - дозволить провести час із сім'єю, чоловікові побути з дружиною, а дітям зі своїми батьками. Якщо цього захоче і зрозуміє народ, то всі інші будуть змушені йому коритися, адже чого варта праця та заробіток, які не благословенні Богом. Недаремно ж у Біблії записано такі слова: "Коли дому Господь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міста Господь не пильнує - даремно сторожа сторожує!" (Пс. 126:1). 

 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.