УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 61 відвідувачів

Теги
Археологія та реставрація Священний Синод УПЦ комуністи та Церква іконопис педагогіка забобони милосердя 1020-річчя Хрещення Русі Ющенко українська християнська культура Церква і політика Вселенський Патріархат Митрополит Володимир (Сабодан) монастирі та храми України Мазепа постать у Церкві Церква і медицина церква і суспільство Приїзд Патріарха Кирила в Україну Доброчинність Києво-Печерська Лавра Предстоятелі Помісних Церков церковна журналістика молодь шляхи єднання Католицька Церква УГКЦ УПЦ КП церква та політика Патріарх Алексій II Президент Віктор Ющенко краєзнавство вибори автокефалія діаспора Церква і влада розкол в Україні Голодомор секти конфлікти






Рейтинг@Mail.ru






«Вісник & Ко» (Луцьк): Гуцула Івана Гречка тричі приймав папа Римський



«Вісник & Ко» (Луцьк), Юрій Атаманюк, 2009

 

він Мав таємні зв’язки з українською діаспорою і у 1990 році створив першу в Україні діаспорну біблі

Львів’янин Іван Гречко – особистість неординарна. Підпільно перебував у лавах греко-католицької церкви, був причетний до підготовки її легалізації. Член культурологічної групи “Євшан-зілля”, яка займається пошуком і збереженням історичних пам’яток. Від початку заснування Руху відповідав за міжрелігійні  стосунки. У 1991 році обраний головою Клубу української греко-католицької інтелігенції. А ще зібрав унікальну колекцію українських старожитностей.

Унікальна колекція Львову не потрібна

Народився Іван Гречко 20 січня 1929 року у місті Надвірна Івано-Франківської області у національно-свідомій родині. Після війни прагнув стати священиком, але оскільки старший брат воював у лавах УПА, то батьків і сестру запроторили до Сибіру на 15 років. Це перекреслило будь-які можливості здобути гуманітарну освіту, і пан Іван вступив до Львівської політехніки. Будучи студентом, разом з однодумцями випускав антирадянські листівки, що згодом закінчилось арештом і виключенням з інституту.
Ще змалку у пана Івана з’явилося захоплення колекціонувати предмети старовини. Цього було достатньо, щоб потрапити під пильне око комуністичних сатрапів. Перша дитяча колекція була вилучена під час обшуку домівки Гречків. Продовжив займатися колекціонуванням у студентські роки.
– Я дуже любив Гуцульщину, – зізнається Іван Гречко, – а коли приїхав до Львова, то став банувати (сумувати – авт.) за нею, і мені захотілося мати у майбутньому львівському помешканні гуцульський куточок. Так почав збирати гуцульські старожитності.
Маючи можливість їздити у відрядження майже по всьому СРСР, вишукував речі старовини. Зібрав понад сто ікон на склі з Гуцульщини і Покуття ХІХ – початку ХХ століття. Придбав картини відомих художників Опанаса Заливахи, Романа Сельського, Григорія Смольського, Зеновія Флінти, живопис Володимира Патика, вироби скульптора Ярослава Мотики. У Харкові знайшов картину “Сліпий лірник” (1910 р.) художника з Галичини Ярослава Петрака. А ще у його колекції – писанки, вироби зі шкіри, дерева, різьблені колядницькі хрести, свічники-трійці, коренепластика, гуцульські топірці, кераміка, вишивані і ткацькі вироби. Тепер пан Гречко має клопіт з тим, як “позбутися” своєї колекції. Давно має намір передати її Львову, але місто відмовляється від цієї унікальної збірки. І якщо й надалі так буде, то його колекція поїде до Нью-Йорка або Мельбурна.
У пана Івана є ялинкові прикраси, виготовлені власноруч. Першу іграшку – колядника з яєчної шкаралупи, виготовив у 10-річному віці. Навчив цьому мистецтву своїх дітей та онуків.

На зустрічі з Іоаном Павлом II монахиня впала в екстаз

Іван Гречко був одним з найперших відвідувачів української громади США і Канади після розвалу СРСР. Побував також в Австралії, Нідерландах, Німеччині, Польщі, Франції, Італії, Чехії, Словаччині, Фінляндії. Виступав з промовами і лекціями у греко-католицьких церквах.
Тричі пан Гречко був прийнятий Його Святістю Папою Римським Іоаном Павлом ІІ. Найбільш вражаючою була перша зустріч.
– У 1990 році, як тільки греко-католицька церква вийшла з підпілля, – згадує пан Іван, – я, два священики і дві монахині були делеговані митрополитом Володимиром Стернюком до Берліна на Європейське зібрання католиків усього світу. Тоді зацікавилися, як ми витримали 50 років у підпіллі. Ми не сподівалися, що поїдемо до Риму. Але українці з діаспори та кардинал Любачівський все організували, і ми відлетіли до Риму. Мене вразило папське військо, одягнуте по-середньовічному. Кожен воїн стоїть на дерев’яному крузі, тримає галябарду і, стукаючи три рази в дошку, вітає тих, хто проходить. Зустріч з Папою відбулася у бібліотеці, де він приймає найвищі делегації. Розмова була щирою і теплою. Одна монахиня впала в екстаз від цієї зустрічі. Усім роздав вервиці, а мене нагородив медаллю з нагоди 20-ліття папства. Я був першим гуцулом, котрого прийняв Іоан Павло ІІ.
Вдруге пан Гречко побував на прийомі у Папи у 1992 році, коли перевозили в Україну мощі патріарха Йосифа Сліпого. Третій раз – у 1996 році під час святкування 400-ліття Берестейської унії. Тоді пан Гречко подарував Папі образ святого Юра на склі ХІХ століття. Згодом отримав з апостольської канцелярії листа-подяку за цей цінний подарунок.
 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.