УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 83 відвідувачів

Теги
Мазепа Церква і політика Священний Синод УПЦ забобони діаспора монастирі та храми України Києво-Печерська Лавра Приїзд Патріарха Кирила в Україну шляхи єднання Ющенко молодь 1020-річчя Хрещення Русі розкол в Україні Президент Віктор Ющенко Голодомор церква і суспільство краєзнавство Патріарх Алексій II Церква і влада Доброчинність Археологія та реставрація українська християнська культура комуністи та Церква секти постать у Церкві Митрополит Володимир (Сабодан) милосердя церква та політика іконопис Церква і медицина Предстоятелі Помісних Церков церковна журналістика УПЦ КП Католицька Церква УГКЦ вибори Вселенський Патріархат педагогіка автокефалія конфлікти






Рейтинг@Mail.ru






«Одеські вісті»: Честь служити пастві



«Одеські вісті», Анастасія Олійник, 18.07.2009

 

Настоятель Свято-Михайлівського храму у Любашівці тридцять років з шістдесяти прожитих (нещодавно відзначив ювілей) вірою і правдою служив людям і Богу.

Народився отець Іоанн (в миру Іван Володимирович Голубець) у селі Рутки Борщівського району на Тернопільщині, в сім’ї  простих колгоспників. Він мріяв навчатися у духовній семінарії. Добре навчався у школі, але вступити до омріяного закладу виявилося не так просто. Директора школи за те, що учень вступив до семінарії, зняли б з посади за неналежну ідеологічну роботу. У даному випадку обмежилися переведенням до іншої школи. Та першу вчительку, класного керівника представники влади викликали й запитували, як же вони виховували цього учня й прогледіли його? Самому ж випускнику у райвиконкомі посадовці пропонували вступати до сільськогосподарського інституту й не хвилюватися про вступні іспити, та він на те не пристав. То ж спершу Іван відслужив в армії, потім виписався зі свого і приписався у сусідньому Чортківському районі у дядька, і з рекомендацією свого духовного наставника – протоієрея Йосипа (який його і супроводжував), з села Рутки поїхав вступати до Одеської духовної семінарії. Так став семінаристом у 1975 році і ще до завершення навчання був направлений на службу до Ананьєва. Принагідно додати, що молодий семінарист з другого курсу був переведений відразу на четвертий, бо за третій здав екзамени екстерном.

До Любашівки священик з сім’єю приїхав у 1983 році, але не все відразу складалося гладко. Мало того, що влада була до церкви налаштована нелояльно, то ще й не було порозуміння з старостою.

– Прийшовши нести слово Боже людям, я раптом відчув вороже ставлення до себе з боку оточення. Тяжко переживав, а закінчилось усе мікроінфарктом, з’явилась перша сивина, і навіть хотів змінити парафію. Але, проаналізувавши усе, не відчував своєї вини і вирішив не здаватися, а братися за впорядкування церкви. Багато було зроблено: перекрили дах, поставили купол, у всьому підсобляв мій новий помічник – староста Феодосій Іларіонович Бущан, на жаль, уже покійний. Тоді проклали й дорогу від церкви до кладовища за власний кошт.

Потепління у стосунках з владою почалося після відзначення тисячоліття Хрещення Русі, тобто з 1988 року. А відтак почалося відродження духовності, потяглись прихожани до храму Божого.

У родині священика – три сини, два з яких – Олександр та Андрій – обрали батьківську стежку. Нині середульший – отець Олександр – має приход у Солтанівці, а отець Андрій за рекомендацією владики служить дияконом в Одесі на Слобідці. До речі, таку ж пропозицію отримував і Олександр, але відмовився. Хлопці змалечку брали участь у службах й вирізняються хорошими голосами. Найстарший син Вадим добре знається на техніці, він обрав собі інший шлях.

З 1999 року отець Іоанн з благословення владики Агафагнела є духовником священиків церков Ананьївського округу. Сам сповідається у монастирі.

А хрестили колись майбутнього священика на Різдво Іоанна Предтечі, тому й назвали батьки сина Іваном. Таким чином і визначили його подальшу долю.

На честь Дня ангела та ювілею звучали побажання міцного здоров’я, благополуччя, добра. Сам ювіляр відзначав, що відчуває особливу благодать від того, що має честь служити пастві, дякував представникам влади та гостям за постійну підтримку.

 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.