УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 46 відвідувачів

Теги
Священний Синод УПЦ Києво-Печерська Лавра церковна журналістика постать у Церкві розкол в Україні церква і суспільство Ющенко Церква і влада Археологія та реставрація 1020-річчя Хрещення Русі автокефалія Мазепа шляхи єднання Патріарх Алексій II Митрополит Володимир (Сабодан) Приїзд Патріарха Кирила в Україну молодь Вселенський Патріархат іконопис церква та політика українська християнська культура педагогіка Предстоятелі Помісних Церков секти Доброчинність Католицька Церква Голодомор вибори УГКЦ конфлікти Президент Віктор Ющенко Церква і політика монастирі та храми України милосердя діаспора Церква і медицина краєзнавство УПЦ КП комуністи та Церква забобони






Рейтинг@Mail.ru






«Молодий буковинець» (Чернівці): Сім’ї розбиває... комп’ютер



«Молодий буковинець» (Чернівці), Надія Будна та ін., 2009

Останнім часом до алкогольної та наркотичної залежностей додалася ще одна – комп’ютерна. Дедалі більше людей майже цілодобово перебувають у віртуальному світі, нехтуючи навчанням, сім’єю, здоров’ям. Фахівці вважають комп’ютерну залежність хворобою. Вона викликає розлади нервової системи та інші захворювання, навіть інсульти та інфаркти.

Діти залишилися без батька через порносайти

Мама 15-річного Максима не знає, що робити з сином, який проводить за комп’ютером по 12-16 годин на добу. «Тільки повернеться зі школи, одразу ж сідає за комп’ютер. Може навіть не поїсти, уроків не зробити, – скаржиться плачучи жінка. – Вночі прокидаюся, а він сидить за комп’ютером у своїй кімнаті. Став дратівливим, агресивним, виглядає хворим і стомленим. Припинив зустрічатися з друзями, нікуди з ними не ходить. Зі мною і чоловіком майже не розмовляє. А зараз канікули, то взагалі не виходить із дому тижнями. Просила, щоби поїхав до бабусі в село, – навідріз відмовився. Хотіла відключити комп’ютер від Інтернету – почав погрожувати, що втече з дому. Кричав, що комп’ютер – це його життя, і він не може без нього прожити й дня. Мабуть, треба звернутися до психолога, але не знаю, як затягнути туди Максима. Адже він не вважає себе хворим. Каже, що це просто його захоплення».

Саме комп’ютер став основною причиною розлучення 30-річної Аліни та її чоловіка. Тепер жінка одна виховує двох малих доньок. «П’ять років після одруження ми з Ігорем жили прекрасно. Одна за одною народилися наші донечки, якими ми не могли натішитися, – пригадує Аліна. – Коли придбали комп’ютер, навіть не гадала, що згодом він розлучить нас із чоловіком. Ігор дедалі більше часу проводив в Інтернеті, казав, що там багато цікавого, вночі «зависав» на порносайтах. Навіть у вихідні відмовлявся гуляти з дітьми. Поступово всі домашні клопоти лягли на мої плечі. Не допомагали ні благання, ні сльози, ні сварки. Ми дедалі більше віддалялися одне від одного, могли днями не розмовляти. Я не витримала такого життя і подала документи на розлучення».

Шукала сина, який два дні пропадав у клубах

12-річного Антона ми зустріли в одному з міських Інтернет-клубів, де він азартно намагався переїхати машиною фігурку людини, яка бігла попереду. «Ця гра називається «Автоармагедон», – пояснив хлопчик, не відриваючись від екрана. – Щоби виграти, мені треба переїхати аж 33 тисячі чоловік. Одного разу я вже знищив усіх за два тижні. Ще мені подобається грати в «Зоряні війни», де нападають ворожі космічні кораблі. Треба обрати зброю і знищити їх». «А батьки не сваряться з тобою через те, що сидиш тут і стріляєш?» – запитую. «Ні, вони не забороняють мені грати, навіть гроші дають, – запевнив Антон. – Спокійні, що я не бігаю вулицями з іншими хлопцями, а чимось зайнятий».
– У нас буває багато підлітків, особливо зараз, коли почалися канікули, – розповів адміністратор клубу. – Я не слідкую, скільки годин вони сидять за комп’ютером і в які ігри грають, бо це не входить у мої обов’язки. Якось приходила
жінка, шукала свого сина-школяра, показувала його фотографію. Казала, що він не з’являвся додому вже два дні. Після того, як вдома відключили Інтернет, він почав навідуватися до комп’ютерних залів.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

ЗА МОНІТОРОМ СЛІД СИДІТИ НЕ БІЛЬШЕ ДВОХ ГОДИН
Згідно з медичними вимогами, діти 7-10 років можуть проводити за комп’ютером не більше 45 хвилин на день.
Від 11 до 13 років – двічі на день по 45 хвилин. До 16 років – тричі на день по 45 хвилин.
Підраховано, що найчастіше «зависають» у віртуальному світі молоді люди віком від 14 до 29 років, 63 відсотки з них – чоловіки.

Перемогти залежність можна подорожами і спортом

Ігор ОГДАНСЬКИЙ, практикуючий психолог, консультант із питань залежностей:
– До мене звертаються по допомогу люди, які багато часу проводять за комп’ютером, вважаючи це своїм захопленням. Найчастіше приходять мами, діти яких «зависають» в Інтернеті. Лише за останній місяць їх було п’ятеро. Вони скаржилися на неадекватну поведінку своїх дітей, бідкалися, що втрачають із ними контакт. Найкращий результат досягається тоді, коли ми працюємо з усією сім’єю, заглиблюємося в її проблеми, тому радимо батькам приходити з дітьми. Інколи дружини нарікають на своїх чоловіків, які віддаляються від сім’ї, надаючи перевагу віртуальному спілкуванню.
Комп’ютерна залежність – це можливість втечі від реальності в штучний віртуальний світ. Вона може свідчити про те, що в людини щось негаразд у житті, у стосунках з близькими людьми. Інтернетзалежність розвивається навіть швидше, ніж алкоголізм. А стадії залежності схожі до наркотичної – людина вже не може сама відірватися від екрана. Вона не усвідомлює, що «зависання» в Інтернеті – це шлях до самотності в реальному світі. Пацієнтів з діагнозом «комп’ютерна залежність» з кожним роком дедалі більшає. Але люди не усвідомлюють її небезпеки.

КУДИ ЗВЕРТАТИСЯ
Люди, які мають проблеми із залежностями, у тому числі й із комп’ютерною, можуть звертатися щочетверга до Центру практикуючої психології і соціальної роботи, який знаходиться за адресою: м. Чернівці, проспект Незалежності, 88 Б; тел. 3-30-88.

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА
Не потрібно шукати винних, а краще зрозуміти, що викликало залежність, і намагатися усунути цю причину. Адже в цьому випадку відповідальність у всіх однакова. І коли подружжя розлучається через те, що чоловік багато часу просиджує за комп’ютером – неправильно.
Батьки повинні звернути увагу, скільки часу їхні діти проводять за комп’ютером, на їхню поведінку, зміну режиму дня і ночі. Їм потрібно більше часу бути з ними, спілкуватися, зважати на їхні проблеми.
Відключення комп’ютера від Інтернету – не вихід. Репресивні методи в боротьбі із залежностями часто можуть дати зворотний результат – ще більше посилити її або ж призвести до заміни іншою.
Людям, у яких виникають життєві проблеми, слід не втікати від них у штучний віртуальний світ, а намагатися вирішити їх та отримувати задоволення від реального життя. Скажімо, виїхати із сім’єю на природу, поспілкуватися з друзями, зайнятися спортом чи улюбленою справою.

роздуми з приводу

Контролювати «чадо» слід обов’язково

Чернівчанин Ігор ГАМАЛЬ, розробник інтернет-ресурсів (девелопер), вважає, що нині не обійтися без комп’ютера. Проте потрібно чітко розрізняти реальний та віртуальний світи і не намагатися замінити їх.
– Доводиться проводити багато часу перед монітором. Проте я завжди чітко усвідомлював різницю між реальним життям і віртуальним, – розповів Ігор. – Для мене Інтернет – це лише робота, а справжнє життя проходить не за монітором, а з друзями,
рідними та коханою дівчиною. Ми живемо в такий час, коли сам темп життя спонукає нас до користування комп’ютером. Просто дітям потрібно нормально та доступно пояснити, що Інтернет – це інформація, але вона може бути не лише доброю і корисною, а й негативною. Звісно, контроль батьків є обов’язковим і постійним. Не можна, придбавши комп’ютер та підключивши Інтернет, дозволити йому виховувати вашу дитину. Інтернет дає грандіозні можливості, а вже розвиватиметься чи деградуватиме дитина, залежить лише від тата з мамою.
Щодо дорослих людей, то тут варто усвідомити одну річ. Якщо ви користуєтеся комп’ютером для отримання потрібних вам знань, фактів, передачі даних, то в цьому немає нічого поганого. Якщо ж Інтернет стає інструментом для безглуздого спілкування, варто замислитися, до чого це може призвести. Адже доки ви ховаєтесь у віртуальному світі, реальне життя триває далі…

Інтернет дає можливість віртуально втілювати мрії. Тут можна бути ким завгодно, робити що заманеться. Але це ніколи не замінить реального життя. 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.