УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 85 відвідувачів

Теги
педагогіка Археологія та реставрація комуністи та Церква Києво-Печерська Лавра Предстоятелі Помісних Церков Церква і влада церковна журналістика діаспора розкол в Україні Церква і медицина краєзнавство УПЦ КП вибори конфлікти церква та політика Доброчинність молодь Мазепа українська християнська культура Голодомор Католицька Церква 1020-річчя Хрещення Русі Ющенко забобони секти милосердя монастирі та храми України Митрополит Володимир (Сабодан) Священний Синод УПЦ УГКЦ постать у Церкві Приїзд Патріарха Кирила в Україну шляхи єднання іконопис Патріарх Алексій II автокефалія Вселенський Патріархат Церква і політика церква і суспільство Президент Віктор Ющенко






Рейтинг@Mail.ru






«Хрещатик» (Київ): Передати скарби нащадкам. Науковий співробітник Національного заповідника “Софія Київська” Марина Мірошниченко розповіла про реставрацію Андріївської церкви



«Хрещатик» (Київ), Спілкувався В’ячеслав Ковтун, 17.11.09

В Андріївській церкві уже 5-й місяць тривають реставраційні роботи. Кореспондент "Хрещатика" зустрівся з науковим співробітником національного заповідника "Софія Київська", аби довідатися про перебіг реставрації, а також чи є у тамтешніх священиків приміщення для церковного служіння.


— Яке ставлення ЮНЕСКО до української пам’ятки?
— Андріївська церква є складовою частиною національного заповідника “Софія Київська”. У 1990 році разом із Києво-Печерською лаврою заповідник “Софія Київська” було взято на облік до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. В останні роки тривають перемовини про те, щоб Андріївська, а також Кирилівська церкви увійшли до цього списку.


Експерти ЮНЕСКО, приїхавши, оглянули обидві споруди. Коли вони підійшли і побачили розташування Андріївської церкви, по-перше, у старій частині Києва, по-друге, на пагорбі, на такому складному географічному рельєфі, то ще здалеку оцінили унікальність нашої пам’ятки.
Але, на превеликий жаль, вони побачили й умови, в яких Андріївська церква перебуває нині. Адже нещадно експлуатується територія, що її оточує. Торговельні кіоски та намети на Андріївському узвозі, велика кількість автомобілів навколо пам’ятки, будівництво на Десятинній вулиці, на Боричевому току — все це ускладнює потрапляння Андріївської церкви до списку ЮНЕСКО. Тому нині велике питання, чи увійде вона до списку цієї всесвітньої організації, потрапивши таким чином під її патронат.

— А коли потрапить до списку ЮНЕСКО, то які переваги дістане наша пам’ятка?
— Усі країни світу прагнуть, щоб їхні пам’ятки — будь то унікальне природне явище чи заповідник, чи архітектурна споруда — потрапили до списку ЮНЕСКО. Це, перш за все, престиж країни і говорить про те, що країна має давню культуру й дбає про своє минуле, а значить, вона матиме підтримку світової спільноти. Я вже не кажу про переваги для країни щодо туристичного бізнесу. Андріївська церква — візитка Києва та й всієї України.

— Нині церква перебуває на довгоочікуваному ремонті, чи надовго це, і як просуваються справи?
— По-перше, Андріївська церква є музеєм уже більш ніж 40 років. У вересні цього року виповнився 41 рік, як вона стала державною пам’яткою, тому її стан підтримується найкращими реставраторами України. Закривається церква на ремонт чи ні, реставрацію тут проводять постійно. Що стосується останніх ремонтно-реставраційних робіт, то вони назрівали давно. Майже сім років тривали розмови про реставрацію пагорба, на якому стоїть Андріївська церква. На жаль, в результаті недобре продуманих будівельних робіт пагорб навколо храму почав зсуватися, що могло спричинити руйнацію самої церкви. Підготовчі проектні роботи розпочалися у 2008 році. А безпосередньо реставраційні роботи — у липні нинішнього. Роботи ці полягають у тому, що забивають у два яруси під церквою і вздовж Пейзажної алеї буро-набивні палі, які укріплюють пагорб. Такої масштабної реставрації в Андріївської церкви не було ще ніколи. Щоб забити палі, землю від фундаменту храму зняли повністю. Цю дуже важливу роботу краще було б зробити ще влітку. Та ми розуміємо всю складність нинішніх часів із фінансуванням.
Як довго це триватиме, мені важко сказати, але обіцяли нам до нового року завершити забивати палі та спорудити навколо фундаменту берму — для прокладання комунікацій. А засипатимуть землею уже за теплої погоди, напевно, вже в травні-червні наступного року.

— У зв’язку з ремонтом у церкві припинили богослужіння?
— Як музей церкву закрито ще з липня 2009 року, а ще до початку листопада вона була доступною для віруючих. Власне кажучи, на богослужіння приходить небагато людей. Зате дуже багато до церкви потрапляє туристів, які приходять подивитися на красу внутрішнього оздоблення храму і щоб поставити свічку. Ми вже 8 років спостерігаємо за релігійним життям в Андріївській церкві — відтоді, як у 2001-му наказом Кабміну Українській автокефальній православній церкві було надано дозвіл на богослужіння в цьому храмі.
Відтоді храм не мав тут жодного вихідного дня. Нарешті, слава Богу, нині, під час ремонту, церква хоч відпочине.

— Коли завершиться реставрація?
— Взагалі-то разом з повною реставрацією інтер’єру всередині церкви роботи мали закінчитися за планом у травні 2010 року. Однак за браком коштів і за згаяним часом вони розтягнуться на довший термін.

— А церковнослужителі не зверталися до людей за пожертвами на реставрацію, з огляду на те, що в державному бюджеті нині бракує коштів?
— В УАПЦ кажуть, мовляв, нехай держава передасть нам ключі від церкви, тоді ми дбатимемо про реставрацію. Але ж Андріївська церква — не рядова релігійна споруда. І отак запросто передати унікальну пам’ятку культури світового значення — хто ж на це піде? В усьому світі так роблять, коли така історична пам’ятка є музеєм і одночасно використовується як релігійна споруда. Там усі дбають про збереження унікальних пам’яток для нащадків.


У нас якось так склалося, що музейники прагнуть зберегти унікальні державні скарби, а церковники лише дбають про те, як скористатися ними. Але ж наше спільне завдання перед історією — зберегти надбання віків. Ми прийняли скарби від предків, тож повинні передати їх і своїм нащадкам.

 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.