УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 87 відвідувачів

Теги
Голодомор Митрополит Володимир (Сабодан) Приїзд Патріарха Кирила в Україну конфлікти Президент Віктор Ющенко іконопис церква та політика Священний Синод УПЦ монастирі та храми України шляхи єднання секти педагогіка постать у Церкві Києво-Печерська Лавра розкол в Україні Патріарх Алексій II Церква і медицина 1020-річчя Хрещення Русі Вселенський Патріархат УПЦ КП забобони церква і суспільство автокефалія краєзнавство Доброчинність Церква і влада Церква і політика Предстоятелі Помісних Церков діаспора Мазепа вибори церковна журналістика милосердя молодь українська християнська культура Ющенко Католицька Церква Археологія та реставрація УГКЦ комуністи та Церква






Рейтинг@Mail.ru






«Місто» (Вінниця): Вінчанню і молебену тарифу немає. Про «вартість» церковних обрядів у Вінниці та кризу



«Місто» (Вінниця), Андрій Толстой, 23.10.09

Навіть люди, які не ходять на служби, все ж бувають у церкві принаймні, коли їх охрещують, вінчають. Тож питання вартості церковних послуг актуальне навіть для тих, хто християнин лише за назвою.
Відтак зрозумілий резонанс, який викликала днями в Одесі стаття «Ритуальні гонорари одеських храмів», яку місцевий єпископат назвав «наклепом на Христа».
Суть у тому, що віруючі жертвують на обряди і дійсно є певні рамки – від 200 гривень за вінчання, від 50 за відспівування… Адже держава церкву не фінансує, а потрібно платити за опалення, світло і воду по повній програмі, будувати й ремонтувати храми, утримувати священиків. Але так само відомо, що бідним (а це видно по людині) послуги надаються безкоштовно.
До того ж, економічна нестабільність торкнулася всіх. Відтак скоротилась і кількість пожертв, однак вінницькі священики не піднімають «плати» за виконання обрядів. І наголошують, що пожертви на храм – це завжди дія добровільна, і водночас природня практика для християн згідно із Святим Письмом.
— Подивіться хоча б на монету вартістю одна гривня — князь Володимир тримає в руці Десятинну церкву, — розповів «Місту» паламар Святопреображенського собору Ярослав. – Цей храм був зведений князем одним із перших на Русі, аби нагадувати, що християни мають давати Богові десятину своїх доходів. Такого нині немає. А що таке 200 чи 300 гривень пожертвування за вінчання, 100 гривень — за хрещення, 50-150 гривень — за відспівування? Адже ці події людина переживає в житті один раз…
— При кожному храмі діє парафіяльна рада, яка виходячи з потреб парафії визначає розмір пожертв, — говорить прес-секретар Вінницької єпархії УПЦ (МП) Владислав Демченко. — А на послуги, які надаються поза храмом, наприклад, освячення житла чи автомобіля, люди, як правило, жертвують, хто скільки може.
За словами єпископа Вінницького і Брацлавського УПЦ КП Онуфрія, в період кризи ускладнилося будівництво храмів.
— Цього року ми планували завершити будівництво 14 храмів, але буде дуже добре, якщо справимось з 10, — каже він. — Це спричинено як подорожчанням будматеріалів, так і зменшенням пожертв.
Владика Онуфрій пояснює, що сталої «ціни» за виконання треб у храмах єпархії не існує. Проте існують певні норми.
— Візьмемо, наприклад, вінчання, — продовжує він. – По Писанію пожертва має становити десяту частину витрат, які йдуть на саме святкування. Але такого і близько немає… Пожертва на здійснення цього таїнства сьогодні від 100 гривень.
При цьому, зазначив владика, якщо людина бідна і не має навіть кількох гривень на пожертву, священик повинен виконати милість.
 — Неприродно порівнювати церкву з магазином. Господь Ісус Христос сказав: «Даром отримали, даром давайте». Якщо людина не розуміє духовного та біблійного закону про десятину та пожертви, її не потрібно примушувати щось давати.

 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.