УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 74 відвідувачів

Теги
монастирі та храми України милосердя постать у Церкві автокефалія розкол в Україні шляхи єднання УГКЦ комуністи та Церква Церква і медицина Митрополит Володимир (Сабодан) іконопис українська християнська культура Мазепа молодь Києво-Печерська Лавра секти Археологія та реставрація Предстоятелі Помісних Церков Президент Віктор Ющенко Церква і влада забобони Патріарх Алексій II церква та політика Церква і політика церква і суспільство 1020-річчя Хрещення Русі краєзнавство Доброчинність педагогіка Голодомор церковна журналістика конфлікти Священний Синод УПЦ УПЦ КП діаспора Вселенський Патріархат Католицька Церква Приїзд Патріарха Кирила в Україну Ющенко вибори






Рейтинг@Mail.ru






«Притвор» (Київ): Язичники, не зупиняйтесь на півдорозі! Тези доповіді у Православному Богословському місіонерському Клубі столиці



«Притвор» (Київ), 11.12.2009

4 грудня 2009 р. у київському храмі Пророка Божого Іллі (УПЦ МП) відбулася зустріч Православного богословського дискусійного місіонерсько-просвітницького Клубу на честь св. ап. Павла. Цей клуб був створений православною молоддю столиці за сприянням голови Синодального відділу благодійності і соціального служіння о. Сергія Косовського та настоятеля Іллінської церкви протоієрея Віталія Косовського. Однією з перших для обговорення була визначена тема „Язичництво і передання про Рай, або Коріння первісної релігії”. Основну доповідь перед учасниками прочитала аспірантка Інституту мови НАН України Світлана Лутава.

Тези цієї цікавої доповіді подаються нижче, а ми нагадуємо, що

Православний богословський місіонерський Клуб на честь св. ап. Павла збирається щоп”ятниці о 18.30 (без запізнень!) за адресою: ст.м. Контрактова площа, вул. Почайнинська, 2, храм Пророка Божого Іллі (трапезна).


Доповідь учасника Православного богословського міссіонерського дискусійного Клубу на честь святого апостола Павла аспірантки інституту мови НАН України Світлани Лутави

• В тези доповіді були додані редакційні вставки від модератору Клубу, які помічені “ * ” на початку і в кінці вставки.

• Тема доповіді: Православ'я і язичництво та передання про Рай, або Корені первісної релігії.

• *Актуальність: За п'ять останніх років можна помітити, як так звані сучасні язичники (неоязичники) стали не лише активно діяти, а й більш інтелектуально. З'явилися і так звані „православні язичники” — язичники, які називають самі себе православними! На це необхідно звертати увагу як на міссіонерський виклик!*

1. Міфи, казки, обряди, символіка обрядних народних предметів, історичні пам'ятки, заговори, древні літературні сюжети, давні твори, фолькльорний матеріал зберігають інформацію про язичницьке уявлення світобудови, створення, загибелі і спасіння світу, людської цивілізації.

2. На основі проведеної реконструкції цих уявлень (М. Элиаде: Аспекты мифа, Морфология сказки, Исторические корни волшебной сказки; Г. Балишев: Вірування Українського народу; Мелетинський: Поетика міфа; С.И. Толстая и др., Мифологический словарь, Словянские древности (этнолингвистический словарь); Н.И. Толстой, Славянское язычество, избранные труды и др.) — (різні джерела є як російською, так і в українською мовами) можемо виділити наступні риси “Того світу” (світу мертвих, потойбічного, духовного, містичного, божественного або, навпаки, пекельного):

— Хазяїн і божество — найчастіше сонце

— Мешканці — померлі або лише птахи та звірі

— Сам світ або саме місце — це в більшості випадків сад

— Дуже часто в цьому особливому місці знаходиться щось дуже особливе, в більшості випадків — це дерево, або просто якесь джерело води, яке дарує життя або омолоджує, та дуже пильно охороняеться

— Крадіжка цього продукту провокує вигнання

— Шлях тіла на той світ через смерть

— В деяких давніх міфах про створення світу зустрічається історія про те, як через смерть певного міфологічного героя божественного походження — від руки іншого героя потім створюється світ з цього самого померлого героя

— Інколи подібне зображення відновлення життя через смерть зустрічається в окремих язичницьких обрядах!

— Та найбільш росповсюджене це — не в обрядах людського жертвоприношення, а в обрядах так званої ініціації, який виглядає як зображення смерті і повернення до життя. Через фізичні муки примітивними методами та за допомогою наркотичних засобів посвяченого доводять до такого стану, що він мусить повірити в те, що він дійсно помер!

*(Порівняйте:“Бо якщо ми з”єднані з Ним подібністю смерті Його, то мусимо бути [поєднані] і [подібністю] воскресіння”(Рим.6:5).)*

— Характерним для багатьох таких язичницьких релігійно-етнічних елементах і засобах зображення і збереження культурологічної інформації та передання є саме така риса: Викупна жертва героя продовжує буття цивілізації свого соціуму.

*(Порівняйте:“ Безрозсудний! те, що ти сієш, не оживе, якщо не помре” (1Кор.15:36))*

— З православного богослов'я відомо, що передання про первісну релігію зберігалося навіть до часів Авраама в певних родах або навіть народах: “Бо Мелхиседек, цар Салима, священик Бога Всевишнього, той, який зустрів Авраама і благословив його, що повертався після поразки царів, котрому і десятину відділив Авраам від усього, - по-перше, по знаменню [імені] цар правди, а потім і цар Салима, тобто цар миру” (Євр.7:1,2) “і Мелхиседек, цар Салимський, виніс хліб і вино, - він був священик Бога Всевишнього і благословив його, і сказав: благословенний Авраам від Бога Всевишнього, Володаря неба і землі” (Бут.14:18-19).
Також ще деякі біблійні посилання по Мелхиседеку: Пс.109:4; Євр.5:6; Євр.5:10; Євр.6:20; Євр.7:10-11; Євр.7:15; Євр.7:17; Євр.7:21 тощо

*Було б дивно для самих нас, православних християн, якби це передання не збереглося.*

— Отже цілком природньо, що і в язичницьких переказах зберігалося передання про первісну істинну релігію від самого як Адама так і від Ноя, адже в багатьох легендах ми бачимо схожі перекази які нагадують відомі біблійні історї, в тому числі і як показовий приклад історія про Ноєв потоп: Согласно исследованиям Дж. Дж. Фрэзера, обнаружены следы сказания в Вавилонии, Палестине, Сирии, Фригии, Индии, Бирме, Вьетнаме, на многих островах Индонезии, Филиппин, Андаманских островах, Тайване, Камчатке, Новой Гвинее, Австралии, островах Меланезии, Микронезии и Полинезии, среди множества индейских племён от Огненной Земли до Аляски (учтена почти сотня версий). Однако такие сказания практически отсутствуют в Африке (кроме занесённых европейскими миссионерами), Восточной, Центральной и Северной Азии и редки в Европе (встречаются в Древней Греции, Уэльсе, среди литовцев, трансильванских цыган и манси). Це такі міфи, як: Шумеро-аккадская мифология- Сказание о Зиусудре; Сказание об Атрахасисе; Сказание об Утнапиштиме; Рассказ Бероса — Вавилонская легенда о потопе долгое время была известна европейским учёным благодаря её изложению у «халдейского» историка Бероса (III в. до н. э.), писавшего на греческом языке. Сам труд Бероса не сохранился, но его рассказ был пересказан греческим учёным Александром Полигистором и так далі.

— Але язичництво зберегло ці дані звісно у викривленому вигляді

— Таким чином, у певному розумінні язичництво пам'ятає також про Рай і про Бога, як джерело світла

— Як не дивно, докладне дослідження показало, що це уявлення найбільш виразно представлено в культах канібалістичному, тотемічному або солярному. (Що таке канібалістичний, гадаю, зрозуміло; тотемічний— це культ на основі уявлень про те, що предком роду є тварина; солярний — це культ сонця, неба, зірки.)

— Одна з основних ідей саме розглянутих уявлень – це очікування, або надія на позбавлення смерті

— Уявлення зберігаються на всій території Землі, навіть не зважаючи на розірвані материки, пам'ятки дуже стійкі і розвиток сюжетів був поступовий

3. *Якщо в раю Адаму була вже дана обітниця про месію та спасіння: “і ворожу покладу між тобою і між дружиною, і між сім'ям твоїм і сім'ям її; воно буде уражати тебе в голову, а ти будеш жалити його у п”яту” (Бут.3:15); а це є одна з найважливіших істин як первісної релігії, так і сучасного Християнства, — то в контексті вищесказаного язичництво повинно було в певних формах зберегти і це, хоча і у викрівленому, як вже було сказано, вигляді.*

Резюме:

• Отже, якщо язичники хочуть йти до коріння предків, хай проводять об’єктивну реконстукцію свого культу не на основі фальсифікованої та сумнівної пам'ятки, а використовуючи дійсні фольклорні матеріали, міфи та всі відповідні наукові та сучасні методи і засоби, досягнення, надбання, не зупиняючись при цьому на півдорозі, а йдуть до першоджерела.

*Стосовно питання того, що в інших народах теж є перекази про “воскреслих героїв”, це теж можна дослідити — і побачити, що головна різниця така: в Християнстві це в дійсності сталось, а не залишилось міфом, пророцтвом, переказом, історією, і продовжує впливати на життя людей і всього світу.*

Примітка: редакційні вставки вставлені модератором Клубу є логічними додатками, які взяті не з самого докладу, а з аргументів, які були висловлені в ході реальної дискуссії, та для більшої ясності їх зроблено більш докладними за допомогою підручних інтернет-джерел , які не були доступні під час самої дискусії.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.