УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 85 відвідувачів

Теги
монастирі та храми України іконопис УПЦ КП УГКЦ педагогіка краєзнавство молодь Католицька Церква конфлікти українська християнська культура церковна журналістика Голодомор діаспора Митрополит Володимир (Сабодан) Патріарх Алексій II шляхи єднання Археологія та реставрація постать у Церкві Церква і політика комуністи та Церква Мазепа Ющенко 1020-річчя Хрещення Русі церква і суспільство Церква і медицина розкол в Україні Священний Синод УПЦ автокефалія Предстоятелі Помісних Церков забобони Доброчинність Приїзд Патріарха Кирила в Україну вибори секти Вселенський Патріархат милосердя Києво-Печерська Лавра Церква і влада церква та політика Президент Віктор Ющенко






Рейтинг@Mail.ru






«Притвор» (Київ): Язичники, не зупиняйтесь на півдорозі! Тези доповіді у Православному Богословському місіонерському Клубі столиці



«Притвор» (Київ), 11.12.2009

4 грудня 2009 р. у київському храмі Пророка Божого Іллі (УПЦ МП) відбулася зустріч Православного богословського дискусійного місіонерсько-просвітницького Клубу на честь св. ап. Павла. Цей клуб був створений православною молоддю столиці за сприянням голови Синодального відділу благодійності і соціального служіння о. Сергія Косовського та настоятеля Іллінської церкви протоієрея Віталія Косовського. Однією з перших для обговорення була визначена тема „Язичництво і передання про Рай, або Коріння первісної релігії”. Основну доповідь перед учасниками прочитала аспірантка Інституту мови НАН України Світлана Лутава.

Тези цієї цікавої доповіді подаються нижче, а ми нагадуємо, що

Православний богословський місіонерський Клуб на честь св. ап. Павла збирається щоп”ятниці о 18.30 (без запізнень!) за адресою: ст.м. Контрактова площа, вул. Почайнинська, 2, храм Пророка Божого Іллі (трапезна).


Доповідь учасника Православного богословського міссіонерського дискусійного Клубу на честь святого апостола Павла аспірантки інституту мови НАН України Світлани Лутави

• В тези доповіді були додані редакційні вставки від модератору Клубу, які помічені “ * ” на початку і в кінці вставки.

• Тема доповіді: Православ'я і язичництво та передання про Рай, або Корені первісної релігії.

• *Актуальність: За п'ять останніх років можна помітити, як так звані сучасні язичники (неоязичники) стали не лише активно діяти, а й більш інтелектуально. З'явилися і так звані „православні язичники” — язичники, які називають самі себе православними! На це необхідно звертати увагу як на міссіонерський виклик!*

1. Міфи, казки, обряди, символіка обрядних народних предметів, історичні пам'ятки, заговори, древні літературні сюжети, давні твори, фолькльорний матеріал зберігають інформацію про язичницьке уявлення світобудови, створення, загибелі і спасіння світу, людської цивілізації.

2. На основі проведеної реконструкції цих уявлень (М. Элиаде: Аспекты мифа, Морфология сказки, Исторические корни волшебной сказки; Г. Балишев: Вірування Українського народу; Мелетинський: Поетика міфа; С.И. Толстая и др., Мифологический словарь, Словянские древности (этнолингвистический словарь); Н.И. Толстой, Славянское язычество, избранные труды и др.) — (різні джерела є як російською, так і в українською мовами) можемо виділити наступні риси “Того світу” (світу мертвих, потойбічного, духовного, містичного, божественного або, навпаки, пекельного):

— Хазяїн і божество — найчастіше сонце

— Мешканці — померлі або лише птахи та звірі

— Сам світ або саме місце — це в більшості випадків сад

— Дуже часто в цьому особливому місці знаходиться щось дуже особливе, в більшості випадків — це дерево, або просто якесь джерело води, яке дарує життя або омолоджує, та дуже пильно охороняеться

— Крадіжка цього продукту провокує вигнання

— Шлях тіла на той світ через смерть

— В деяких давніх міфах про створення світу зустрічається історія про те, як через смерть певного міфологічного героя божественного походження — від руки іншого героя потім створюється світ з цього самого померлого героя

— Інколи подібне зображення відновлення життя через смерть зустрічається в окремих язичницьких обрядах!

— Та найбільш росповсюджене це — не в обрядах людського жертвоприношення, а в обрядах так званої ініціації, який виглядає як зображення смерті і повернення до життя. Через фізичні муки примітивними методами та за допомогою наркотичних засобів посвяченого доводять до такого стану, що він мусить повірити в те, що він дійсно помер!

*(Порівняйте:“Бо якщо ми з”єднані з Ним подібністю смерті Його, то мусимо бути [поєднані] і [подібністю] воскресіння”(Рим.6:5).)*

— Характерним для багатьох таких язичницьких релігійно-етнічних елементах і засобах зображення і збереження культурологічної інформації та передання є саме така риса: Викупна жертва героя продовжує буття цивілізації свого соціуму.

*(Порівняйте:“ Безрозсудний! те, що ти сієш, не оживе, якщо не помре” (1Кор.15:36))*

— З православного богослов'я відомо, що передання про первісну релігію зберігалося навіть до часів Авраама в певних родах або навіть народах: “Бо Мелхиседек, цар Салима, священик Бога Всевишнього, той, який зустрів Авраама і благословив його, що повертався після поразки царів, котрому і десятину відділив Авраам від усього, - по-перше, по знаменню [імені] цар правди, а потім і цар Салима, тобто цар миру” (Євр.7:1,2) “і Мелхиседек, цар Салимський, виніс хліб і вино, - він був священик Бога Всевишнього і благословив його, і сказав: благословенний Авраам від Бога Всевишнього, Володаря неба і землі” (Бут.14:18-19).
Також ще деякі біблійні посилання по Мелхиседеку: Пс.109:4; Євр.5:6; Євр.5:10; Євр.6:20; Євр.7:10-11; Євр.7:15; Євр.7:17; Євр.7:21 тощо

*Було б дивно для самих нас, православних християн, якби це передання не збереглося.*

— Отже цілком природньо, що і в язичницьких переказах зберігалося передання про первісну істинну релігію від самого як Адама так і від Ноя, адже в багатьох легендах ми бачимо схожі перекази які нагадують відомі біблійні історї, в тому числі і як показовий приклад історія про Ноєв потоп: Согласно исследованиям Дж. Дж. Фрэзера, обнаружены следы сказания в Вавилонии, Палестине, Сирии, Фригии, Индии, Бирме, Вьетнаме, на многих островах Индонезии, Филиппин, Андаманских островах, Тайване, Камчатке, Новой Гвинее, Австралии, островах Меланезии, Микронезии и Полинезии, среди множества индейских племён от Огненной Земли до Аляски (учтена почти сотня версий). Однако такие сказания практически отсутствуют в Африке (кроме занесённых европейскими миссионерами), Восточной, Центральной и Северной Азии и редки в Европе (встречаются в Древней Греции, Уэльсе, среди литовцев, трансильванских цыган и манси). Це такі міфи, як: Шумеро-аккадская мифология- Сказание о Зиусудре; Сказание об Атрахасисе; Сказание об Утнапиштиме; Рассказ Бероса — Вавилонская легенда о потопе долгое время была известна европейским учёным благодаря её изложению у «халдейского» историка Бероса (III в. до н. э.), писавшего на греческом языке. Сам труд Бероса не сохранился, но его рассказ был пересказан греческим учёным Александром Полигистором и так далі.

— Але язичництво зберегло ці дані звісно у викривленому вигляді

— Таким чином, у певному розумінні язичництво пам'ятає також про Рай і про Бога, як джерело світла

— Як не дивно, докладне дослідження показало, що це уявлення найбільш виразно представлено в культах канібалістичному, тотемічному або солярному. (Що таке канібалістичний, гадаю, зрозуміло; тотемічний— це культ на основі уявлень про те, що предком роду є тварина; солярний — це культ сонця, неба, зірки.)

— Одна з основних ідей саме розглянутих уявлень – це очікування, або надія на позбавлення смерті

— Уявлення зберігаються на всій території Землі, навіть не зважаючи на розірвані материки, пам'ятки дуже стійкі і розвиток сюжетів був поступовий

3. *Якщо в раю Адаму була вже дана обітниця про месію та спасіння: “і ворожу покладу між тобою і між дружиною, і між сім'ям твоїм і сім'ям її; воно буде уражати тебе в голову, а ти будеш жалити його у п”яту” (Бут.3:15); а це є одна з найважливіших істин як первісної релігії, так і сучасного Християнства, — то в контексті вищесказаного язичництво повинно було в певних формах зберегти і це, хоча і у викрівленому, як вже було сказано, вигляді.*

Резюме:

• Отже, якщо язичники хочуть йти до коріння предків, хай проводять об’єктивну реконстукцію свого культу не на основі фальсифікованої та сумнівної пам'ятки, а використовуючи дійсні фольклорні матеріали, міфи та всі відповідні наукові та сучасні методи і засоби, досягнення, надбання, не зупиняючись при цьому на півдорозі, а йдуть до першоджерела.

*Стосовно питання того, що в інших народах теж є перекази про “воскреслих героїв”, це теж можна дослідити — і побачити, що головна різниця така: в Християнстві це в дійсності сталось, а не залишилось міфом, пророцтвом, переказом, історією, і продовжує впливати на життя людей і всього світу.*

Примітка: редакційні вставки вставлені модератором Клубу є логічними додатками, які взяті не з самого докладу, а з аргументів, які були висловлені в ході реальної дискуссії, та для більшої ясності їх зроблено більш докладними за допомогою підручних інтернет-джерел , які не були доступні під час самої дискусії.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.