УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 94 відвідувачів

Теги
Президент Віктор Ющенко 1020-річчя Хрещення Русі Мазепа Приїзд Патріарха Кирила в Україну забобони Патріарх Алексій II церква та політика краєзнавство Священний Синод УПЦ церковна журналістика конфлікти секти Києво-Печерська Лавра Вселенський Патріархат вибори монастирі та храми України Ющенко шляхи єднання УГКЦ педагогіка автокефалія комуністи та Церква УПЦ КП Митрополит Володимир (Сабодан) Голодомор діаспора Археологія та реставрація Предстоятелі Помісних Церков українська християнська культура молодь іконопис Церква і політика Церква і медицина розкол в Україні Доброчинність милосердя церква і суспільство Католицька Церква Церква і влада постать у Церкві






Рейтинг@Mail.ru






«Слобідський край» (Харків): «Життя без віри – що пустеля...» Розмова з секретарем Харківського Єпархіального Управління УПЦ протоієреєм Михаїлом



«Слобідський край» (Харків), Микола Тараненко, 28.09.09

Розмова з секретарем Харківського Єпархіального Управління УПЦ, кандидатом богослов’я, протоієреєм отцем Михаїлом.

Кожен подарунок на іменини зазвичай прий-нято вважати приємним і дорогим. Однак той, що його в нинішні 355-ті роковини Харкова вже встигла отримати до свого прийдешнього 210-річчя Харківська єпархія Української Православної Церкви, певно, справді можна вважати безцінним. Таким по праву бачиться поява унікального видання «Православної енциклопедії Харківщини». Правда, це тільки один, хоча й вельми значущий момент широкомасштабної підготовки слобожанської спільноти до знаменної дати. З приводу цих та інших насущних питань, в яких мимоволі тісно ув’язалося духовне й світське, наразі й повели розмову з секретарем Харківського Єпархіального Управління УПЦ, кандидатом богослов’я, протоієреєм отцем Михаїлом.

Енциклопедій багато, але такої немає

Можна навіть не сумніватися, що ошатний більш ніж на півтисячі сторінок книжковий томик, який побачив світ у харківському видавництві «Майдан», відтепер стане справжньою настільною книгою для всіх, хто цікавиться історією Православної Церкви й історією Слобожанщини. Явно небайдужими будуть до нього й духовні отці, й студенти та викладачі вищих світських учбових закладів та духовних шкіл Української Православної Церкви, й широкий загал науковців.

– Подібних універсальних видань досі не мають в жодній із інших єпархій в Україні, – не приховує очевидної втіхи отець Михаїл. – Це перше енциклопедичне видання про православ’я на Слобожанщині, що має надзвичайно багату історію. До того ж, це й яскравий приклад плідного співробітництва світської науки та церковних істориків.

– Виходить, є всі підстави тільки пишатися таким незвичайним подарунком до 210-х роковин Харківської єпархії?

– Ця книга, видана з благословення Владики Никодима, митрополита Харківського і Богодухівського, наповнена такою кількістю унікальних персоналій, що навіть знавці-краєзнавці подивуються тому, скільки в нас було видатних людей, які формували православну духовну ауру Слобожанщини, невтомно й щиро служили церкві та суспільству і так багато зробили для нашої землі. В одному виданні вдалося зібрати неймовірно багатий масив різноманітних фактів і відомостей, причому почасти цілком ексклюзивних, показати діяльність православних християн Харківщини (або уродженців Слобідського краю) не тільки в духовному житті, а й у багатьох галузях науки, літератури, мистецтва. Зважте самі: видання включає більше 700 розміщених за абеткою статей. Окремі з них присвячені видатним архієреям, церковним ученим, місіонерам, світським педагогам, письменникам, музикантам і художникам, чия творчість так чи інакше була пов’язана з православ’ям. Гадаємо, дуже слушно передує їм і вміщений в об’ємному томі короткий, але змістовний нарис історії Харківської єпархії, складений на основі книги протоієрея М. Матвієнка «Історія Харківської єпархії» (Х., 1999) і доповнений матеріалом з інших джерел. Усе це дає змогу якнаймасштабніше поглянути на тему православного світу Слобожанщини.

– Щоб так масштабно охопити всі сторони православного життя на теренах Слобожанщини в його історичному розрізі, очевидно, знадобилася колосальна колективна робота?

– Милостю Божою до цього долучилися й учені-богослови Харківської духовної семінарії, й науковці харківських вузів, у першу чергу історичного факультету Національного університету імені В. Н. Каразіна. Власне, й автором ідеї та керівником проекту став доктор історичних наук, професор ХНУ імені В. Н. Каразіна В. Пет-ровський. Автор багатьох статей, укладач і відповідальний редактор енциклопедії – доктор історичних наук, професор того ж таки Каразінського університету О. Кап-лін. Якнайактивнішу участь у підготовці енциклопедії взяли доктор історичних наук, професор, декан історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна С. Посохов, професор С. Куделко, низка інших харківських істориків.

– Стосовно самої «Православної енциклопедії Харківщини», то, здається, багато з уміщеного в ній матеріалу можна означити словом «уперше»?

– Суща правда. Видання надзвичайно цінне, приміром, тим, що вперше під його обкладинкою знайшли місце, зокрема, й матеріали про православних діячів монархічного руху, післяреволюційної еміграції, про лихоліття церковних розколів. Знову ж таки вперше в даній енциклопедії подається інформація про більш ніж сотню сповідників і новомучеників Слобідського краю, котрі постраждали за віру в часи гонінь Святої Церкви безбожною владою, кого войовничі атеїсти всіляко старалися цинічно обмовити й десятиліттями прагли стерти в пам’яті народній навіть саму згадку про них. Тільки на початку 90-х років минулого століття багато з них було реабілітовано, прославлено й навіть причислено до лику святих. Поміж них, приміром, архієпископ Харківський Олександр (Петровський), архієпископ Іннокентій (Летяєв) і архієпископ Онуфрій (Гагалюк), митрополит Костянтин (Дьяков) та багато інших подвижників віри та благочестя, хто попри всі найсуворіші іспити самовіддано відстоював свою віру й Божі заповіді, в люті дні атеїстичних гонінь не убоявся не тільки переслідувань та жахів, а й поклав життя своє, серце своє й віру свою за Церкву Святу. Врешті-решт, це не просто наша історія, це та пам’ять, на котрій ми мусимо виховувати молоді покоління й чиїми молитвами, на моє глибоке переконання, ми живемо сьогодні. Усім нам треба добре знати й берегти своє духовне коріння.

В ювілейному сяйві єпархії

– Церква здавна уособлювала віру людини в добро, справедливість і безмежність буття. Люди зазвичай приходили до храму, щоб очиститися, звільнитися від мирської суєти та наблизитися до Бога. Слід сподіватися, що й нинішній 210-річний ювілей Харківської єпархії покликаний теж зайвий раз допомогти багатьом краянам–слобожанам зміцнитися в своїй вірі?

– Бачте, тема віри, духовності, спокути сьогодні актуальна особливо, позаяк дедалі очевидніше, що наше суспільство катастрофічно розгублює моральні й духовні основи. Так не може бути в цивілізованій світській державі. Суспільство споживачів, де матеріальне почасти бере гору над духовним, приречене на погибель. Тому просто не можемо зараз не звертати повчального погляду й у нашу історію. І святкування ювілею єпархії – теж добра й слушна для цього нагода. Саме 210 років тому, на початку жовтня 1799, згідно з указом імператора Павла I та Святійшого Синоду, й була створена, як тоді називалася, Слобідсько-Українська єпархія. Звідтоді єпархія кілька разів змінювала свою назву: в 1836 р. вона стала називатися Харківською й Охтирською, а з 1946 р. прибрала собі сучасну назву – Харківська й Богодухівська. З 1799 р., коли першим єпископом Слобідсько-Української єпархії став Христофор (Сулима), й донині 29 архієреїв займали Харківську кафедру. Практично кожен із них прославив своє ім’я невтомною працею, вченістю й боголюбивими справами. Про це завжди варто пам’ятати.

– Значить, нинішній поважний ювілей – подія не з тих, що минають безслідно?

– Абсолютно в цьому переконаний. Хоч пов’язані з ним головні врочистості плануються на 3–4 жовтня, ювілейним для духовної спільноти краю вважаємо, по суті, весь цей рік. Тому в його руслі й реалізується вже зараз низка помітних заходів на рівні міста й області. Багатьма унікальними експонатами наразі примножує свої фонди наш відроджений єпархіальний Церковно-історичний музей, заснований ще 1912 року. Сам владика Никодим став головним фундатором та натхненником відродження церковно-історичного музею, що його тепер відвідують тисячі православних людей, аби познайомитися тут з історією Харківської єпархії та всього Слобідського краю. Голова облдержадміністрації Арсен Аваков та голова облради Сергій Чернов, які влітку цього року теж навідали наш музей під час проведення у стінах Харківського єпархіального управління засідання ради ректорів Харківського регіону, залишили щирі записи в книзі почесних гостей. А заодно повідомили про розпорядження передати документи Харківського обласного архіву, що стосуються Харківської єпархії, в тому числі репресованих свого часу осіб, нашій єпархії. Для нас, признатися, це дуже важливий момент. Під знаком нинішнього ювілею по всіх райцентрах Харківщини переймаємося нині облаштуванням тематичних фотовиставок із історії Харківської єпархії. Крім того, в усіх наших недільних школах уже введено в окрему програму курс для дітей та дорослих стосовно історії Харківської єпархії. На згаданому вже червневому засіданні ради ректорів у стінах Харківського єпархіального управління, що, до речі, стало теж унікальною подією в усій Україні, ми порушили питання про те, щоб тематичні фотовиставки із серйозним історичним матеріалом знайшли місце і в наших світських університетських та інших навчальних закладах. Судячи з усього, знайшли в цьому підтримку з боку керівників вузів.

– Отже, робота з підготовки відзначення 210-річного ювілею Харківської єпархії, набирає найстрімкіших обертів?

– До цього процесу включилося вже багато духовних і світських осіб. На святкові ювілейні заходи на початку жовтня очікуємо приїзду до Харкова не тільки багатьох архієреїв УПЦ, а й самого предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всія України Володимира. Тоді ж у приміщенні Харківського театру опери та балету з нагоди ювілею планується великий святковий концерт, де привітають мирян із важливою подією в духовному житті краю. У Благовіщенському соборі передбачається відслужити врочисту Божественну літургію, відбудеться Хресна хода до Свято-Покровського монастиря, в якому буде відправлено присвячений ювілею молебень. У рамках святкування 210-річчя створення Харківської єпархії в середині вересня вже відбулася, вперше за майже сто останніх літ, дивовижна чотириденна Хресна хода з Піщанською чудотворною іконою Божої Матері за маршрутом з Харкова до Бєлгорода. Хресну ходу, присвячену заодно й 255-річчю прославлення Піщанської ікони Божої Матері – покровительки Слобожанщини та однієї з найповажніших великих святинь України, зініціювала сама православна громадськість вірян Харківської єпархії.

З Богом у серці

– Але ж благодатний 210-річний ювілей Харківської єпархії, мабуть, позначений для Божественного вертограду Слобідського краю не тільки суто ювілейними заходами?

– Нас не може не втішати, зокрема, й те, що саме цього року міська влада Харкова, враховуючи звернення владики Никодима, ухвалила рішення перейменувати узвіз Халтуріна у Соборний узвіз, а також найменувати Терасний сквер по вулиці Університетській у Покровський сквер. Саме у нинішні 210-ті роковини Харківської єпархії завершено роботи з реконструкції Покровського скверу. Відновлено історичну справедливість, позаяк це історичне місце споконвік належало єпархії. Символічно, що на маківці відновленої тут чаші фонтану тепер установлено й православний хрест. Вода ніби струменить з-під хреста. Люди відтак можуть не тільки милуватися фонтаном, а й освятити себе хрестом та з благоговінням напитися освяченої води. Мені ж, як настоятелю Свято-Олександрівського храму – єдиного, зведеного в слобожанській столиці на честь місцевого святого й покровителя міста, особливо приємно, що іменем священномученика Олександра (Петровського) відтепер буде осяяна й територія, прилегла до нашого величного храму в Орджонікідзевському районі Харкова. Адже маємо вже рішення міськради новостворений сквер (бульварну частину проспекту Фрунзе) найменувати в Олександрівський сквер, а безіменний майдан на розі проспектів Фрунзе та Косіора – в Олександрівський майдан. Сподіваємося, що ближчим часом Харківська міськрада зможе розглянути також і питання про перейменування проспекту Косіора.

– Свято-Олександрівський храм, що його по благословенню Високопреосвя-щеннійшого митрополита Никодима вам і доводилося будувати з 2000 року, вже возсіяв своєю красою, дивовижним світлом віри й надії, став духовною відрадою для краян. Це, очевидно, теж одне із наочних свідчень того, що єпархія й зараз живе багатогранним духовним життям?

– Милостію Божою духовне життя в Харківській єпархії з усією повнотою продовжує впевнено утверджуватися в стоянні за святу канонічну православну церкву. Земля наша православна все більше прикрашається храмами Божими, що свідчить про відродження душ людських і духовності нації. Уявіть собі: якщо на початок 70-х років ХХ століття в Харківській єпархії було тільки 54 храми, то десять років тому вже 207 церков, 163 священики, 10 дияконів. Наразі число храмів по єпархії сягнуло вже за 300. На даний час у Харківській єпархії діє 3 монастирі, зареєстровано 290 приходів, де правлять службу 280 священнослужителів. Майбутніх пастирів Святої Церкви тепер навчають і у відновленій 1996 року при єпархіальному управлінні Харківській духовній семінарії. І нині на Слобожанщині зводиться понад два десятки церков. Символічно, що саме цьогоріч у власність управління Харківської єпархії УПЦ Московського патріархату переданий один із найстаріших храмів Слобожанщини – Успенський собор в історичному центрі Харкова, де кілька десятиліть тому був облаштований органний зал Харківської філармонії. Нарешті повернено церкві й будівлю старовинного Покровського собору в Чугуєві, де досі містилася картинна галерея. До свого 210-річного ювілею Харківська єпархія підходить у славі й достатку. Духовність знову повертається до людей. Бо, мабуть, справедливо писав один із героїв «Православної енциклопедії Харківщини»: «життя без віри – що пустеля...»

 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.