УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 63 відвідувачів

Теги
забобони Церква і медицина секти Ющенко діаспора Президент Віктор Ющенко іконопис педагогіка церква та політика церква і суспільство Священний Синод УПЦ Церква і політика Патріарх Алексій II краєзнавство Мазепа монастирі та храми України українська християнська культура комуністи та Церква молодь вибори Доброчинність постать у Церкві Археологія та реставрація милосердя 1020-річчя Хрещення Русі УГКЦ Голодомор УПЦ КП шляхи єднання Митрополит Володимир (Сабодан) Вселенський Патріархат Церква і влада автокефалія конфлікти Предстоятелі Помісних Церков Католицька Церква Приїзд Патріарха Кирила в Україну церковна журналістика Києво-Печерська Лавра розкол в Україні






Рейтинг@Mail.ru






«Високий замок» (Львів): На дні Святого – затоплена церква?



«Високий замок» (Львів), Ольга Читайло, 04.08.08

На Святе озеро ми прибули в будень. Спеки не було, час від часу зривалося на дощ. Окрім нас, тут відпочивала лише одна компанія. 

Люди приїхали машиною, розклали намети, їх не лякало примхливе небо, що норовило сипнути крізь хмари зливою...

«Яке глибоке!» – вигукнула я, зирнувши на спокійне, хіба трохи пожмакане вітром водне плесо. З берега чомусь здається, що тут немає дна: вода настільки насиченого кольору, що від неї ніби “пахне” глибиною. Глибина озера – 15 метрів. “Але при березі тут доволі мілко, - запевняє місцевий мешканець пан Володимир. – Ти тільки глянь, на якій віддалі дно видно”. І справді, сріблястий пісок дна виблискує по ту сторону водного віконця. “Яке чисте”, - вихоплюється мимоволі.

Під водою церква і монастир?

За офіційною версією, озеро карстового походження. Проте є ще неофіційна, народна історія Святого. Обплетена вона, як годиться, легендами.

Згідно з одним переказом, на цьому місці колись було гарне село з церквою, був тут і монастир. Та Бог розгнівався на мешканців села, і якось під час літургії одне з місцевих джерел почало швидко наповнюватися водою. Сталася повінь, і поселення затопило. Розповідають, що на Великдень, як підійти до води, можна почути церковний дзвін...

Енергетика цих місць і справді надприродна. Повітря тут, як натягнута струна: ось-ось, здається, зазвучить. Будь-який звук, що врізається в тишу, тут видається гіперболізовано зайвим, ніби й справді заважає почути щось особливе.

“Це ви так сьогодні потрапили, що майже нікого немає, – говорить пан Володимир. – Зазвичай тут повно відпочивальників. А для місцевих – це взагалі відпочинкова Мекка. Приїздять сюди цілими сім’ями, плавають, засмагають. Умови тут чудові!”. Вода в озері доволі тепла. А при березі, обрамленому сосновим лісом, можна назбирати ягід – росте тут і чорниця, і брусниця.

Назва озера Святе – не унікальна. В Україні є декілька водойм із таким “найменням” – і на Хмельниччині, і на Чернігівщині, і на Київщині. Як і волинське, вони тонуть у легендах, переказах та відгуках відпочивальників. Гляньте хоча б в Інтернеті, його нетрі вже скоро затоплять яскраві враження про чистий відпочинок біля святих озер...
 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.