УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 132 відвідувачів

Теги
монастирі та храми України розкол в Україні Патріарх Алексій II іконопис шляхи єднання Предстоятелі Помісних Церков церковна журналістика Доброчинність молодь Києво-Печерська Лавра краєзнавство педагогіка Археологія та реставрація конфлікти забобони Мазепа діаспора вибори церква і суспільство милосердя Вселенський Патріархат комуністи та Церква Католицька Церква Ющенко секти церква та політика 1020-річчя Хрещення Русі Церква і політика Церква і влада Митрополит Володимир (Сабодан) УГКЦ Церква і медицина УПЦ КП Голодомор Президент Віктор Ющенко Священний Синод УПЦ українська християнська культура Приїзд Патріарха Кирила в Україну постать у Церкві автокефалія






Рейтинг@Mail.ru






«Високий замок» (Львів): На дні Святого – затоплена церква?



«Високий замок» (Львів), Ольга Читайло, 04.08.08

На Святе озеро ми прибули в будень. Спеки не було, час від часу зривалося на дощ. Окрім нас, тут відпочивала лише одна компанія. 

Люди приїхали машиною, розклали намети, їх не лякало примхливе небо, що норовило сипнути крізь хмари зливою...

«Яке глибоке!» – вигукнула я, зирнувши на спокійне, хіба трохи пожмакане вітром водне плесо. З берега чомусь здається, що тут немає дна: вода настільки насиченого кольору, що від неї ніби “пахне” глибиною. Глибина озера – 15 метрів. “Але при березі тут доволі мілко, - запевняє місцевий мешканець пан Володимир. – Ти тільки глянь, на якій віддалі дно видно”. І справді, сріблястий пісок дна виблискує по ту сторону водного віконця. “Яке чисте”, - вихоплюється мимоволі.

Під водою церква і монастир?

За офіційною версією, озеро карстового походження. Проте є ще неофіційна, народна історія Святого. Обплетена вона, як годиться, легендами.

Згідно з одним переказом, на цьому місці колись було гарне село з церквою, був тут і монастир. Та Бог розгнівався на мешканців села, і якось під час літургії одне з місцевих джерел почало швидко наповнюватися водою. Сталася повінь, і поселення затопило. Розповідають, що на Великдень, як підійти до води, можна почути церковний дзвін...

Енергетика цих місць і справді надприродна. Повітря тут, як натягнута струна: ось-ось, здається, зазвучить. Будь-який звук, що врізається в тишу, тут видається гіперболізовано зайвим, ніби й справді заважає почути щось особливе.

“Це ви так сьогодні потрапили, що майже нікого немає, – говорить пан Володимир. – Зазвичай тут повно відпочивальників. А для місцевих – це взагалі відпочинкова Мекка. Приїздять сюди цілими сім’ями, плавають, засмагають. Умови тут чудові!”. Вода в озері доволі тепла. А при березі, обрамленому сосновим лісом, можна назбирати ягід – росте тут і чорниця, і брусниця.

Назва озера Святе – не унікальна. В Україні є декілька водойм із таким “найменням” – і на Хмельниччині, і на Чернігівщині, і на Київщині. Як і волинське, вони тонуть у легендах, переказах та відгуках відпочивальників. Гляньте хоча б в Інтернеті, його нетрі вже скоро затоплять яскраві враження про чистий відпочинок біля святих озер...
 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.