УКР РУС  


 Головна > Публікації > Доповіді та промови  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 207 відвідувачів

Теги
конфлікти Ющенко Митрополит Володимир (Сабодан) іконопис Патріарх Алексій II Києво-Печерська Лавра автокефалія церква та політика діаспора забобони розкол в Україні Священний Синод УПЦ вибори церква і суспільство церковна журналістика Президент Віктор Ющенко Археологія та реставрація молодь секти Церква і політика Предстоятелі Помісних Церков милосердя українська християнська культура Голодомор постать у Церкві краєзнавство УГКЦ Церква і медицина шляхи єднання 1020-річчя Хрещення Русі комуністи та Церква Церква і влада педагогіка Мазепа монастирі та храми України УПЦ КП Католицька Церква Приїзд Патріарха Кирила в Україну Доброчинність Вселенський Патріархат






Рейтинг@Mail.ru






Особливості торгівлі в церковній крамниці: юридичні аспекти, оподаткування та облік

  13 вересня 2007


Олександр Золотухін

Основним джерелом фінансування релігійних організацій, безумовно, є добровільні пожертви громадян та організацій (підприємств). Проте релігійні організації мають право розповсюджувати предмети релігійного призначення, релігійну літературу та інші інформаційні матеріали релігійного змісту (п. 2 ст. 22 Закону N 987-ХІІ).

У такому разі розповсюдження зазначених предметів є додатковим джерелом фінансування релігійних організацій.

Розповсюдження відбувається переважно через церковні крамниці, розташовані, як правило, на територіях, прилеглих до храмів, у самих храмах, на територіях монастирів тощо.

Що слід розуміти під терміном «розповсюдження предметів релігійного призначення»?

Термін «розповсюдження» законодавчо не визначено, тому під ним слід розуміти загальновживаний зміст.

Наприклад, тлумачення поняття «розповсюдження» наведено у Словнику* (стор. 1068) - це роздавання, передавання, продавання тощо багатьом для придбання, ознайомлення і таке інше.

* Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К..; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004.

Отже, «розповсюдження» є загальним поняттям, яке охоплює як продаж, так і дарування чи пожертвування тощо, тобто це будь-яке передання зазначених предметів одержувачу - платно чи безоплатно.

Таким чином, предмети релігійного призначення, релігійну літературу та інші інформаційні матеріали релігійного змісту у церковній крамниці можуть продавати, дарувати, жертвувати тощо.

Якщо у церковній крамниці можуть продавати вищезазначені предмети, то чи означає це, що у ній здійснюється торгівля ними?

Поняття «торгівля» має як соціально-побутовий, так і юридичний зміст. Ототожнення цих понять інколи призводить до непорозумінь, тому їх слід розрізняти.

По-перше, церковні крамниці створені з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру (п. 1 ст. 7 Закону N 987-ХІІ). Отримані кошти та майно використовуються для покриття витрат на фінансування відповідних заходів та не призначені для формування та розподілу прибутку між засновниками.

По-друге, наміри покупця в церковній крамниці полягають переважно у пожертвуванні. Крім того, більшість придбаних предметів або відразу після придбання використовуються для богослужіння, наприклад, свічки, проскури, чи для поклоніння та іншого містичного застосування (ікони, хрести) тощо.

Юридичне значення терміна «торгівля» кардинально відрізняється від соціально-побутового.

Слід зазначити, що Цивільний кодекс визначення цього терміна не містить, а наведено воно у Законі N 1775-ІІІ. Хоча відповідно до абзацу першого ст. 1 цього Закону визначені у ньому терміни вживаються лише для його цілей, на практиці за аналогією закону термін «торгівля» доцільно поширити й на інші правовідносини.

Під терміном «торгівля» розуміють будь-які операції, що здійснюються за договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на товари (ст. 1 Закону N1775-111).

А от загальновживаний зміст терміна «торгівля» - це лише купівля та продаж товарів (див. Словник* , стор. 1257).

* Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К..; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004.

Зауважимо, що термін «торгівля», визначений у Законі N 1775-ІІІ, для використання при регулюванні інших правовідносин слід застосовувати вибірково, лише в частині договорів, що передбачають оплатність, наприклад, договорів купівлі-продажу. Тому що під інші цивільно-правові договори, які передбачають передачу прав власності на товари, можна віднести і договори дарування (безоплатні договори), що має сенс лише у контексті Закону N 1775-III та не має сенсу при регулюванні інших правовідносин.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу).

У такому разі відповідно до наведеного вище, якщо предмети релігійного призначення, релігійна література та інші інформаційні матеріали релігійного змісту у церковній крамниці передаються покупцям, за що останні сплачують певну грошову суму, такі операції слід розглядати як операції з купівлі-продажу. Тобто матиме місце торгівля зазначеними предметами у церковній крамниці.

Яким чином розрізнити операції з купівлі-продажу, дарування, пожертвування, що здійснюються у церковній крамниці?

У церковній крамниці можуть одночасно здійснюватися різні операції з розповсюдження предметів релігійного призначення тощо. Наприклад, релігійну літературу можуть продавати, дарувати або передавати як пожертву. Оскільки для кожної з цих операцій встановлено різний порядок документального оформлення, обліку та оподаткування, їх слід розрізняти.

Ознаки операції з купівлі-продажу розглянуто вище - це операція, внаслідок якої відповідний товар передається продавцем покупцеві, за що останній сплачує продавцеві певну грошову суму.

Операції з дарування та пожертви регламентуються статтями 717 - 730 глави 55 Цивільного кодексу.

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (п. 1 ст. 717 Цивільного кодексу). Тобто дарування не передбачає отримання чого-небудь замість подарованого.

Якщо у церковній крамниці громадянину дарується книга релігійного змісту, а він передає церковній крамниці певну грошову суму (ціну), то дану операцію слід кваліфікувати як купівлю-продаж.

Пожертвою є дарування різноманітних речей фізичним та юридичним особам тощо для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети (п. 1 ст. 729 Цивільного кодексу). Як бачимо, відмінністю пожертви від дарування є необхідність використовувати пожертву лише з визначеною метою, тобто для досягнення цієї мети.

У разі якщо в церковній крамниці громадянину дарується книга релігійного змісту, то, як правило, мається на увазі, що цю книгу громадянин використає з просвітницькою метою. Дана мета зазначається у статуті релігійної організації, до якої належить крамниця, інших внутрішніх документах організації. Тобто книга дарується для досягнення наперед визначеної мети. У такому разі має місце пожертвування як особливий вид дарування, а не просто дарування.

Чи може у церковній крамниці мати місце пожертвування вищезазначених предметів громадянину та зустрічне пожертвування коштів релігійній організації?

На перший погляд така можливість є абсурдною. Адже якщо якісь речі даруються громадянину, а він передає певну грошову суму (ціну), то дану операцію слід кваліфікувати як купівлю-продаж.

Проте при купівлі-продажу існує наперед визначена ціна, яку слід сплатити. Інакше договір купівлі-продажу не відбудеться і матиме місце зовсім інший договір, наприклад дарування.

Тому якщо у церковній крамниці ціни на предмети, що розповсюджуються, не встановлюються, натомість громадяни, що отримали як подарунок ці предмети, за власним бажанням та ініціативою передають певну грошову суму для досягнення релігійною організацією своїх цілей, дану ситуацію можна кваліфікувати як зустрічну пожертву.

Хоча ця ситуація повинна бути певним чином документально оформлена.

При цьому виходити слід з того, що згідно зі ст. 18 Закону N 987-ХІІ релігійні організації мають право звертатися за добровільними та іншими пожертвами та одержувати їх. Форму такого звернення законодавством не визначено, тому вона встановлюється релігійною організацією самостійно.

Наприклад, у церковній крамниці на дошці оголошень може розміщуватися звернення такого змісту:

«Дорогі браття і сестри.

Усі розміщені у крамниці предмети релігійного призначення та релігійна література, виставлені для розповсюдження, передаються як пожертва кожному, хто їх потребує, та повинні використовуватися ними виключно для богослужбового, молитовного, просвітницького вжитку з метою душеспасіння.

Собівартість розповсюдження цих предметів зазначено на ярликах, прикріплених до них, та у окремому списку-переліку, розміщеному на дошці оголошень.

Просимо Ваших пожертв для відшкодування цих витрат та інших витрат на утримання храму.

Адміністрація храму.»

У такому разі прикріплені до відповідних предметів ярлики виконуватимуть лише функцію інформування про собівартість розповсюдження конкретного предмета, а не функції цінника на товарі. Кожному, хто їх потребує, ці предмети передаються безоплатно як пожертва. А вже потім сам громадянин, який отримав предмет, вирішує, виходячи з власних фінансових можливостей, переконань, совісті, бажання та, головне, з власної ініціативи та власного волевиявлення, чи слід йому пожертвувати на утримання храму, у тому числі на повне чи часткове відшкодування витрат на розповсюдження отриманого предмета.

Якщо таке рішення прийнято, громадянин передає релігійній організації визначену ним самим суму коштів як пожертву на утримання організації, у тому числі на відшкодування певної частки витрат на розповсюдження відповідного предмета.

За наведених умов розглядати конкретну операцію як купівлю-продаж, а передану грошову суму як ціну купівлі-продажу немає підстав. Фактично як з боку церковної крамниці, так і з боку громадянина мають місце зустрічні операції з пожертвування.

Чи обкладаються податком на прибуток операції з розповсюдження предметів релігійного призначення, релігійної літератури та інших інформаційних матеріалів релігійного змісту?

Відповідно до абзацу «є» пп. 7.11.1 п. 7.11 ст. 7 Закону N 334/94-ВР релігійні організації, зареєстровані у порядку, передбаченому законом, є неприбутковими. Проте з метою оподаткування центральний податковий орган веде реєстр усіх неприбуткових організацій, які звільняються від оподаткування згідно з положеннями цієї статті (пп. 7.11.10 п. 7.11 ст. 7 Закону N 334/94-ВР).

Таким чином, релігійна організація звільняється від обкладання податком на прибуток за умови внесення її до Реєстру неприбуткових організацій. При цьому від оподаткування звільняються не всі отримані нею доходи, а лише перелічені в пп. 7.11.7 п. 7.11 ст. 7 Закону N 334/94-ВР, а саме:

- кошти або майно, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільної пожертви;

- будь-які інші доходи від надання культових послуг, а також пасивні доходи.

До цього переліку не включено операції з розповсюдження відповідних предметів за договорами купівлі-продажу, тому вони оподатковуються у порядку, передбаченому абзацами другим і третім пп. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону N 334/94-ВР, тобто сума отриманих доходів зменшується на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів, при цьому сума амортизаційних відрахувань не враховується.

Приклад 1.

Сума отриманого за звітний податковий період доходу від продажу відповідних предметів становила 3 000 грн., собівартість їх придбання - 2 000 грн., заробітна плата з нарахуваннями на неї продавцю - 600 грн., амортизація приміщення церковної крамниці - 80 грн.

У такому разі прибуток, з якого слід сплатити податок на прибуток, становитиме 400 грн. (3000 - 2 000 - 600), а сума податку на прибуток дорівнюватиме 100 грн. (400 х 25 %).

У Податковому звіті про використання коштів неприбутковими установами й організаціями слід заповнити такі рядки: 10 (3 000 грн.); 11 (2 600 грн.); 12 (400 грн.); 13 (100 грн.).

Щодо предметів, які передаються як пожертва кожному, хто їх потребує, зазначимо таке. Від розповсюдження таких предметів релігійна організація не отримує ніяких доходів, тому такі операції податком на прибуток не обкладаються.

Водночас отримані релігійною організацією через церковну крамницю пожертви звільняються від оподаткування згідно з пп. 7.11.7 п. 7.11 ст. 7 Закону N 334/94-ВР як кошти, які надійшли у вигляді добровільної пожертви.

Чи обкладаються ПДВ операції з розповсюдження предметів релігійного призначення, релігійної літератури та інших інформаційних матеріалів релігійного змісту?

Згідно з пп. 5.1.14 п. 5.1 ст. 5 Закону N 168/97-ВР операції з поставки культових послуг та предметів культового призначення (крім підакцизних товарів) релігійними організаціями за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, звільняються від обкладання ПДВ. Такий перелік затверджено постановою N 1010.Щодо операцій з поставки у церковній крамниці предметів культового призначення, не зазначених у цьому Переліку, то вони обкладаються ПДВ на загальних підставах.

Нагадаємо, що поставка товарів-це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна відповідно до будь-яких інших договорів, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу (п. 1.4 ст. 1 Закону N168/97-ВР).

Крім того, необхідно зазначити, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно із Законом N 168/97-ВР, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 грн. (без урахування ПДВ), то така особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ.

Як зазначені операції відображаються у бухгалтерському обліку?

У бухгалтерському обліку окремо слід обліковувати операції з пожертвування відповідних предметів та їх продажу.

Операції з продажу відображаються у звичайному порядку, із застосуванням тих самих рахунків і субрахунків бухгалтерського обліку, використанням тієї самої методології, що й іншими підприємствами - суб'єктами підприємництва, наприклад, торговельними підприємствами (магазинами).

Приклад 2. Умови прикладу 1.

У бухгалтерському та податковому обліку релігійної організації зазначені операції відображаються таким чином (див. табл. 1).

Таблиця 1

Бухгалтерський та податковий облік операцій з продажу предметів релігійного призначення у церковній крамниці

N з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дебет

Кредит

Сума, грн.

ВД

ВВ

1

Придбано предмети, призначені для продажу

282

631

2 000

-

-

2

Нараховано торговельну націнку

282

285

1 000

-

-

3

Продано предмети за готівку

301

702

3 000

3 000

-

4

Списано торговельну націнку, що припадає на реалізовані предмети, методом «сторно»

282

285

1 000

-

-

5

Відображено собівартість реалізованих предметів

902

282

2 000

-

2 000

6

Списано на фінансовий результат дохід від продажу предметів

702

791

3 000

-

-

7

Списано на фінансовий результат собівартість реалізованих предметів

791

902

2 000

-

-

8

Нараховано заробітну плату та нарахування на неї продавцю

93

661, 651 тощо

600

-

600

9

Нараховано амортизацію приміщення церковної крамниці

93

131

80

-

-

10

Списано на фінансовий результат витрати на збут

791

93

680

-

-

11

Нараховано податок на прибуток

981

64

100

-

-

12

Витрати з податку на прибуток списано на фінансовий результат

791

981

100

-

-

13

Податок на прибуток перераховано до бюджету

64

311

100

-

-

Собівартість розповсюдження предметів, переданих як пожертва, відображається проводкою за дебетом рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності на збут» у кореспонденції з кредитом субрахунку обліку запасів, на якому обліковуються предмети, субрахунків зобов'язань з оплати праці (661), нарахувань на оплату праці (651 та ін. ) тощо. До речі, відповідні предмети можуть обліковуватися як на субрахунку 209 «Інші матеріали», так і на субрахунку 282.

У свою чергу, отримані пожертви у вигляді коштів відображаються за дебетом субрахунку 301 «Каса в національній валюті» у кореспонденції з кредитом рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».

Приклад 3. Умови прикладу 1, лише відповідні предмети не продаються, а передаються як пожертва. У такому разі об'єкт оподаткування податком на прибуток відсутній, тому податок на прибуток не нараховується.

У бухгалтерському та податковому обліку релігійної організації зазначені операції відображатимуться таким чином (див. табл. 2).

Таблиця 2

Бухгалтерський та податковий облік операцій з розповсюдження предметів релігійного призначення, переданих як пожертва, в церковній крамниці

N

з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Дебет

Кредит

Сума, грн.

вд

ВВ

1

Придбано предмети, призначені для розповсюдження

282

631

2 000

 

-

2

Передано предмети особам, які їх потребують, як пожертва

94

282

2 000

-

-

3

Отримано пожертву на утримання релігійної організації через церковну крамницю

301

48

3 000

-

-

4

Нараховано заробітну плату та нарахування на неї особі, яка здійснює розповсюдження

94

661, 651 тощо

600

-

-

5

Нараховано амортизацію приміщення церковної крамниці

94

131

80

-

-

6

Витрати на розповсюдження предметів списано на фінансовий результат

791

94

2 680

-

-

7

Відображено дохід від отриманого цільового фінансування (пожертвувань)

48

719

2 680

-

-

8

Списано на фінансовий результат отриманий дохід

719

791

2 680

-

-

 

Перелік використаних нормативних документів

Цивільний кодекс України від 18.11.2003 p. N 435-IV (зі змінами та доповненнями, за текстом - Цивільний кодекс)

ЗАКОНИ УКРАЇНИ

N 168/97-ВР від 03.04.97 р. «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями)

N 334/94-ВР від 28.12.94 р. «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями)

N 987-ХІІ від 23.04.91 р. «Про свободу совісті та релігійні організації» (зі змінами та доповненнями)

N 1775-ІІІ від 01.06.2000 р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (зі змінами та доповненнями)

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

N 1010 від 12.09.97 р. «Перелік культових послуг та предметів культового призначення, операції з надання і продажу яких звільняються від обкладання податком на додану вартість»

Джерело: Вісник податкової служби України, №28, 30 липня 2006 р.