УКР РУС  


 Головна > Публікації > Доповіді та промови  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 93 відвідувачів

Теги
Приїзд Патріарха Кирила в Україну молодь Церква і політика автокефалія постать у Церкві педагогіка Церква і влада українська християнська культура Ющенко секти конфлікти Голодомор Священний Синод УПЦ Археологія та реставрація Католицька Церква милосердя Митрополит Володимир (Сабодан) діаспора Києво-Печерська Лавра Предстоятелі Помісних Церков Вселенський Патріархат церква та політика краєзнавство вибори шляхи єднання іконопис Патріарх Алексій II комуністи та Церква монастирі та храми України Президент Віктор Ющенко церква і суспільство 1020-річчя Хрещення Русі розкол в Україні церковна журналістика Мазепа УПЦ КП УГКЦ Доброчинність забобони Церква і медицина






Рейтинг@Mail.ru






Архієпископ Августин у Львівській облраді: «Ми всі повинні докласти максимум зусиль для духовного оздоровлення суспільства»

  11 квітня 2009



Виступ Повноважного представника Української Православної Церкви у Верховній Раді України  архієпископа  Львівського і Галицького Августина на XXXVІІ  сесії  Львівської обласної ради V демократичного скликання 10 квітня 2009 року.
 

Вельмишановний Мирославе Петровичу!
Вельмишановні панове депутати!

 

Мене втішає, що в дні Великого Посту, в період загальноцерковного покаяння, я маю нагоду виступити в такому поважному товаристві і висловити свою думку саме з проблеми захисту суспільної моралі у нашій області та й в Україні загалом.

Перед вами мені сьогодні легко говорити про наболіле, бо всіма визнано, що в нашій області, як і в інших областях Західної України, збережено здорові моральні традиції в суспільстві, і, на мою думку, ми повинні показати позитивний досвід в очищенні духовного життєвого простору.

Зрозуміло, якщо ми перестанемо прибирати наші вулиці та домівки від побутового сміття, то через тиждень будемо задихатись від смороду. Так само Богові смердить наш духовний бруд, і ми повинні докласти максимум зусиль для духовного оздоровлення суспільства, бо інакше через кілька років буде вже пізно.

Мусимо визнати, що після того, як відкрились кордони на захід, і наші співвітчизники побачили цілком інше життя з іншими моральними цінностями, а краще сказати, побачили суспільство, в якому мораль відчутно знецінена, в нашу державу, спочатку обережно, а тепер вже й безсоромно ринула лавина інтелектуального псевдокультурного сміття. Ми стали ніби піддослідними істотами, над якими безсоромно випробовують різноманітні технології суспільного розбещення. Починаючи від дитячих казок та мультиків, агресивних комп'ютерних ігор і завершуючи нічними клубами та стриптиз барами, наша молодь поступово заражається інтелектуальним і духовним СНІДом.

На жаль, останні роки в Україні надто мало приділяється уваги патріотичному і просто культурному вихованню молоді

Немає загальнодержавної концепції виховання свідомих громадян молодої держави, а постійні політичні інтриги та чвари лише сіють зневіру й руйнують повагу до державної влади. Мало чим може похвалитись і наша школа, яка навчає дітей за сумнівними підручниками та переймає методичні розробки західних педагогів, від яких давно відмовились в інших країнах.

Відомо, що значна частина так званого «Морального кодексу будівника комунізму» була списана з Соломонових приповідок та включала фрагменти євангельських істин. Тому навіть невіруючі дорослі люди, які були виховані в ті часи, мають певний імунітет до західного продукту та іхніх культурних цінностей на відміну від сьогоднішньої молоді, що зростає в роки державного безладу. Наші можновладці в гонитві за портфелями та в клопотах про своє безбідне майбутнє забули про своє основне призначення - турботу про розбудову України, яка без духовного й морального здоров'я нації ніколи не стане повноцінною державою.

Більшість із нас, тут присутніх, формувались як особистості в радянські часи і можемо пригадати зі свого дитинства та юності, що наше покоління в ті роки було значно цнотливішим, скромнішим та поміркованішим, ніж значна частина сьогоднішніх молодих людей.

Якось тишком-нишком нас привчили до того, що ми повинні бути терплячими до так званих сексуальних меншин

Християнство давно дало цьому явищу відповідну оцінку. Сьогодні вважається нормою, що частина представників мистецької еліти відкрито демонструє статеву збоченість. Цього не лише не соромляться, содомський гріх навіть афішується! Хіба такі люди можуть нести в суспільство високі моральні цінності? Як вчить Святе Письмо, не може з одного джерела витікати солодка й гірка вода (Як. 3,11).

Ще п'ятнадцять років тому важко було собі уявити таку велику кількість молодих пар, які живуть так званим "громадянським шлюбом", прикриваючи словом "шлюб" звичайний блуд. Такі стосунки стають нормою, особливо в студентському середовищі, і супроводжуються застосуванням фармакологічних протизаплідних засобів, які є зброєю сповільненої дії проти здоров'я майбутніх дітей. А про це дуже мало говориться. Прикладом для такого способу життя є численні фільми для молоді та юнацтва, що демонструються на українських телеканалах. Основою сюжетів цих фільмів є обман, розпуста, содомський гріх, підлість, підступність, зрада.  

Щодо реклами...

Як можна зробити зауваження парочці напівроздягнених дівчат, які палять цигарки і запивають затяжку ковтком пива, якщо навпроти висить на всю стіну величезне рекламне полотнище з зображенням пивної бляшанки та словами: «Освіжись, насолоджуйся, розслабся» (біля будівлі Укрсоцбанку в центрі міста).

Біля цирку та навпроти Приміського вокзалу (там, де протягом дня проходять і проїжджають тисячі людей) височіють щити з рекламою мобільних телефонів: "Дешевше тільки вкрасти!" - от і будуть красти, якщо не зможуть купити.

А чого варті рекламні дошки з закликом «Наркотикам - ні, безпечному сексу - так!» Тим самим визнається, що наркоманія вже «прописана» в нашому суспільстві, а як «альтернатива» цьому злу подається «безпечний секс».

Не буду обтяжувати численними прикладами увагу шановного товариства, адже всі ми живемо в одному місті, спілкуємось із громадянами, бачимо й чуємо, що діється навколо. Сподіваюсь, що наші думки з цього питання не матимуть значних відмінностей.

Для чого фінансується така зухвала псевдосоціальна реклама, хто дає дозвіл на її розміщення?

Мабуть, ці люди хрещені й ходять у недільні та святкові дні до церкви, каються в своїх гріхах. Але ми маємо бути християнами і вдома, і на вулиці, і на роботі, й у цій залі. Християнська мораль виключає подвійні стандарти. Долею своїх дітей та онуків ми будемо розплачуватись, якщо не протистоятимемо цій брудній навалі.

Зрозуміло, що комерціалізація засобів масової інформації сприяє проникненню на екрани телевізорів, на радіо та на сторінки друкованих видань не просто нихзькопробної, але й відверто шкідливої продукції. Будемо щирими: коли ще наше суспільство було таким беззахисним перед цією навалою, якою наповнений наш масмедійний простір? Наші погляди все частіше спрямовуються на Захід, але покажіть мені хоч одну країну, яка вважається розвинутою, і де так вільно пропагувалось би насильство, розпуста, вседозволеність...

Мало поговорити про вищезгадані проблеми, треба діяти

Кожному на своєму місці. Тема, яку ми сьогодні обговорюємо, може об'єднати органи державної влади, Церкву та громадські організації. Було б корисно створити на Львівському телебаченні цикл програм із пропаганди здорового способу життя з залученням до участі духовенства, педагогів, медиків, відомих людей Львівщини, які своїми досягненнями в науці, освіті, мистецтві, спорті та інших соціальних галузях досягли видимих успіхів, заслужили шану від своїх співгромадян.

У цьому плані, мені здається, Церква трудиться досить плідно: в храмах та християнських громадах різних конфесій діють недільні школи, організовуються літні табори для дітей, проводяться бесіди для дорослих, на основі біблійного вчення вивчається психологія сімейного життя та багато іншого.

Пропоную керівництву всіх християнських конфесій на Львівщині організувати проведення у своїх парафіях цикли проповідей, які б у дусі християнського смирення й любові вказували молодим людям на іхні помилки, допомагали їх виправити та усвідомити себе гідними християнами.

На мою думку, провідну роль у збереженні морально-психологічного здоров'я нашої нації повинна відігравати родина, сім'я, тому при нашій єпархії вже другий рік діє Спілка православних батьків Львівщини. Цих людей об'єднує бажання виховати своїх дітей фізично й морально здоровими громадянами. Ми готові поділитися своїм, хоч іще й незначним, досвідом і ознайомитись з досвідом інших.

Маю ще одну пропозицію...

Зараз, мабуть через кризу, в нашому місті стоять без усякої користі порожні рекламні щити. Чому б їх не використати для безкоштовної соціальної реклами? Хоча б на той час, доки не з'являться замовники на ці площі.

Вельмишановні панове депутати, через кілька днів ми сподіваємося зустріти найбільше християнське свято - Воскресіння Господа нашого Іісуса Христа - день торжества нашої віри, день утвердження нашої надії. Бажаю вам, щоб вiра, надiя та любов зміцнювали й підтримували кожного з нас у християнському подвизi та привели до вiчного життя в Царстві Небесному.