УКР РУС  


 Головна > Публікації > Довідкові матеріали  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 85 відвідувачів

Теги
церковна журналістика краєзнавство забобони Ющенко монастирі та храми України Мазепа Католицька Церква українська християнська культура Митрополит Володимир (Сабодан) іконопис Археологія та реставрація церква та політика Президент Віктор Ющенко молодь Священний Синод УПЦ комуністи та Церква Патріарх Алексій II вибори 1020-річчя Хрещення Русі розкол в Україні Києво-Печерська Лавра Вселенський Патріархат Приїзд Патріарха Кирила в Україну Церква і політика постать у Церкві церква і суспільство УГКЦ Голодомор Предстоятелі Помісних Церков конфлікти милосердя педагогіка секти Церква і медицина шляхи єднання Доброчинність автокефалія Церква і влада УПЦ КП діаспора






Рейтинг@Mail.ru






Підготовка до Великого посту

  29 січня 2010


Марійка Биба
Поволі збігають два тижні, протягом яких ми повинні підготувати себе до Великого посту, коли віруючі намагатимуться максимально очиститись тілесно та духовно аби підготувати себе до вшанування великого свята - Світлого Христового Воскресіння.

Найдавніший піст

Про Великий Пасхальний піст знають усі. Навіть ті, хто ніколи не дотримується жодних постів або й взагалі далекий від Церкви. І це не дивно. Адже цей піст відомий не лише своєю строгістю, але й давністю. Так, ще в перші роки після Воскресіння Христового люди дотримувалися лише одно- чи дводенного посту (рідше - шестиденного) на знак пам'яті розп'яття Христа. Однак вже в апостольських правилах (правило 69), що є найдавнішою пам'яткою законів Церкви, які вкладалися ще учнями Христа в перші роки християнства, а також в 5-ому правилі І Вселенського Собору (Нікейського, 325 р.), згадується Пасхальна Чотиридесятниця. Отже, вже в перших віках було встановлено сорокаденну тривалість цього посту.  

Скільки ж насправді триває піст?

Тривалість посту - сорок днів, була встановлена не випадково. В Євангелії від св. Матвія (4, 1-2) читаємо: «Потому Іісус був поведений Духом у пустиню, щоб диявол його спокушав. І постив Він сорок день і сорок ночей, а вкінці зголоднів». Саме стільки намагаються обмежувати себе в їжі і не лише в ній всі православні християни. Дотримуючись сорокаденного посту ми намагаємось згадати той час, коли в пустелі постив Сам Спаситель. Згадаймо також, що і Мойсей перед тим, як написати на таблицях Десять Заповідей, даних йому Господом, також постив сорок днів і ночей (Вих. 34,28).

Однак кожен, хто хоч трохи знайомий з цим постом, легко підрахує, що триває він насправді 7 тижнів, а, отже, не сорок, а цілих сорок дев'ять днів. Одразу виникає питання - як так?

Аби знайти відповідь треба поринути назад в перші віки християнства. Бо хоча вже тоді було встановлено сорокаденну тривалість посту, залишалися, однак, неузгодженості з приводу того, які саме дні вважати пісними, чи зараховувати до них суботу і неділю, а також чи враховувати в період Чотиридесятниці страсний тиждень. Так склалося, що в Православній Церкві став переважати Константинопольський устав, а, отже, до православного посту сьогодні враховуються суботні та недільні дні, однак не враховується страсний тиждень. В Чотиридесятницю не враховуються також останні два дні цього шеститижневого періоду - Лазареву суботу та Вербну неділю. Хоча ці дні також залишаються пісними, піст в них дещо послаблений. Таким чином виходить, що в Пасхальну седмицю ми насправді дотримуємося двох постів - спершу сорокаденного посту, а потім ще семи днів страсного тижня. Разом з Лазаревою суботою та Вербною неділею і маємо загалом 49 днів.

Тижні підготовки

Враховуючи тривалість та складність Великого посту, йому передують три підготовчі тижні, що в грецькій традиції звуться часом Тріоді. В цей період віруючі мають змогу поступово підготуватися як духовно, так і фізично, до початку самого посту.

Перший тиждень починається після неділі митаря й фарисея. Згадуючи історію цих двох людей, Церква закликає віруючих задуматись над покаянням істинним та показовим, про піднесення смиренних та пониження гордих (Лк, 18, 9-14). Саме час подумати про те, чи є наша віра даниною моди, чи нашим чистосердечним покликом. І чи не впадаємо ми часом, подібно фарисеєві, у гріх гордості, вважаючи, що, на відміну від більшості, можемо уникнути більшості спокус. Або ж вважаємо себе кращими за інших з будь-якого іншого приводу. Тиждень цей зветься суцільним, або ж ще - всеїдним, адже відміняється піст у середу та п'ятницю.

Наступну неділю Церквою згадується притча про блудного сина, наголошуючи на силі щирого каяття (Лк, 15,11-32).  Адже всі люди грішні, і кожен може припуститися помилки, часом навіть великої. Однак головне вчасно схаменутися, подолати в собі гордість, самовпевненість, і, віднайшовши сили, усвідомити свою помилку, свою провину, - щиро розкаятись. Цей тиждень є звичайним, тобто середа і п'ятниця - пісні дні, інші - ні. Закінчується він Неділею М'ясопусною - це останній день перед Пасхою, коли дозволяється їсти м'ясні продукти.

В М'ясопусну неділю Церква згадує Страшний Суд. В наступний після цієї неділі тиждень м'яса їсти вже не можна, однак ще дозволяються молочні, яєчні та рибні продукти. Цей тиждень має різні назви. Так, за грецькою традицією його називають «білим постом», преподобний Феодор Студіт - «передпосним», православна гімнографія - «очищувальним». Ну а в нашому народі вже здавна закріпилася традиція звати його Масляною, а чи не в кожен день цього тижня смажити млинці. Закінчується він Неділею Сиропусною - останнім днем коли можна вживати молочну та іншу ще дозволену цього тижня їжу. Ця неділя, однак, є ще й Прощенною Неділею.

В Прощенну Неділю Церква згадує первородний гріх людства та вигнання Адама із раю. Цей день є особливим в підготовці до Великого посту - віруючі просять пробачення в своїх рідних та близьких, та, в свою чергу, намагаються вибачити всіх своїх кривдників, аби з чистим серцем та щирою вірою вступити наступного дня у Великий піст.

Автор: Марійка Биба