УКР РУС  


 Головна > Публікації >   
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 59 відвідувачів

Теги
забобони церковна журналістика Церква і медицина церква і суспільство церква та політика УГКЦ педагогіка розкол в Україні діаспора шляхи єднання Вселенський Патріархат милосердя монастирі та храми України краєзнавство вибори Мазепа конфлікти секти Києво-Печерська Лавра Приїзд Патріарха Кирила в Україну Церква і влада молодь Патріарх Алексій II комуністи та Церква Предстоятелі Помісних Церков постать у Церкві Митрополит Володимир (Сабодан) Католицька Церква Доброчинність Ющенко автокефалія українська християнська культура Священний Синод УПЦ Археологія та реставрація іконопис Церква і політика Президент Віктор Ющенко 1020-річчя Хрещення Русі Голодомор УПЦ КП






Рейтинг@Mail.ru






Введення в храм Пресвятої Богородиці

  04 December 2008



Притча з Євангелія

 

В Євангелії Господь оповідає нам притчу про нерозумного багатія, у якого вродив багатий урожай. І от він став думати, що йому зробити, - урожай є таким величезним, що навіть у старі житниці не вміститься. Він вирішив зламати їх, побудувати одну велику житницю, наповнити її багатством і сказати собі: «Ось, душе, у тебе є чимало багатства на часи довгі, їж, пий та веселися». А Господь говорить йому: «Нерозумний, у ніч цю в тебе заберуть душу твою, із чим ти з'явишся? Кому це багатство дістанеться? Із чим ти постанеш перед Богом?» Багатство, про яке говорить Спаситель, є не стільки матеріальним, йдеться скоріше про той духовний мотлох, яким заповнені наші душі.

Душу можна порівняти із бездонним колодязем, де внизу - чиста, джерельна, цілюща вода. Але весь він забитий брухтом, сміттям, брудом. Все це гниє, отруює воду так, що нею не можна користуватися. До неї й не доберешся, тому що колодязь є повний сміття нашого самовдоволення. Усе, що відділяє нас від Господа, - наша гордість, дратівливість, малодушність, маловір'я - це той непотріб, що забиває чисте джерело живої води, яке Господь вклав у душу кожної людини.

Будь-хто з нас зберігає в собі образ Божий. Це дорогоцінне, чисте, благодатне джерело, яке повинно приносити радість усім оточуючим. Але ми є такими обмеженими, самовдоволеними багатіями, які багаті тільки на свої недоліки. Це багатство знедолює людину, позбавляє її радості життя й, найстрашніше, позбавляє її спадку Царства Небесного. Це гріховне багатство тільки отруює життя нам і всім навколо нас.

 

Свято, яке ми сьогодні відзначаємо, якраз є зовсім протилежним цій притчі. Притча - це застереження усім нам, Пречиста ж Діва, в якої колодязь Її душі ніколи нічим не був замутнений, напуває цілий Всесвіт чистотою, милістю та добротою. Її батьки, святі праведні Іоаким і Ганна, одержали від Бога дар - свою дитину. І вони повертають цей дарунок Богові, приводять цю дивовижну дитину до храму, тому що все від Бога і ми повинні присвячувати Богові.

 

Вона була обіцяна, присвячена Богу ще до Свого  народження...

Воістину, так було із Дівою Марією. Вона була обіцяна, присвячена Богові ще до Свого  народження. Вона ледве навчилася говорити, була занадто малою для глибокого розуміння предметів віри, але в ній була непідробна тяга до знаходження в храмі з Богом. За висловами святих отців Церкви, Богоотроковиця «була немовлям плоттю, але була досконала душею», «трирічна тілом і багаторічна духом». Тому святі батьки вирішили віддати її до Храму у віці трьох років.

Урочисто прикрашена процесія, яка супроводжувала дівчинку Марію, рушила з Назарета до Єрусалима. Три дні із короткими зупинками для відпочинку рухався цей хід, поки, нарешті, процесія не досягла Ієрусалимського храму. І от відбулося таємниче чудо: Божественна Отроковиця сама піднялася сходами Храму, пройшла весь Храм і ввійшла у Свята Святих. Назустріч їй зі співом вийшли священики на чолі з первосвящеником Захарією. Іоаким і Ганна поставили Марію на першу сходинку зі словами: «Іди, Дочко, до Бога, що дав нам Тебе, до благосердного Владики. Увійди в Господню Церкву - радість світу». І первосвященик прийняв Пресвяту Діву й, поцілувавши, дав благословення, сказавши: «Господь возвеличить ім'я Твоє у всіх родах, тому що через Тебе явить Господь в останні дні синам Ізраїлю Спокутувача». І посадив Її на третій сходинці біля жертовника, і зійшла на Неї благодать. Так говорить Священний Переказ.

 

«Її тіло є храм, чистота Її душі і Її вірність Богові - джерело спасіння та єднання людей із Богом»

 

«Пречистий храм Спасів сьогодні вводиться у Дім Господень», і в цьому введенні розкривається головний зміст старозавітного храму і відбувається його подолання - введення в храм знаменує завершення Ієрусалимського храму як місця перебування Бога.
У спустілу Свята Святих храму, головного священного центру релігійного життя, вводиться Діва Марія, і людина сама стає Божим храмом. Її тіло є храм, чистота Її душі і Її вірність Богові - плід старанного прагнення людей до спасіння. Діва Марія стає джерелом спасіння та єднання людей із Богом.

Можливо, це було алегорією, тому що важко собі уявити, що у сповненому фанатиками Єрусалимі іудеї могли допустити, щоб хтось увійшов у Свята Святих. Туди міг входити тільки один архієрей і те раз на рік. Щось таємниче відбулося, можливо, ангели Божі сховали Пречисту Отроковицю від поглядів цих фанатичних іудеїв. Можливо, мається на увазі, що вхід у Свята Святих - це рух Її душі назустріч Богові, ніби входження Пречистої в таємниче Божественне життя, до якого Вона завжди прагнула.

Богородиця є нам співприродною, Вона - дочка звичайних батьків, праведних, але звичайних. І Вона, співприродня нам, зводить людське єство до глибин Богоспілкування. Це свято і є початком нашого порятунку.

Від дня Введення Богородиці вже співаються різдвяні ірмоси «Христос рождається...», тому що з цього починається главизна нашого порятунку. І це свято закликає нас у тій мірі, що дана кожному з нас, прагнути до чистоти душі, до Богоспілкування, до того, щоб приносити ту радість, яку дає Благодать Божа. Вона відкривається людині, що шукає її та працює над тим, щоб очистити свою душу - цей колодязь - від непотребу. Дай Боже, щоб це свято просіяло й у наших душах, дай Боже, щоб і ми силою Божою за молитвами Божої Матері очищалися, просвітлялися і щоб гідно зустріли світанкове торжество Різдва Христова.

Православ'я та Світ