УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Книжковий огляд  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 90 відвідувачів

Теги
УГКЦ краєзнавство Священний Синод УПЦ українська християнська культура УПЦ КП Церква і політика Доброчинність Патріарх Алексій II Голодомор Предстоятелі Помісних Церков 1020-річчя Хрещення Русі вибори шляхи єднання комуністи та Церква Президент Віктор Ющенко монастирі та храми України педагогіка секти розкол в Україні іконопис автокефалія конфлікти Вселенський Патріархат постать у Церкві церква та політика Археологія та реставрація Митрополит Володимир (Сабодан) Церква і влада Приїзд Патріарха Кирила в Україну Києво-Печерська Лавра церква і суспільство молодь Католицька Церква Церква і медицина діаспора Мазепа забобони церковна журналістика милосердя Ющенко






Рейтинг@Mail.ru






ОДЕСА. 30 років в архієрейському сані

Книга «Вузькими вратами» - це жива та яскрава розповідь про 30-річне служіння митрополита Одеського та Ізмаїльського Агафангела в архієрейському сані. «Спецслужби, атеїстична ідеологія і  влада, що принижувала й знущалася над Святою Церквою в особі її вірних служителів, залишилися в минулому та стали «притчею во язицех», а один з пастирів церковних, «той, що притерпів до кінця», служить Церкві в архієрейському сані й до сьогодні, ось уже 30 років», - сказано у передмові до видання. В основі праці - матеріали історичної книги «Митрополит Агафангел. Подвиг служіння Христу», яку написала настоятелька Одеського Свято-Архангело-Михайлівського жіночого монастиря ігуменя Серафима (Шевчик), а також світлини автора та упорядника фотолітопису «Предстоятель» кандидата богослов'я диякона Олександра Драбинка.

Праця докладно розповідає про дитячі роки майбутнього митрополита, про складнощі, які долала його родина у роки Великої Вітчизняної війни, про ті суворі умови, в яких довелося виховуватися юнакові. Але все це не завадило Олексію вступити до духовної семінарії. «Він добре навчався, любив богослужіння, ніс пономарський послух при храмі, й це було не просто виконанням семінарської богослужбової практики, а рідною стихією душі...», - говориться у книзі.

Потім були роки навчання в академії, різноманітні послухи серед братії Троїце-Сергієвої Лаври, викладацька діяльність, а згодом і ректорство в Одеській духовній семінарії у сані архімандрита. Автор книги характеризує його як суворого адміністратора та мудрого педагога.

Чимало вражень залишає у читачів розповідь про складні випробування, які випали на долю митрополита Агафангела в складні часи панування атеїстичного режиму. Невелика частина книги присвячена першим крокам владики в єпископському служінні, яке почалося на Вінничині. Тоді в єпархії формально діяло 218 парафій, але насправді богослужіння звершувалося лише у 85 храмах. В усіх інших служба Божа відбувалася двічі на рік. Один священик був змушений опікуватися двома або трьома парафіями, а кафедральний собор потребував капітального ремонту. Більшість храмів не опалювалися, відтак священикам узимку доводилося служити в светрах і тілогрійках. Усі ці проблеми довелося вирішувати митрополиту Агафангелу. З часом владика налагодив співпрацю з місцевою владою, здобув авторитет серед мешканців Вінницької області й справи пішли на краще.

Довелося йому захищати інтереси Української Православної Церкви у Верховній Раді XII скликання. Як народний депутат України, владика брав участь у наданні Українській Православній Церкві самостійності й незалежності в управлінні, ініціював прийняття Верховною Радою рішення про офіційне визнання Різдва Христового, Великодня та Святої Трійці державними святами, закликав суспільство до подолання церковного розколу в українському Православ'ї.

Розповідається у книзі про участь митрополита Агафангела у міжнародній діяльності Української Православної Церкви. Сполучені Штати, Франція, Італія, Бельгія, Болгарія - це далеко не повний список країн, в яких йому довелося побувати у складі делегації від нашої Церкви. З паломницькими візитами регулярно відвідував Святу гору Афон, Грецію, Кіпр, Єрусалим...

Але все-таки значна частина книги присвячена пастирському, соціальному та місіонерському служінню митрополита Агафангела як правлячого архієрея Одеської єпархії. Нині Одеська єпархія є найбільшою єпархією Української Православної Церкви. У ній діють 500 зареєстрованих громад, 10 монастирів, понад 300 недільних шкіл. Храмами та монастирями регіону опікуються 500 священнослужителів.

Окрім того, що владика ретельно контролює храмове будівництво і відновлення стародавніх монастирів на території єпархії, він щодня приймає чимало відвідувачів: благочинних, настоятелів храмів, намісників чоловічих і настоятельниць жіночих монастирів, членів церковних рад і звичайних парафіян одеських храмів, а також представників місцевої влади та широкої громадськості.

Як постійний член Священного Синоду УПЦ митрополит Агафангел бере участь в усіх його засіданнях; як голова Навчального комітету при Священному Синоді займається вирішенням питань, що стосуються духовної освіти і підготовки гідних кадрів для Святої Церкви. За дорученням Блаженнішого Митрополита Володимира владика вже багато років представляє Українську Православну Церкву на офіційних переговорах із Константинопольським Патріархатом. З благословення митрополита Агафангела в єпархії виходить в ефір багато інформаційно-просвітницьких теле- та радіопрограм, а найцікавіші події з життя православних одеситів висвітлюються у православних і нерідко в світських газетах.

На високий рівень возведена в єпархії соціальна та благодійна діяльність. В Одесі діють три будинки милосердя, дитячі приюти та декілька трапезних, у яких харчуються нужденні.

Про все це та багато іншого матінка Серафима розповіла на сторінках книги «Вузькими вратами». А чудові світлини допоможуть читачам більш чітко зрозуміти, в яких умовах протягом 30 років ніс свій хрест архієрейського служіння митрополит Агафангел.

Олександр Андрущенко