УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Книжковий огляд  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 51 відвідувачів

Теги
Доброчинність краєзнавство Вселенський Патріархат УПЦ КП шляхи єднання діаспора Предстоятелі Помісних Церков Католицька Церква молодь Мазепа Приїзд Патріарха Кирила в Україну розкол в Україні Митрополит Володимир (Сабодан) забобони Патріарх Алексій II вибори Голодомор секти Церква і політика церква та політика церква і суспільство Києво-Печерська Лавра іконопис Церква і влада автокефалія конфлікти Ющенко милосердя УГКЦ Священний Синод УПЦ 1020-річчя Хрещення Русі монастирі та храми України Президент Віктор Ющенко комуністи та Церква Археологія та реставрація Церква і медицина церковна журналістика українська християнська культура педагогіка постать у Церкві






Рейтинг@Mail.ru






«Жниво Молоха»

Протоієрей Віктор Аніпко, Херсон

У будинку Херсонської облдержадміністрації під головуванням губернатора Херсонської області Бориса Сіленкова відбулася презентація книги члена Національної спілки журналістів України і Асоціації українських письменників Василя Піддубняка «Жниво Молоха».

...І збулося страшне пророцтво Біблії: «Хліб, що підкріплює людину, знищу у вас. І будете їсти плоть синів ваших, і дочок ваших будете їсти», - так розпочинає свою книгу Василь Піддубняк.

Вогник свічки на вибіленому морозом граніті поволі розтоплює сніг (чи роки), і проступає крізь нього дві чорних історичних дати: «1932-1933».

Тане сніг, перетворюючись на сльози, і знову замерзає - воском по іконі!

Нескінченна зима Пам'яті української довго не визнавалася як факт. Жоден відблиск нашої згорьованої історії не замовчувався так довго, як цей: за вікном були інші часи і країною правила єдиноутробна партійна братія: низи не могли знати правди, бо верхи не хотіли її говорити...

За різними даними, від голоду і хвороб, ним спричинених, за неповні два роки Україна втратила від 1 до 7 мільйонів громадян. Ця статистична розбіжність, на мій погляд, ніколи не буде уточненою, бо ж недаремне кажуть: є правда, а є статистика. Зрештою, втрата кожного людського життя - трагізм, а тут... Уявіть, аби вголос провести перекличку всіх загиблих - скільки б днів і місяців звучав би цей моторошний мартиролог!

За останню тисячу років на Землі, за розвідками істориків, сталося 58 голодоморів. Трьох голодоморних навал зазнала житниця колишнього СРСР - Україна (1921-1923, 1932-1933 та 1947 рр.) Такого широкомасштабного штучного голодомору, такого етно- і геноциду, як на початку 30-х років XX століття у нашій хлібородній державі, не знали жодна земна цивілізація. Жодна!

Молох, ця страшна ненажерлива міфічна істота, сліпо обожнювана у древніх Палестині, Фінікії та Карфагені, і в Україні невідступно вимагала все нових і нових людських офір...

Навесні 32-го лютий голодомор уже закатовував Україну на чорному хресті, в кожнім хуторі і селі вже постали свої підхмарні і захмарні Голгофи, а один із фундаторів української компартії Станіслав Косіор слав у Москву лицемірну депешу: «У нас є окремі випадки і навіть окремі села, які голодують, проте це тільки результат місцевого головотяпства, перегинів, особливо щодо колгоспів. Будь-які розмови про «голод» на Україні треба категорично відкинути». Центральна влада, замисливши масовий людомор, розраховувала на «енергію» приспішників і фарисеїв на місцях.

...Зримий привид майбутнього голодомору на Херсонщині явився, одначе, не на початку 30-х років, а ще у 1928-му неврожайному році. Сотні, тисячі наших земляків зірвалися з насиджених гнізд у далекі й небезпечні подорожі, рятуючись від голодної смерті. Печально скрипіли селянські вози і вторили їм паровозні гудки. Лист із Ставропілля, надрукований у паризькому еміграційному часописі «Тризуб»: «Херсонських людей наїхало сюди до нас гибель, тут зимують багато коней, а то й так з семействами наїхали та зимуються тут. Котрий явиця сюди, то просто непохожий на чоловіка, а на якесь опудало. Росказують про своє життя, що така біда, що хоч живими закопуйся в землю; в кого була яка коняка, повозка, молотилка, упраж, килими, рядна все сюди до нас повивозили на продаж. Суша в Херсонські, Катеринославські та Тавричеські г.г. була така, що через пилюгу й світа не видко. Хліб зовсім не вродив, а здирства безперестані. У нас буцім вродилось, але все одно не стане, бо щодня їздять по хатах наші хлібозаготовителі - і дай, дай хоч трісни та дай; молоти не дозволяють, а мелене - висівати, «їж, мужло прокляте, з висівками». Оце недавно один дядько висказався на проти цього, то його зараз заарештовано, а він сказав їм: судіть мене, висилайте куди хочете, тільки не туди, де люди свободою не пользуються, такою, як оце ми в СССР. Хліб, який уродив тепер, влада забрала до чиста, і на насіння не лишила, а обіцяє видать нам якесь чистосортне; люде приїзжжі покупили собі тут потрохи хліба додому для сімейства, пуда по два, по три, то пишуть, що в Знаменці у них відібрали той хліб; не дозволяє влада провозити нізвідки хліба і сама не дає голодающим, просто хоч пропадай. При тім єдинолічним хліборобам не дають хлібопашити, а заганяють силою в комуну, а в комуні хто пробуде та вирветця, то проклинає на чому світ стоїть того, хто цюю комуну та совітську вдасть видумав».

У березні 1933 року у Генічеському районі голодували 164 сім'ї, померли 48 осіб, а у Нижньосірогозькому районі голодували 73 сім'ї, померли 46 душ. За офіційними даними, протягом першого весняного місяця на Херсонщині від голоду і виснаження померло 1600 чоловік, а 16 000 опухло. А попереду були літо, осінь, зима...

Партбосів розпирало від цинізму. Секретар ЦК КП(б)У Мендель Хатаєвич у ті дні заявив: «Між селянами і нашою владою точиться жорстока боротьба. Це боротьба на смерть. Цей рік став випробуванням нашої сили і їхньої впертості. Голод довів їм, хто тут господар. Він коштував мільйони життів, але колгоспна система існуватиме завжди. Ми виграли війну».

«Ми голодуємо... умови наші важкі, ми падаємо з ніг, щоб виконати завдання партії і уряду. Нам, крім чорного хліба навпіл із сміттям, нічого не дають. Тому в нас опускаються руки і повисли голови на плечах», - скаржилися робітники Херсонського заводу імені Г.Петровського. Думали - зглянуться. І глибоко помилилися!

Цивілізований світ, дізнавшись про правду тих часів, організував вивчення цього явища. Голодомор 1932-1933 років в Україні 26 січня 2006 року засудила Парламентська асамблея Ради Європи як злочин комуністичного режиму, передає УНІАН. За відповідне рішення проголосувало 85 депутатів. Водночас це не було відбито в підсумковій резолюції ПАРЄ.

Як пояснили члени української парламентської делегації, під час голосування європейські депутати підтримали поправку, висунуту українськими депутатами про осуд голодомору, однак не змогли прийняти рекомендації, до проекту яких і було внесено українську поправку.

Раніше Президент України Віктор Ющенко закликав лідерів країн світу визнати Голодомор в Україні актом геноциду проти українців. До 2007 року Україна має намір підготувати і представити в ООН всі документи.

 

«Жниво Молоха» - це своєрідний мартиролог жертв найстрашнішого голодомору, що вразив країну і край у 1932-1933 роках. Це звід мізерної кількості документів - промовистих свідків жорстокості і цинізму сталінського режиму. Це нетлінні голоси свідків - живих і мертвих, котрі все бачили і відчули на собі. Це найсвятіша пам'ять, котру не можна зраджувати!