УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Київська  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 129 відвідувачів

Теги
Патріарх Алексій II Археологія та реставрація 1020-річчя Хрещення Русі розкол в Україні монастирі та храми України Доброчинність Церква і політика церковна журналістика Предстоятелі Помісних Церков Митрополит Володимир (Сабодан) Священний Синод УПЦ УГКЦ Голодомор забобони милосердя шляхи єднання комуністи та Церква УПЦ КП іконопис конфлікти Церква і влада педагогіка Ющенко вибори автокефалія краєзнавство Президент Віктор Ющенко діаспора церква і суспільство постать у Церкві секти Мазепа Католицька Церква Церква і медицина Приїзд Патріарха Кирила в Україну Вселенський Патріархат українська християнська культура церква та політика молодь Києво-Печерська Лавра






Рейтинг@Mail.ru






КИЇВ. Відновлюється «зв’язок часів». Вийшли у світ чотири томи Зібрання творів Сергія Аверінцева



Звістка про видання зібрання творів Сергія Сергійовича Аверінцева - тиха сенсація в інтелектуальному світі. Ті, хто в задушливі 60-80-і роки жадібно виловлював у радянській літературі самобутні, неказенні, глибокі думки, пам'ятають, як важко було, наткнувшись на статті Аверінцева в енциклопедіях або рідких монографіях, відслідковувати чергові публікації Майстра. Гідно всілякого подиву, що не одне з потужних російських, а київське видавництво «Дух і літера» з кінця 90-х першим приступило до здійснення мрії багатьох не тільки колишніх радянських, а й закордонних інтелектуалів - зібрати ці розкидані по екзотичним, малотиражним, а те й зовсім іноземним виданням перлини. Втім, тут можна доглянути символіку: саме в граді Святої Софії знайшов собі місце стійкий інтерес до думки того філософа (тобто  аматора мудрості, хоча він і називав себе «всього лише» філологом, тобто  аматором слова), що навіть в імлі безпросвітної «антисофійності» зумів осмислити й розумно оспівати Божественну Премудрість - Софію. І от, нарешті, довгоочікувана новина: вийшли 4 томи Аверінцева: «Переклади: Євангелія. Книга Іова. Псалми», «Многоцінна перлина», «Софія-Логос. Словник», «Зв'язок часів». Мрія здобуває конкретні й зримі риси.

Тепер вже для всіх шанувальників Сергія Сергійовича ясно (за радянських часів по відомих причинах про це мало хто знав, хоча багато хто здогадувався), що справжнім його покликанням була не відвернена наука, не просто філологія або культурологія, але християнська думка: осмислення шляхів християнської культури в сучасному світі й досить своєрідна, вкрай делікатна, але тому ще більш переконливо правдива проповідь Слова Божого серед інтелігенції. Всі чотири томи по-різному виконують це місіонерське й разом з тим культурне завдання.

Насамперед це переклади зі Святого Письма й коментарі до них. Цей том можна назвати однією з вершин духовного мандрівництва мислителя, письменника й поета в пустелі культури радянської, а потім у хаосі «перебудованої». До теперішнього часу біблійних перекладів російською мовою з'являється все більше. І проте існує настійна потреба в перекладі, автором якого була би людина такого масштабу й такого типу, як Сергій Аверінцев. Адже переклад - у відповідності зі значенням грецького слова hermeneia («тлумачення» й «переклад») - припускає розуміння, осмислення тексту. Для розуміння ж Святого Письма потрібні такі речі, що поєднуються рідко, як духовний досвід, знання древніх мов, історії й культури того часу (а це означає бути класичним філологом, сходознавцем, розбиратися в археології й багато чому іншому) , тонке відчуття рідної мови й велика майстерність у володінні нею, нарешті, високий рівень загальної культури розуму й серця. До кожного з цих пунктів Аверінцев підходив якомога краще. Завдяки всім цим якостям його переклади зберігають мудру збалансованість, не ухиляючись ані в архаїку, що часто притаманно Синодальному й іншим старим перекладам, ані в модернізм, що так характерний для деяких сучасних експериментів.

Що стосується книги «Софія-Логос. Словник», то вона, без сумнівів, із тих книг, які мають долю. Про це найкраще прочитати в передмові самого автора: «Тридцять п'ять років без малого тому назад я перший раз у моєму житті опинився в Києві, перший раз увійшов під склепіння Святої Софії. Пам'ятаю, як я в тім же 1966 році в день Успіння, повертаючись додому після святкової літургії в одній підмосковній церкві, зайшов по дорозі в лісочок і там, пригадуючи київські враження, "паки й паки" переживаючи імпульс, що виходив від них, пригадуючи образ Нерушимої Стіни, зненацька для себе прийнявся обмірковувати статтю, що читач знайде в книжці під заголовком: "До з'ясування змісту напису над конхою центральної апсиди Софії Київської", - і це пішло так, що поки я дійшов до дачного житла, що дало мені притулок того літа, мені залишалося тільки записувати й записувати вже готові в розумі думки. (...) И от сюжет, от, як прийнято виражатися в нас, літературознавців, "рамкова конструкція": усе починається в Києві, під покровом Св. Софії, - і не де-небудь ще, а в тім же святому місті через багато років виходить книга, у якій зібрані роботи, початок яким було тоді покладено!»

До першої частини цього тому, озаглавленої «Словник», увійшли усе найбільш значні статті С. С. Аверінцева, написані для енциклопедій і словників («Філософська енциклопедія», 1964-70 р., «Нова філософська енциклопедія», 2000-2001, «Міфи народів світу», «Велика радянська енциклопедія», «Християнство» та ін.). Другу частину склали статті, підібрані Сергієм Сергійовичем спеціально для книги «Софія-Логос. Словник». Вони присвячені темі Премудрості Божої й іншим біблійним темам, святоотцівській спадщині, російської філософії, шляхам християнства в сучасному світі; включені також замітки й бесіди на актуальні теми. Обсяг даного тому в порівнянні з попередніми виданнями цієї книги у видавництві «Дух і Літера» (1999, 2001) значно зріс: кількість енциклопедичних статей тут збільшена майже у два рази. Як відзначено у видавничій передмові, «енциклопедичні статті С. С. Аверінцева істотно відрізняються від звичайних творів цього жанру. У них поєднуються необхідна для довідників фактологічна точність і виразність думки з дуже особистим, живим відношенням до теми, що розкривається. Читач не просто здобуває знання про культурні реалії й особи, але одержує можливість побачити їх у широкому контексті світової культури. Люди давно минулих епох і чужих культур сприймаються як наші співрозмовники, витончені й багатоскладові поняття оживають у переклику із близькими нам подіями й особами. Дослідницькі статті другої частини книги відзначені тим же енциклопедичним характером об'єктивності, точності й лаконізму, що не заважає їм виражати глибоко особисті переконання автора».

«Многоцінна перлина» являє собою збірник перекладів з творінь авторів християнського Сходу першого тисячоріччя нашої ери - сирійців, коптів і ромеїв (візантійців). Тут читач знайде прозу й вірші таких прославлених Отців Церкви, як Єфрем Сирин, Григорій Богослов, Іоанн Дамаскін, Симеон Новий Богослов, Ісаак Сирин (Ниневійський), Феодор Студит; висловлення пустельників, що ввійшли в знамениті збірки «Лавсаік», «Луг духовний» й «Висловлення отців пустелі»; зразки богослужбової поезії; християнські апокрифи й гностичні твори. Переклади супроводжуються докладними коментарями, що носять історико-філологічний і богословський характер. Ця збірка видавалася й раніше, але тут, у складі Зібрання творів, вона значно доповнена в порівнянні до попередніх його видань (1994 та 1987 р. під назвою «Від берегів Босфору до берегів Євфрату»). Процитуємо теплі слова з передмови Митрополита Володимира (Сабодана): «Феномен С. С. Аверінцева в тому, що він конгеніальний предмету свого дослідження, в тому, що давньогрецька й інші так звані "мертві" мови, з яких він переводить, стали для нього рідними. Він не досліджує святоотцівську думку, а живе нею, вступаючи з Отцями у внутрішній і глибоко особистий діалог. Це праця не тільки й не стільки могутнього інтелекту, скільки віруючого й смиренного серця. (...) Це дуже особистий переклад. У ньому немає чогось надуманого, штучно привнесеного в текст ззовні. Свідченням цього може служити те, що голос кожного учасника цієї антології звучить по-своєму, зі своєю винятковою інтонацією. Разом з тим, при всьому явному розходженні голосів, кожен текст, перекладений Аверінцевим, несе на собі печатку особистості його перекладача. Нам явлені його смиренність, його вдумливість, що межує іноді з "саморозчиненням", дивна поетичність його душі й, нарешті, якась особлива, притаманна йому якість, яку, ймовірно, можна назвати "співзвучністю"».

Нарешті, доля «Зв'язку часів» теж особлива. Це остання книга Сергія Сергійовича, склад якої, заголовок і композиція визначені нею самою. Як сказано у видавничій передмові, «книга містить відповідь Аверінцева на ключовий виклик ХХ сторіччя - спробу тоталітарних режимів порвати з біблійною традицією й класичною спадщиною людства. Продуману форму цієї відповіді відображають п'ять розділів книги: "Читаючи Старий Завіт" (роботи про Премудрість і Псалми); "З світу античної літератури" (Плутарх і Вергілій); "Сподівання язиків і благовістя Христове" (містить у тому числі оригінал ключової роботи "Образ Ісуса Христа в православній традиції", що друкується вперше); "Російська культура у всеєвропейському контексті. Співзвуччя й контрасти" (від "Повісті минулих літ", Григорія Турського й Стефана Пермського до Жуковського, Крилова, Пушкіна, В'ячеслава Іванова й Бахтіна); "Серця сумні замети, або Актуальне, надто актуальне" (від аналізу ідеологій тоталітаризму й релятивізму до думок про "солідарність поколінь як фактор громадянської свободи"). Поколінню Аверінцева ми зобов'язані тим, що не все перервалося, що уразливий "зв'язок часів" можна відновити. Для нових поколінь особливе значення має це свідчення - підсумковий том праць нашого великого сучасника».

Важко, а точніше, неможливо переоцінити зміст книг, що вийшли, але не забудемо й про істотні сторони будь-якого видання - про кропітку редакторську роботу, про простий, але витончений та співзвучний змісту дизайн, про відмінну поліграфічну якість всіх томів у суперобкладинці. Це не може не радувати на тлі багатьох навіть столичних видань, у яких багатство змісту буває втілено в жалюгідної якості формі. Для дійсного книгаря немає більшої відради, ніж тримати в руках довгоочікуваний текст у добротному виданні, що гармоніює з його цінністю.

Отже, всіх цінителів «многоцінних перлин» Аверінцевского слова можна привітати з чудовим подарунком у вигляді чотирьох значних томів, що зібрали в собі плід творчості одного з найглибших і різнобічних мислителів сучасності.

Юрій Вестель