УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Книжковий огляд  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 226 відвідувачів

Теги
розкол в Україні УГКЦ іконопис Священний Синод УПЦ Ющенко українська християнська культура Митрополит Володимир (Сабодан) постать у Церкві Доброчинність Президент Віктор Ющенко Приїзд Патріарха Кирила в Україну Вселенський Патріархат краєзнавство Церква і медицина педагогіка церковна журналістика монастирі та храми України церква та політика Мазепа Католицька Церква Голодомор автокефалія вибори Патріарх Алексій II Предстоятелі Помісних Церков милосердя Археологія та реставрація УПЦ КП діаспора Церква і політика конфлікти комуністи та Церква Києво-Печерська Лавра 1020-річчя Хрещення Русі забобони секти Церква і влада церква і суспільство шляхи єднання молодь






Рейтинг@Mail.ru






ЧЕРНІГІВ. Побачила світ книга з історії Рихлівської обителі

«Свято-Миколаївський Пустинно-Рихлівський монастир, що до революції був одним з найбільших у Чернігівській губернії та відомим далеко за її межами, у наш час незаслужено забутий. Причина тому - під час гонінь на церкву він був практично повністю зруйнований», - читаємо у щойно виданій брошурі про історію цієї обителі. Цікаві матеріали були зібрані, упорядковані та підготовлені до друку нинішнім намісником монастиря ієромонахом Серафимом (Варваніним) з благословення єпископа Чернігівського і Ніжинського Амвросія. Видання, надруковане коштом спонсорів, містить фотознімки та ілюстрації.

Воно розповідає, зокрема, що в цьому святому місці вже майже 400 років підносяться молитви до Господа, що тут жили люди, котрі трудилися заради Його слави. Йдеться про далекі часи заснування монастиря, про те, як у лісі було знайдено чудотворну ікону святителя Миколая, де згодом було збудовано дерев'яний храм. Починаючи з середини XVII століття, з благословення тодішнього архієпископа Лазаря Барановича, коштом чернігівського полковника Даміана Многогрішного (майбутнього гетьмана Малоросії) та інших меценатів, обитель була розбудована й облаштована. В ній з'явилися кам'яні келії для братії, підсобні приміщення, вітряки, декілька храмів, центральним з яких був величний п'ятикупольний Миколаївський собор. Перед революцією на кошти монастиря тут навіть діяла школа для хлопчиків з багатодітних сімей і сиріт, де вони навчалися і харчувалися.

«Увесь вільний від богослужіння час братія виконували різноманітну роботу. - Ідеться в описанні. - Так, на зміну послуху приходила молитва, а на зміну молитві - послух. Окрім ієромонахів та ієродияконів, котрі здійснювали служіння і виконували треби, а також клірошан, пономарів, дзвонарів, тих, хто ніс послух в іконній лавці, хто працював на кухні, в пекарні, в просфорні, в Рихлівській пустині серед братії були також свої іконописці, шевці, кравці, чоботарі, бондарі, пасічники, ковалі, мельники, садівники, городники, маляри та інші різноманітні спеціалісти. На початку ХХ століття в обителі проживали близько 200 чоловік братії».

Робота над брошурою тривала не один місяць. Отцю Серафиму довелося попрацювати в архівах, поспілкуватися з краєзнавцями та місцевими жителями, котрі розповіли, якими жахливими були останні дні життя ченців перед закриттям їхньої обителі (до речі, це сталося у грудні - напередодні свята на честь святителя Миколая), як безцеремонно було конфісковане майно обителі та особисті речі братії, як у 30-х і 40-х роках стародавні храми розібрали, і обителі занепала...

Відродження Пустинно-Рихлівського монастиря почалося з 2004 року. Першу літургію тут було відправлено просто неба 21 травня. Братії було передано деякі святині, головна з яких - ікона святителя Миколая (на жаль, її оригінал не зберігся). За словами отця Серафима, на сьогодні в обителі живуть декілька ченців та послушників. Влітку цього року тут було закладено фундамент нового храму. Тож нові сторінки історії про цю обитель пишуться в наш час.

Вікторія Сидорова, Чернігів