УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Книжковий огляд  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 224 відвідувачів

Теги
УПЦ КП Католицька Церква Мазепа церква та політика розкол в Україні Церква і медицина Ющенко молодь іконопис Митрополит Володимир (Сабодан) милосердя комуністи та Церква забобони діаспора шляхи єднання Археологія та реставрація монастирі та храми України 1020-річчя Хрещення Русі краєзнавство Священний Синод УПЦ Церква і влада педагогіка Києво-Печерська Лавра Голодомор Президент Віктор Ющенко секти постать у Церкві Приїзд Патріарха Кирила в Україну вибори церковна журналістика Церква і політика церква і суспільство українська християнська культура Предстоятелі Помісних Церков Патріарх Алексій II УГКЦ конфлікти автокефалія Доброчинність Вселенський Патріархат






Рейтинг@Mail.ru






ЧЕРНІГІВ. Побачила світ книга з історії Рихлівської обителі

«Свято-Миколаївський Пустинно-Рихлівський монастир, що до революції був одним з найбільших у Чернігівській губернії та відомим далеко за її межами, у наш час незаслужено забутий. Причина тому - під час гонінь на церкву він був практично повністю зруйнований», - читаємо у щойно виданій брошурі про історію цієї обителі. Цікаві матеріали були зібрані, упорядковані та підготовлені до друку нинішнім намісником монастиря ієромонахом Серафимом (Варваніним) з благословення єпископа Чернігівського і Ніжинського Амвросія. Видання, надруковане коштом спонсорів, містить фотознімки та ілюстрації.

Воно розповідає, зокрема, що в цьому святому місці вже майже 400 років підносяться молитви до Господа, що тут жили люди, котрі трудилися заради Його слави. Йдеться про далекі часи заснування монастиря, про те, як у лісі було знайдено чудотворну ікону святителя Миколая, де згодом було збудовано дерев'яний храм. Починаючи з середини XVII століття, з благословення тодішнього архієпископа Лазаря Барановича, коштом чернігівського полковника Даміана Многогрішного (майбутнього гетьмана Малоросії) та інших меценатів, обитель була розбудована й облаштована. В ній з'явилися кам'яні келії для братії, підсобні приміщення, вітряки, декілька храмів, центральним з яких був величний п'ятикупольний Миколаївський собор. Перед революцією на кошти монастиря тут навіть діяла школа для хлопчиків з багатодітних сімей і сиріт, де вони навчалися і харчувалися.

«Увесь вільний від богослужіння час братія виконували різноманітну роботу. - Ідеться в описанні. - Так, на зміну послуху приходила молитва, а на зміну молитві - послух. Окрім ієромонахів та ієродияконів, котрі здійснювали служіння і виконували треби, а також клірошан, пономарів, дзвонарів, тих, хто ніс послух в іконній лавці, хто працював на кухні, в пекарні, в просфорні, в Рихлівській пустині серед братії були також свої іконописці, шевці, кравці, чоботарі, бондарі, пасічники, ковалі, мельники, садівники, городники, маляри та інші різноманітні спеціалісти. На початку ХХ століття в обителі проживали близько 200 чоловік братії».

Робота над брошурою тривала не один місяць. Отцю Серафиму довелося попрацювати в архівах, поспілкуватися з краєзнавцями та місцевими жителями, котрі розповіли, якими жахливими були останні дні життя ченців перед закриттям їхньої обителі (до речі, це сталося у грудні - напередодні свята на честь святителя Миколая), як безцеремонно було конфісковане майно обителі та особисті речі братії, як у 30-х і 40-х роках стародавні храми розібрали, і обителі занепала...

Відродження Пустинно-Рихлівського монастиря почалося з 2004 року. Першу літургію тут було відправлено просто неба 21 травня. Братії було передано деякі святині, головна з яких - ікона святителя Миколая (на жаль, її оригінал не зберігся). За словами отця Серафима, на сьогодні в обителі живуть декілька ченців та послушників. Влітку цього року тут було закладено фундамент нового храму. Тож нові сторінки історії про цю обитель пишуться в наш час.

Вікторія Сидорова, Чернігів