УКР РУС  


 Головна > Публікації > Краса Православ’я  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 111 відвідувачів

Теги
Голодомор розкол в Україні діаспора Президент Віктор Ющенко краєзнавство Церква і влада Священний Синод УПЦ постать у Церкві Приїзд Патріарха Кирила в Україну Ющенко Археологія та реставрація Предстоятелі Помісних Церков Патріарх Алексій II церковна журналістика Мазепа вибори українська християнська культура шляхи єднання молодь автокефалія милосердя Митрополит Володимир (Сабодан) монастирі та храми України конфлікти іконопис Доброчинність педагогіка Церква і медицина Католицька Церква комуністи та Церква Києво-Печерська Лавра секти УГКЦ церква та політика 1020-річчя Хрещення Русі УПЦ КП церква і суспільство забобони Вселенський Патріархат Церква і політика






Рейтинг@Mail.ru






Святиня древньої Чарторийської гори

Сергій БАРШАЙ

Село Старий Чарторийськ знаходиться на Волині, на кордоні нинішніх Волинської та Рівненської областей. Розкинулося поселення на високому живописному березі Стиру, який прикрашає головна святиня Чарторийська - Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир.

Перша писемна згадка про містечко Чарторийськ зустрічається в «Літописі Руському» в ХІ ст. У ХІІІ ст. Чарторийськ був уже значним поселенням. Він мав могутню оборонну систему, до якої входив князівський замок із земляними валами, дерев'яними, а пізніше мурованими стінами. Оточений водами Стиру, Чарторийськ був практично неприступний і тому вважався «ключами до Волині», але через своє вигідне місцерозташування часто ставав предметом князівських міжусобиць.

Відомостей про перший православний монастир, що постав на цих землях, сьогодні не залишилося. Відомо тільки, що заснували його видатні захисники православної віри на землях Волині князі Чарторийські і присвятили святій Трійці.

За князів Чарторийських містечко досягло свого найбільшого розквіту, воно стало духовним осередком усього волинського Полісся. За кілька століть панування на Волині князі Чарторийські звели тут багато храмів і монастирів, зокрема й у княжому місті.

Від старого Троїцького монастиря сьогодні не залишилося нічого. А історія нинішньої - Хресто-Воздвиженської - обителі починається з 1997 року. Її було засновано рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви. Монастир розташувався на історичних пагорбах, де свого часу красувався княжий замок і знаходилося міське укріплення. Архітектурний ансамбль нової обителі складають дерев'яний храм на честь Успіння Божої Матері (до недавнього часу - сільський парафіяльний храм) та пам'ятка архітектури XVIII ст. - Хресто-Воздвиженський собор.

Красень собор було збудовано на місці старовинного дерев'яного храму XVII ст., який згорів у пожежі. Проте й до нової святині доля виявилася не надто милостивою. Храм постраждав під час Першої світової війни, коли через ці місця проходила лінія фронту. А в 60-х роках минулого століття, під час хрущовських гонінь на Церкву, собор було відібрано у віруючих.

- Перші 15-20 років після закриття він використовувався як зерносклад, - розповідає намісник відроджуваної обителі архімандрит Володимир (Гапонюк). - А в 80-х роках його просто кинули напризволяще, і так він простояв десять років. Стіни руйнувалися, вода текла всередину і собор, який мав статус пам'ятки архітектури, потихеньку руйнувався. Коли сюди прийшли віруючі, на нього було страшно дивитись.

 

Сьогодні це чудове творіння наших предків відроджується у своїй колишній величі. Реставраційні роботи, що тривали майже десять років, підходять до завершення. І в дні великих свят братія монастиря вже звершує богослужіння в стінах собору. Споглядаючи його красу і велич, важко повірити, що недавно він був зовсім занедбаним. Його відновлення - це копітка робота багатьох людей.

Отець Володимир розповів, що в перші часи після відкриття монастиря братія змушена була служити лише в суботу та неділю, а решту часу присвячувати прибиранню сміття.

- Цілий рік ми витратили на те, щоб тільки вичистити це сміття та викорчувати двохметрові дерева, які росли зверху на соборі. Тому нам вистачало тільки такої роботи.

А вже впродовж кількох років Божественна літургія звершується щодня в Успенському храмі монастиря. Ця невеличка затишна церква була відкрита для віруючих навіть за радянських часів. Сьогодні Успенський храм є центром богослужбового життя православних іноків Старого Чарторийська.

А новостворена обитель поступово набуває характерних для монастиря форм. Зараз тут зводиться монастирська огорожа й Святі ворота з надвратним храмом. Братії нараховується півтора десятки чоловік, половина з яких - у священному сані. У лісі, за півтора кілометра від обителі, розташована пасіка - гордість монастирського господарства. Тут живе близько вісімдесяти бджолиних сімей, тож братія та паломники завжди можуть поласувати запашним медом, зібраним із лісових квітів.

У безпосередній близькості з обителлю розташована Рівненська атомна електростанція. Тому кожен, хто проїздить поруч, може одночасно споглядати ці такі різні архітектурні ансамблі. Однак це сусідство жодною мірою не псує чарівного краєвиду древніх пагорбів Старого Чарторийська. Річка Стир, що мов стрічка, вигинаючись тягнеться вздовж селища, надає цій місцевості того неповторного волинського колориту, за який завжди цінували й любили Волинь усі, хто колись попадав на її землі.

Розташована на високих пагорбах, оточена річкою, сьогодні Чарторийська обитель є справжньою цитаделлю, але не фізичною, а духовною. У її стінах нечисленна братія безперервно молиться за мир в усьому світі, за Богом храниму нашу державу та за її народ.

У пошуках вічної правди до храмів Старого Чарторийська сходяться шляхи сотень паломників. Тут вони знаходять той душевний спокій і сердечну втіху, яких так прагне кожна християнська душа.

Фотоальбом Чарторийського монастиря дивіться на сайті "Перший Православний".