УКР РУС  


 Головна > Публікації > Краса Православ’я  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 90 відвідувачів

Теги
УГКЦ Мазепа українська християнська культура Голодомор Церква і політика вибори Патріарх Алексій II церква і суспільство розкол в Україні Священний Синод УПЦ Президент Віктор Ющенко УПЦ КП милосердя Ющенко Митрополит Володимир (Сабодан) педагогіка молодь діаспора Археологія та реставрація Приїзд Патріарха Кирила в Україну монастирі та храми України секти Церква і влада шляхи єднання автокефалія Доброчинність Католицька Церква 1020-річчя Хрещення Русі Предстоятелі Помісних Церков Церква і медицина церква та політика забобони постать у Церкві краєзнавство церковна журналістика конфлікти комуністи та Церква Києво-Печерська Лавра Вселенський Патріархат іконопис






Рейтинг@Mail.ru






Чудотворна Байбузівська ікона Божої Матері

За описом релігійного довідника «Чудотворні ікони Пресвятої Богородиці», автор якої протоієрей І. Бухарєв, ця ікона прославилась 1832 року, після чого тривалий час знаходилася в Києво-Печерській Лаврі. Проте, за переказами старожилів, які в свою чергу почули це від своїх бабусь і дідусів, вона з'явилася у Байбузах ще на початку XIX століття.

А трапилось це так. Одного дня люди, прийшовши до сільської криниці в центрі села по воду, знайшли ікону на цямрині. Нічого не знаючи про її походження, селяни занесли образ до маленької церкви.

Якось до храму привезли хвору п'ятирічну дівчинку, яка від народження не могла ходити. Посидівши біля ікони дві години, дитина встала і побігла до своєї мами. Люди не могли повірити в таке чудо, та зрештою переконалися, що це правда. Після цього випадку ікону стали називати Чудотворною Байбузівською іконою Божої Матері.

Згодом ікону відправили до Києво-Печерської Лаври. Пізніше, вже в кінці XIX на початку XX століття, у Байбузах графиня Балашова, яка на той час господарювала в окрузі, наказала збудувати ще одну, цього разу велику, красиву дерев'яну церкву. До неї і перенесли чудотворну ікону. З Києва до села Сокирно її відправили по Дніпру, а звідти люди на руках несли святиню до села. Відтоді чудотворна ікона Божої Матері постійно знаходиться в селі Байбузи Черкаського району Черкаської області.

Та недовго цьому красеню-храму довелося стояти, бо 1933 року радянська влада його зруйнувала, а на місці церкви було збудовано школу, яка згоріла в роки Великої Вітчизняної війни. Чудотворну ікону мешканці села весь цей час переховували по хатах, навіть у скиртах соломи, аби тільки її не знайшли і не відібрали. Селяни розповідають, що коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, образ обнесли навколо села, і воно не постраждало від фашистської окупації.

І ось, більш ніж через сімдесят років після знищення церкви, в селі знову збудовано величний, цього разу цегляний храм, до якого була перенесена чудотворна Байбузівська ікона Божої Матері. Відтепер кожний житель села має змогу в будь-який час піти до храму і помолитися до чудотворного образу Байбузів­ської ікони Божої Матері.

Святкування Чудотворної Байбузівської ікони Божої Матері: 26 грудня (8 січня).