УКР РУС  


 Головна > Публікації > Краса Православ’я  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 97 відвідувачів

Теги
розкол в Україні Доброчинність діаспора автокефалія церква та політика Приїзд Патріарха Кирила в Україну Католицька Церква церковна журналістика Предстоятелі Помісних Церков Митрополит Володимир (Сабодан) Мазепа вибори церква і суспільство Ющенко Археологія та реставрація Києво-Печерська Лавра Вселенський Патріархат молодь монастирі та храми України Патріарх Алексій II комуністи та Церква забобони Президент Віктор Ющенко 1020-річчя Хрещення Русі шляхи єднання конфлікти українська християнська культура Церква і політика краєзнавство секти милосердя УПЦ КП Церква і влада постать у Церкві УГКЦ іконопис педагогіка Церква і медицина Священний Синод УПЦ Голодомор






Рейтинг@Mail.ru






Різдвяне богослужіння Православної Церкви



Протопресвітер Олександр Шмеман

Різдвяний цикл

Святкування Різдва Христового (25 грудня) починається з підготовчого періоду. За сорок днів до святкування події народження нашого Господа ми починаємо Різдвяний піст, очищаючи душу й тіло для того, щоб належним чином увійти у свято й взяти участь у великій духовній реальності Христового пришестя. Час посту не являє собою особливого литургічного періоду, подібно до Великого посту; Різдвяний піст має радше «аскетичну», ніж «літургічну» природу. Однак, період Різдвяного посту відбивається в церковному житті низкою літургічних особливостей, які вказують на прийдешнє свято.

Тема Різдва, що наближається, у богослужіннях сорокаденного підготовчого періоду з'являється поступово. На початку посту - 15 листопада - у жодному з піснеспівів ще не згадується про Різдво, потім, через п'ять днів, напередодні святкування Введення у храм Пресвятої Богородиці, у дев'ятьох ірмосах різдвяного канону ми чуємо перше повідомлення про подію, що наближається: «Христос раждаєтся, славите!»

Із цими словами щось змінюється в нашому житті, у самому повітрі, яким ми дихаємо, у всьому ладі церковного життя. Ми начебто чуємо десь удалині перше світло самої великої радості із всіх можливих - пришестя Бога до Свого світу! Церква проголошує у такий спосіб прихід Христа, втілення Бога, Його входження до світу заради його спасіння. Далі, у дві неділі перед Різдвом, Церква згадує Праотців й Отців: пророків і святих Старого Завіту, які підготували пришестя Христа, перетворивши історію в очікування спасіння й відновлення людства Богом. Нарешті, 20 грудня Церква починає передсвято Різдва, літургічна структура якого подібна до Страсної седмиці перед Пасхою - тому що з народження Сина Божого у вигляді Немовля почалося Його служіння заради нашого спасіння, що далі приведе до завершальної хресної жертви.

Надвечір'я

24 грудня, у Надвечір'я Різдва, відбуваються наступні богослужіння:

1) Часи,

2) Вечірня й

3) Божественна літургія св. Василя Великого.

З'являючись наприкінці передсвята й усього посту в цілому, Часи з'єднують у собі всі теми свята для того, щоб урочисто проголосити їх востаннє. У спеціальних для кожного Часу псалмах, гімнах і біблійних читаннях проголошується радість і сила Христового пришестя. Це - останнє міркування про всесвітнє значення Різдва, про вирішальні й радикальні зміни, які воно принесло всьому створінню.

Вечірня, що звичайно йде за Часами, безпосередньо починає святкування, тому що, як ми знаємо, літургічний день починається з вечора. Тон свята задається п'ятьма стихирами на «Господи воззвах...» Вони - воістину вибух радості про дар Христового втілення, що відбулося нині. Вісім біблійних читань показують, що Христос з'явився сповненням усіх пророцтв, що Його Царство - Царство «всіх віків», що вся людська історія знаходить у Ньому свій зміст, а центром Його приходу до світу був весь всесвіт.

Літургія св. Василя Великого, котра йде за Вечірнею, у минулому була хрещальною літургією, за якою катехумени ( що готувалися до Хрещення) приймали Хрещення, Миропомазання й ставали членами Церкви - Тіла Христового. Подвійна радість свята - для новохрещених й інших членів Церкви - виражена в прокимні дня:

Син Мой еси Ти, Аз днесь родих Тя. Проси от Мене, і дам Ті язикі достояніє Твоє, і одержаніє Твоє конци землі.

Наприкінці служби священик виносить на середину храму запалену свічу й в оточенні парафіян заспівує тропар і кондак свята:

Рождество Твоє, Христе Боже наш,
Возсія мірови світ разума.
В нім бо звіздам служащіі звіздою учахуся
Тебі кланятися, Солнцу правди,
І Тебе відіти с висоти Востока.
Господи, слава Тебі!

Всенічне бдіння й Літургія

Оскільки святкова Вечерня вже була відслужена, Всенічне бдіння починається з Великого повечір'я й радісного вигуку пророка Ісаії: «З нами Бог!» Утреня відбувається по чину великих свят. На ній уперше повністю співається канон «Христос раждаєтся...» - один з найкрасивіших канонів у православному богослужінні. Під час співу канону віруючі прикладаються до ікони Різдва Христового. Далі співаються «Хвалитні» стихири, у яких радісно з'єднується вся святкова тематика:

Веселитеся, праведніі,
Небеса, радуйт
еся,
Вз
играйте, гори, Христу рождшуся!
Д
іва сидит, херувимом подобящися,
Носящ
і в недріх Бога Слова воплощенна;
Паст
иріє Рожденному дивятся,
Волсви Влад
иці дари приносят,
Ангели восп
івающе глаголют:
Непостижиме Господи, слава Теб
і!

Завершує святкування Різдва Христового безпосередньо Літургія дня з її святковими антифонами, які проголошують:

Жезл сили послет Ті Господь от Сіона, и господствуй посріді врагов Твоіх. С Тобою начало в день сили Твоєя во світлостех святих Твоіх.

Післясвято

Наступного дня відбувається святкування Собору Пресвятої Богородиці. З'єднуючи різдвяні гімни з піснями, що прославляють Матір Божу, Церква вказує на Марію як на ту людину, завдяки якої стало можливим Боговтілення. Людство Христа - конкретно й історично - є те людство, що Він сприйняв від Марії. Його Тіло - це насамперед Її тіло, Його життя - це Її життя. Свято Собору Пресвятої Богородиці, імовірно, є в християнській традиції найбільш давнім святом на честь Діви Марії, початком Її церковного шанування.

Шість днів післясвята тривають до 31 грудня й завершують різдвяний період. Протягом цих днів за богослужіннями Церква повторює гімни й пісні, що прославляють втілення Христа, нагадуючи, що джерело й основу нашого спасіння можна знайти тільки в Тому, Хто, будучи передвічним Богом, заради нас прийшов до світу і народився як маленька Дитина.

Переклад з англійської священика Андрія Дудченка

Оригінальний текст у виданні: The Services of Christmas: The Nativity of Our Lord Jesus Christ, David Anderson and John Erickson, Dept of Religious Education, Orthodox Church in America, Syosset, New York, 1981.

Всі Церкви святкують Різдво Христове 25 грудня, але ті Помісні Церкви чи громади, які утримують т.зв. «старий», або Юліанський календар (в тому числі Українська Православна Церква), святкують Різдво сьомого січня за новим стилем (бо це і є 25 грудня відповідно до церковного календаря). В тексті статті дати наведено за церковним календарем. Щоб знайти відповідну дату для «нового» стилю, слід додати до дати за старим стилем число 13. - Прим. ред.