Близько 250 старовинних ікон, зібраних у різних куточках Чернігівщини, зберігаються в фондах Чернігівського художнього музею. Більшість з них написані в другій половині ХІХ - на початку ХХ століття. Ікон більш ранніх часів мало, тому що вони не так добре збереглися.

Втім, перлиною цієї колекції, за словами головного зберігача фондів музею Світлани Курач, є двобічна ікона козацьких часів «Покрова Богородиці». Святиню створив невідомий український художник, тому що за канонами професійного українського іконопису такі роботи не підписували. Походить вона з Бахмача і за притаманними для того часу рисами датується другою половиною ХVII століття. Під час богослужіннь образ виносили на спеціальній підставці, аби до нього можна було прикладатися з двох боків.

Крім того, в музейному зібранні є чудові портрети відомих церковних діячів та подвижників, які з часом були канонізовані Православною Церквою. Серед них - преподобний Антоній Печерський, Петро Могила, Дмитро Туптало. «Це роботи невідомих художників ХІХ століття, портрети копійні, тобто не прижиттєві, - розповідає Світлана Курач. - У нашого дворянства була мода - створювати портретні галереї та розміщувати в них своїх дідичів, видатних діячів історії та духовної культури. Напевне, ці портрети були колись частиною приватного мистецького зібрання».

Переважна частина картин та ікон, за словами фахівців, потребує реставрації. В музеї на сьогоднішній день працює лише один реставратор, котрий не встигає привести в належний стан все, що необхідно. Доводиться звертатися до спеціалістів з Києва, зокрема до Академії мистецтв. Там виховують майбутніх реставраторів - фахівців по темперному та олійному живопису, які допомагають відновлювати експонати музею. Це дає змогу виставляти живописні твори на виставках.

Втім, побачити ці чудові роботи, на жаль, можна дуже рідко - хіба що десь на тематичних виставках. В приміщенні самого Чернігівського художнього музею вже багато років триває ремонт. Роботи просуваються дуже повільно. Державного фінансування недостатньо. На сьогодні в музеї працює лише чотири виставкових зали, куди можуть прийти відвідувачі. Розмістити там згадані твори немає можливості. Тож ікони та портрети «припадають пилом» у запасниках...