УКР РУС  


 Головна > Публікації > Краса Православ’я  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 81 відвідувачів

Теги
Предстоятелі Помісних Церков молодь УПЦ КП шляхи єднання церква та політика секти Церква і медицина УГКЦ Голодомор Археологія та реставрація Приїзд Патріарха Кирила в Україну педагогіка Католицька Церква Митрополит Володимир (Сабодан) забобони конфлікти комуністи та Церква милосердя розкол в Україні Патріарх Алексій II Вселенський Патріархат автокефалія іконопис Мазепа Церква і влада діаспора Ющенко постать у Церкві краєзнавство Церква і політика монастирі та храми України українська християнська культура Києво-Печерська Лавра церковна журналістика вибори 1020-річчя Хрещення Русі Президент Віктор Ющенко Священний Синод УПЦ Доброчинність церква і суспільство






Рейтинг@Mail.ru






Християнське мистецтво на Великому антикварному салоні–2008

  08 вересня 2008


Іван Верстюк

Великий антикварний салон-2008 - грандіозна мистецька акція

4 вересня в Українському домі, що на Європейській площі Києва, розпочав роботу Великий антикварний салон-2008, який триватиме до 14 вересня. Одним із організаторів мистецької акції є журнал «Art Ukraine», за сприяння якого тут зібрано найкращі експонати з приватних колекцій Президента України Віктора Ющенка, Ігоря Воронова, Олександра Фельдмана, Олександра Прогнімака, Петра Гончара, Павла Гудимова та інших шанувальників мистецтва.

Тематично Антикварний салон розділений на дві частини - це безпосередньо антикварні речі та предмети вишуканого мистецтва, а також виставка українського та російського іконопису XVI-XIX століть з приватних колекцій.

Великий антикварний салон серед мистецьких подій 2008 року впевнено посів одне з найпочесніших місць. Ця акція є свідченням інтенсивного відродження української національної духовності - духовності церковної, християнської.

Мистецтво геніїв

У першій, загальномистецькій частині виставки особливий інтерес викликає шедевр одного з найгеніальніших художників ХХ ст. іспанця Пабло Пікассо (1881-1973) - диптих «Адам і Єва». Ця мініатюра складається з двох бронзових фігур висотою приблизно 29 см. Вони обернені в один бік - Адам дивиться ліворуч, а в його потилицю дивиться Єва. У фігурах виразно читається глибоке відчуття П. Пікассо проблеми людської статі. Співвідношення чоловічого та жіночого було й залишається однією з найскладніших богословських проблем. Знаково, що фігурки мають дзеркальний ефект, тому гра світла створює для них додатковий семіотичний рівень. П. Пікассо стверджує за допомогою художніх методів онтологію всечоловічності Адама та всежіночості Єви. У християнському світогляді іспанського майстра Адам - це вічний образ чоловіка, а Єва - вічний образ жінки.

Молитовно насиченими і духовно значущими є картини Іллі Павіля, Анрі Епштейна, Костянтина Клуге, Степана Луцика, Йосифа Прессмана. Усі ці автори є співцями храмової архітектури, яка так вишукано, витончено та піднесено несе Божу благодать людям через естетику своїх будівельних форм. Кому не доводилося, проходячи повз храм чи собор, замилувано зводити очі на його куполи й думати про те, який прекрасний створений Богом світ, якими дивними є його рушійні сили, наскільки чудовий він у своєму розвитку? Саме ці почуття і звеличують своїми картинами вищеназвані майстри.

Виставка старовини: екскурс у минуле

Іконна експозиція Великого антикварного салону дуже багата. Крім старовинних ікон українських і російських майстрів, тут представлені московський «Апостол» Івана Федорова 1564 р. - це перша точно датована російська друкована книга, Острозька Біблія 1581 р., Києво-Печерський Патерик 1661 р., перша московська Біблія 1663 р., санкт-петербурзька Єлизаветинська Біблія 1751 р., розкішна тритомна Біблія видання Вольфа з гравюрами Ґустава Доре 1876-1878, український альманах Австро-Угорщини «Русалка Дністрова» 1837 р., «Кобзар» Тараса Шевченка видання 1883 р. та прижиттєве видання його поем 1844 р.

Серед ікон слід відзначити «Коронацію Діви Марії», виконану Помпео Джироламо Батоні (1708-1787) та його учнем Константино Вільяні (1751-1824) для храму Різдва Пресвятої Богородиці Свято-Успенської Почаївської Лаври на замовлення шляхтича Потоцького, католицького покровителя Лаври. Це велика за розмірами картина, яку можна віднести до типу ікон «Богоматір Почаївська». На ній зображено чин коронації Пресвятої Діви, що, за переданням, відбувся на небесах після Її блаженного Успіння. Бог-Отець і Бог-Син тримають над головою Богородиці корону, а вище корони застиг у повітрі голуб - символ Святого Духа. На колінах перед Богоматір'ю - архангели Гавриїл і Михаїл. Архангел Михаїл підносить їй на оксамитовій подушці царський жезл, архангел Гавриїл з виразом благодатного замилування молитовно споглядає обличчя Богородиці, тримаючи в руці квітку. Ікона має чітко визначену симетричну п'ятичастинну структуру, центр якої займає фігура Пресвятої Діви. Руки її перехрещені на грудях таким чином, як православна традиція наказує це робити християнам перед прийняттям святого Причастя, коли вони підходять до євхаристійної чаші.

Не можна оминути увагою ікону святителя Миколая із Центральної України, датовану початком ХІХ століття. Вона виконана по ґрунтованій дошці із застосуванням темпери, олії, позолоти та посріблення. Тло ікони - насиченого червоного кольору, воно має на собі стилізований підпис імені святого грецькими літерами. Святитель Миколай, одягнений у сріблястий сакос із зеленим омофором, тримає в правій руці Євангеліє. На шиї у святого - золотий хрест католицького типу. Ікона цікава нестандартністю кольорової гами, вона дуже енергетична, промовиста. На обличчі святого Миколая ледь помітна посмішка, що свідчить про специфіку особистого духовного зв'язку іконописця з цим подвижником.

На виставці представлена дерев'яна царська брама іконостасу кінця XVII століття, що походить із Західної України. У долішній частині брами виконано різьбленням образ Ісуса Христа у сплячому стані, а з його живота ніби виростає дерево - символ дерева життя, коріння якого - смерть і воскресіння Сина Божого. Дерево має безліч гілочок і листочків, воно ніби обплітає собою весь простір. Значення такого художнього рішення полягає в тому, що ним автор підкреслив багатство й вишуканість духовного життя із Христом у Дусі Святому. Через гілки дерева видно ангелів у коронах, деякі з них мають у руках розгорнуті книжки, повернуті текстом до глядача.

Прекрасна ікона «Христос неспляче око» ХІХ ст. із подільського культурного регіону. Образ виконано в символіко-містичному стилі, через що можна стверджувати цілковиту українську автентичність ікони. Немовля Христос лежить у спідній сорочці на дерев'яному хресті, вкритий червоним покривалом, і спить. У лівій Його руці - терновий вінець, а на куті хреста стоїть золота чаша - прообраз Євхаристії. У сонячному проблиску на огорнутому темрявою небі зображено Бога-Отця із Духом Святим у вигляді голуба, що сходить від Нього. Бог-Отець спостерігає за сном немовляти Ісуса, немов благословляючи Його та даючи Йому настанови щодо здійснення подвигу, який Тому належить звершити заради спасіння людства від гріха. На далекому тлі ікони намальовано два хрести для розп'яття, що стоять на горі. Третім, відповідно, має бути хрест для самого Ісуса Христа. Між хрестами та немовлям Христом іконописець зобразив двочастинну колону античного стилю з півнем на її верхів'ї. Це той півень, перед другим співом якого зречеться Господа апостол Петро. Під хрестом лежать два списи - той, яким Ісусові подавали вологу ганчірку для втамування спраги, і той, яким Йому пробили шкіру біля ребер, звідки витекли вода й кров. У долішній частині ікони зображені мішечок з тридцятьма монетами, які дали Іуді фарисеї; відтята ліва рука, якою Іуда обмокував на Таємній Вечері шматок євхаристійного хліба разом із Ісусом у посудині з євхаристійним вином; сосуд із миром і тканиною для розтирання; ліхтар, ніж, гральні кубики - предмети побуту розбійників, що були розіп'яті обабіч Христа; цвяхи та металеві інструменті, необхідні для розп'яття на дерев'яному хресті. Ця ікона глибоко символічна, у ній переплелися одночасно кілька значеннєвих рівнів сприйняття, і це свідчить про високу майстерність автора-іконописця. Основний логічний сюжет картини - ствердження Божественної Премудрості, яка є передвічним задумом Господнім про створення світу, в якому до початку часу й простору було покладено в якості центральної події спасенні страждання, смерть і воскресіння Сина Божого Ісуса Христа задля відпущення гріхів людських. Назва «Христос неспляче око» говорить перш за все про те, що в жодну хвилину Свого земного існування в тілі Христос не забував про Свою особливу місію.

Російська ікона святителя Миколая Чудотворця XVI століття виконана в темній палітрі кольорів, чим автор підкреслив аскетичність розуміння образу цього святого в російському іконописі. Темрява - це символ того болю, яким наповнені аскетичні зусилля людини, що через заперечення своєї тілесності прагне досягнути обоження. На іконі зображено тільки обличчя Миколая Чудотворця, вираз якого має в собі елементи гніву, стурбованості й навіть розчарування. На зображенні присутні також горішні елементи архієрейського омофору - білі смужки тканини з чорно-білими хрестами на плечах. Іконописець цією картиною хотів висловити глядачеві тяжкість єпископського служіння, особливо в Росії XVІ століття, коли єпископ повинен був одночасно піклуватися і церковними, і політичними справами держави.

Цікава московська ікона Успіння Божої Матері XVIII століття у срібному окладі. Цікава вона, власне, саме своїм окладом. Якщо зображення сюжету Успіння є досить типовим і не має в собі якихось помітних оригінальних елементів, то вдале поєднання фарбованого зображення із сріблом окладу створює непередавану ілюзію глибини, молитовного проникнення в цю духовну подію.

Невимовно гарною є виконана методом різьблення по дерев'яній дошці з використанням фарб храмова ікона Розп'яття з Галичини XVII ст. На тлі виноградної лози автор зобразив розіп'ятого Господа. З Його рук і ніг тече кров, яку збирають в чаші ангели. Образ наповнений євхаристійним змістом, він інтерпретує Розп'яття як онтологічну основу новозаповітного Таїнства Євхаристії.

   
Св. Миколай. Центральна Україна, ХІХ ст.

Св. Миколай. Центральна Україна, ХІХ ст.
Христос неспляче око. Поділля, ХІХ ст.

Христос неспляче око. Поділля, ХІХ ст.
Св. Миколай. Москва, ХVІ ст.

Св. Миколай. Москва, ХVІ ст.
Успіння Божої Матері. Москва, XVIII ст.

Успіння Божої Матері. Москва, XVIII ст.
Розп'яття. Галичина, XVII ст.

Розп'яття. Галичина, XVII ст.